zommersteinhof: (Default)
Усі знають про проблему з засміченістю рік Закарпаття. Усі також розуміють, що треба щось із цим робити, але наразі нічого не робиться.

  
Сміття в річці Боржава, 2012 рік. Більше світлин на сайті uzhgorod.in/ua/fotoreportazhi/

Хоча, виявляється, може бути зовсім інший підхід до вирішення проблеми - достатньо файно відзвітувати, як це зробили у 2016 році українські і румунські "експерти від екології".

Ось що можна прочитати на офіційному сайті Державного агентства водних ресурсів України:
 
У 2016 році у Рахові відбулася зустріч українських та румунських експертів з питань оцінки якості вод річкового басейну Тиси. В робочій зустрічі приймали участь фахівці Басейнового управління водних ресурсів річки Тиса, Державної екологічної інспекції у Закарпатській області та Закарпатського обласного центру з гідрометеорології. Українські та румунські експерти провели контрольного моніторинг і зробили висновок, що у 2015 році жодного транскордонного забруднення на українсько-румунській ділянці річкового басейну Тиса не було зафіксовано.

От тільки чомусь угорці мають іншу точку зору на ситуацію!
 На мукачівському сайті у статті "В Угорщину припливло сотні тон сміття із Закарпаття. І навіть мертві свині" можна прочитати, що угорські фахівці вважають, що ситуація є не просто тривожна, вона небезпечна!
 
"Сміття становить небезпеку для довкілля, однак існує епідеміологічна загроза у прикордонних регіонах, утім на даний час немає дієвих способів, аби цього не відбувалося у майбутньому",  - каже Гергей Ханко, фахівець з управління відходами області Саболч-Сатмар-Берег.
Він є також активним учасником екологічної акції PET Kupa (Кубок ПЕТ), що проводиться щороку на Тисі. У 2015 році учасники цих змагань зібрали в Тисі і на її берегах 2,5 тон сміття,  у тому числі понад 30 000 ПЕТ-пляшок!


На світлині з сайту PET Kupa - лавзасіб з зібраних пляшок ПЕТ.

Більшість сміття прибуває з України, а це не лише побутові відходи, а й подеколи небезпечні матеріали (різна хімія, нафтові плями, батареї, мертві тварини).
 
Команда угорських екологів прослідкувала "сміттєвий шлях", що веде із Закарпаття. Наприклад, під мостом біля Токаю знайшли цілий острів з відходів - до 30 квадратних метрів. Сміття прибуває сюди зі швидкістю 2 предмети на хвилину. В основному, це пластик, але у сміттєвій купі були знайдені також гума, скло і навіть мертва свиня!

  
Тиса в Угорщині, 27.11.2015 рік. Більше світлин на сайті www.mukachevo.net/ua/news/

zommersteinhof: (Default)
 В Ужгороді і Будапешті стоять пам’ятники-близнюки, присвячені видатному художнику Іґнацу Рошковічу (Roskovics Ignac; 1854, Славковце, Словаччина - 1915, Будапешт, Угорщина) — угорському живописцю та графіку, представнику академічної школи Мюнхенського реалізму. 
Спочатку, у 2013 році, постав пам’ятник над Ужем, у 2014 році з’явилась його копія над Дунаєм.
Меценат проекту підприємець Іван Волошин і автор пам'ятника Михайло Колодко вважають, що однакові скульптури в Ужгороді та в Будапешті об'єднують Угорщину і Закарпаття. 



 
Автопортрети художника

Ігнац Рошковіч розписав фресками багато храмів, серед яких - стельові фрески 
головного римокатолицького костелу у м. Кечкемет
 

 kecskemeti_nagytemplom


Значна кількість робіт художника знаходиться в 
Угорській національній галереї, яка розташована у колишньому королівському палаці.

roskovics1
Коронація Святого Стефана

roskovics
Святий Стефан проповідує християнську релігію.


Виставка робіт І.Рошковіча у Будапешті, 1892 рік

І насамкінець два рисунки Іґнаца Рошковіча, які він зробив під час побуту в Ужоку


Залізничний міст в Ужку (1890 рік)
 

Ужоцький перевал (1900 рік)
zommersteinhof: (Default)
 Щоправда ці світлини зроблено в м.Циганд (угор. CigándУгорщина), але це всього лиш 40-45 км нижче по течії від Чопа, а ви ж не думаєте, що угорці змогли б аж так загадити річку на такому короткому відрізку!

А тому підкреслюю: це - НАША Тиса!





  

Автор фотографій - відомий угорський фотограф Balázs Attila.
Більше світлин цієї події на сайті: http://www.ridikul.hu/2017/02/10/most-a-jeg-az-ur/

zommersteinhof: (Default)
 Сьогодні натрапив на статтю Прибєги Л.В. "Лемківська школа традиційного храмового будівництва". Думав, що нарешті зрозумію, чому деякі закарпатські церкви називають бойківськими. А усе виявилось дуже складно і заплутано!

Автор статті у своєму дослідженні настільки плавно переходить від поняття "бойківська церква" до надання їм рис лемківської школи (приклад - церква в Ужоку), а відтак до "лемківських церков свалявської групи", що важко зрозуміти, яка ж названих ним церков є бойківською, а яка лемківською. Як приклади називаються церкви в Сваляві і в Пирогово.

..
Церкви в Ужоку, Сваляві і в Пирогово

Далі, мов корали з розірваного намиста, сипляться терміни "храми лемківської школи", "пам'ятка лемківського храмового будівництва" і раптом ми опиняємось у селі Середнє Водяне і Колодне. Виявляється в давньому комітаті Марамарош храми лемківської школи!!!  Русинські теслі Румунії напевно навіть не думали, що їхня типово мармароська церква насправді є видозміною лемківської архітектури... Але, згідно Прибєги Л.В., саме вони стали творцями взірця для "церков хустської групи" (наприклад церква в с.Сокирниця).

  
Церкви у селах Середнє Водяне і Колодне і Сокирниця

Раптом автор переносить нас у Міжгірський район, де "в поєднанні з традиціями бойківської школи храмового будівництва склався дещо відмінний тип лемківських церков". Згадується Святодухівська церква в Колочаві, а також церкви в селах Ізки і Пилипець, як "храми лемківської школи, що відносяться до міжгірської групи".

..
Церкви в селах Колочава, Ізки і Пилипець

Майже насамкінець автор остаточно добиває виразом "отже, як в ужоцькій, так і в міжгірській групі храмів лемківської школи відчутний відголосок традицій бойківської школи".

Цей смертельний висновок був як ніж у серце моїх знань! 
Тепер я знаю, що я нічого не знаю!
 
- Світлини взято з інтернету
zommersteinhof: (Default)
Відновлено старовинний напис на камені у Карпатах,
в котрому згадується Дараньі Ігнац - 
угорський політик, міністр сільського господарства
в 1895-1903 і 1906-1910 роках.

  

"A havas a mezőgazdaság költészete.

Ez az ut epult Darányi Ignácz 
földművelésügyi miniszter rendeletere 
1909 vben"
 
Дуже недосконалий переклад з Google translate:

"Високогірного сільського господарства поезія.

Цю дорогу побудував Дараньі Ігнац
Міністр сільського господарства підготував простір
1909 рік"


zommersteinhof: (Default)
Колись мене зацікавила незвична форма димарів в Усть-Чорній на Закарпатті.
Вони там такі на кожній хаті. Тай в селах Німецька і Руська Мокра - теж.
Спочатку я вирішив, що це така мода, але потім один господар, побачивши,
що я роблю фото, пояснив, що вони на горищі вудять м'ясо і ковбаси.

 

Читати далі... )
zommersteinhof: (Default)


Час
військового спорту під мукачівським замком Паланок, вересень 1934.
Фото з часопису Podkarpatska Rus


Рушниці на тлі замку.
Фото з www.ondrejkovics-sandor.com/
...

zommersteinhof: (Default)
Зустрів в неті два цікавих фото Синевирського озера у публікації "Cesta Kamila Raichla s chotí a přáteli" ("Подорож Каміля Райхля з дружиною і друзями").
В статті є ще багато цікавих фото авторства Каміля Райхля, розташовані хронологічно згідно поїздки за маршрутом: Ужгород - Ужок - Скотарське - Синевир - Рахів - Ясиня.


.
Туристичний ресторан над озером і пікнік на березі
...

zommersteinhof: (Default)

Вузькоколійна залізниця Тересва Усть-Чорна (інша назва — Усть-Чорнянська залізниця) — одна з недіючих вузькоколійних залізниць в Україні, в межах Тячівського району Закарпатської області.

 

Опис та історія Побудована в 1903 р. передусім для перевезення деревини з верхів'їв річки Тересви до залізничної станції Тересва.Головна вітка з'єднувала стм Тересву і смт Усть-Чорна, вона пролягала вздовж річки Тересви — від гирла до її верхів'їв. В Усть-Чорній залізниця розгалужувалась на дві вітки: одна вела вверх долиною річки Брустурянки до станцій Лопухів (Брустури) і Турбат та аж під перевали Околе і Легіонерів, що на межі Івано-Франківської області; інша вітка пролягала вверх долиною річки Мокрянки через села Руська Мокра і Німецька Мокра.

Залізницею здійснювались не лише перевезення деревини чи інших товарів, але й пасажирські перевезення.

На 1998 р. спостерігалася наступна картина: потяги, що відправляються з Тересви зранку і ввечері, на станції Усть-Турбат розділялися, і їхні частини йшли на станції Лопухів (і вище) і Турбат. Потяги складалися з 2-х локомотивів, декількох вагончиків і декількох платформ із пристосуваннями для закріплення колод. Заповнювання потягів було високим. Крім цих потягів, на лінії існував неупорядкований рух лісовозів, дрезин невідомої приналежності і приватних платформ (приблизно 1,5х2 метри), що завозилися нагору на тому самому потязі лежачими на лісовозних платформах, а далі заганялись на бокові гілочки хазяїнами. Униз вони могли спускатися своїм ходом.

На всіх станціях існували станційні будівлі з персоналом.

У занепад вузькоколійка прийшла 1999 р. після сильної повені на річці Тересві. Тоді були знесені багато мостів, і відновлювати їх ніхто не став. У серпні 2003 р. у районі колишньої станції Плайська ще зберігалися стрілки біля уцілілих мостів і кілька відгалужень у верхів'я річок. Прямо по рейках, утоптаними в землю, їздили «Урали»-лісовози.

zommersteinhof: (Default)

Дорогу через Синевирский перевал заблокировал оползень

На Синевире из-за дождей обрушилась бетонная подпорная стенка
На Синевире из-за дождей обрушилась бетонная подпорная стенка

Сегодня, 8 декабря, вдоль дороги на Синевир из-за дождей обрушилась бетонная подпорная стенка, автомобильное движение здесь весьма затруднено. Ведь рядом с дорогой - пропасть...

 

Сегодня (8.12) в обед на автомобильной дороге «Межгорье - Колочава» из-за интенсивных дождей и переувлажнения почвы обвалилась бетонная подпорная стенка высотой 6 метров.

Длина обвала - около 50 метров.

Пострадавших в результате обвала нет, однако обломки бетона и почва попали на дорогу, ведущую на Синевирский перевал (в 8 км от пгт Межгорье).



Половина проезжей части заблокирована, автомобили проезжают аварийный участок по другой половине дороги.

- Сейчас на месте ЧП работают автодорожные службы, задействована тяжелая техника, - сообщает председатель ОГА Геннадий Москаль.

- В течение ближайших суток обломки бетона и грунта вывезут, проезжую часть расчистят, после чего автомобильное движение будет восстановлено в обычном режиме.

zommersteinhof: (Default)

Маргарет Бурк-Вайт (Margaret Bourke-White, 1904-1971) -
всесвітньовідома американська фотокореспондентка.
 

margaret bourke-white 

Маргарет Бурк-Уайт стала першою жінкою військовим журналістом і першою жінкою, котрій дозволили працювати на фронті.

У 1929 році Бурк-Уайт стала редактором журналу "Fortune". У 1930 вона стала першим західним фотографом, який побував на промислових об'єктах СРСР. Пізніше Хенри Люс запросив її на роботу в журнал "Life", де Бурк-Уайт стала першою жінкою-фотожурналістом.

Численні фото, які вона зробила на Закарпатті, датовані 1939 роком. Маргарет встигла познімати циганські родини поблизу Ужгорода, так званий "Краевый суд", ужгородських євреїв, вулички міста та ринок, а також сільцькі пейзажі і сцени з життя простих горян.

У 1939 році Маргарет Бурк-Уайт разом з Ерскіном Колдуеллом написала книгу "North of the Danube" (На північ від Дунаю), у якій зокрема, були опубліковані світлини Закарпаття з 1938-1939 років.


Фото 1. Селище Воловець 1939 року

   
Фото 2. Замкова гора в Хусті                                           Фото 3. Ужгородський єврей-крамар

   
Фото 4. Пастушка (с. Богдан-Луг)  Фото 5. Селянки (с. Ізки)     Фото 6. Циганська дівчина Марія Баздова

 
Фото 7. Село Ужок Великоберезнянського району       Фото 8. Стрижка овець (с. Богдан-Луг)

Більше фото можна побачити на сайтах varosh.com.ua і zak.depo.ua
Натомість більшість фотографій Маргарет Бурк-Вайт - тут: www.google.com

zommersteinhof: (Default)
Частенько, не задумуючись, у побуті ми використовуємо це слово, коли говоримо про жіночу стать: “Гарна, як відьма”, “Зла, як відьма”. Власне є два типа, як описує відомий карпатознавець Юрій Чорі та “Енциклопедія надістот”, походження відьм: за першим відьма це жінка чорта, нечистої сили, тобото вроджена, а за другим відьма – звичайна жінка щодо зовнішньої подоби і відповідної статевої приналежності.
Read more... )
zommersteinhof: (Default)


Біля входу до дерев’яної церкви Святого Духа в Колочаві стоїть один з найбільш унікальних пам’ятників села. Присвячений він видатній пам’ятці сакрального рукопису колочавського дяка Івана Лугоша «Перло дорогоцінноє». Композиція має вигляд «робочого місця» літописця: на великому камені лежить розкрита бронзова книга, біля неї – чорнильниця і перо. Поруч стоїть камінь-стілець, на якому нібито щойно сидів автор рукопису. Автор - скульптор П. Штаєр. Пам’ятник встановлено у 2010 році коштом мецената.В приміщенні дерев’яної церкви розміщено кольорову 418-сторінкову копію рукопису.





     Як багато тогочасних писарів, Іван Лугош використовував спеціальне горіхове чорнило, що зберегло свою стійкість до нашого часу. Писав же дяк текст гарним почерком за допомогою гусячого пера.

     На думку дослідників рукопису, «Перло Дорогоцінноє» належить до числа тих Євангелій, які використовували для читання у церквах як проповіді. Вони були призначені для простих людей, тому в мові використовували діалектні слова та вирази, тлумачення яких було наближене до народної мови.

   Книга переписана церковнослов’янською мовою з епістоліями та Євангелієм учительним; без початку та кінця; кількістю 418 сторінок. У міжвоєнний період вона належала Товариству «Просвіта», а з 1946 року зберігається у Закарпатському краєзнавчому музеї. Копії сторінок рукопису "Перло Дорогоцінноє" розміщені у музеї «Церква Святого Духа» у Колочаві.

Джерела: http://www.transcarpathiatour.com.ua/atrac_musej
                http://www.kolochava.com/ua/pamyatniki-kolochavi

zommersteinhof: (Default)
У нас на Львівщині є дуже багато занедбаних магнатських палаців...
Може саме тому занедбаних, що їх багато...
Але Закарпаття не може похвалитись великою кількістю таких об'єктів,
а тому дивно, що влада ніяк не може дати раду
з мисливським палацом Шенборнів в місті Берегове.
А палац дійсно вартий уваги!!!

Йдеться про колишню літню мисливську резиденцію графа Шенборна (нім. Schönborn). Цей палац із вежею збудовано наприкінці ХІХ ст., із розкішним внутрішнім оздобленням та парком біля резиденції. В 1913 р. на її базі було відкрите угорське державне винне господарство, в 1920 р. за чехословацької влади палац став власністю республіканської спілки виноробів, а в радянський час (1954 р.) тут було створено Берегівський винзавод, який випускав вина, вельми популярні на просторах СРСР, відзначені преміями на міжнародних конкурсах.





Та, на превеликий жаль,  вже багато років не працює славетний винзавод, навколо його приватизації час по часу спалахують скандальні публікації, і весь цей час доступ до палацу Шенборна закритий. Режим охорони тут настільки суворий, що мої неодноразові спроби потрапити хоча б у двір закінчувались відмовою.  Абсурдність ситуації посилюється тим, що завод-палац, із величезними винними підвалами, знаходиться поряд із новим термальним басейном  та готельно-ресторанним комплексом «Пачірта» (Жайворонок),  який з року в рік розширюється і став популярним туристичним місцем.

Читати далі... )

Джерело: Олег Супруненко для Мукачево.net
zommersteinhof: (Default)
Ми часто обирали за базу випадів в гори
готель в селі Лопухово (Тячівський район).
Але в цьому році ПТТК остаточно вирішив
припинити поїздки в район Усть-Чорної.
І хоча готель дуже гарний, доїхати до нього просто неможливо!




Світлини дороги Усть-Чорна - Лопухово )
zommersteinhof: (Default)
Оригинал взят у [livejournal.com profile] realist88 в бункер линии Арпада
Линия Арпада строилась Венграми с 1939г по 1943г. вдоль Карпатского хребта. Линия не была сплошной, основной упор делался на прикрытие наиболее уязвимых направлений возможных ударов Красной армии. Осмотренный бункер находится в д. Верхняя Грабовница Воловецкого р-на Закарпатской обл. Он входил в систему обороны, прикрывающую Мукачево.
Бункер строился с 39 по 42гг. 2-мя батальонами пленных румын. Был проведен большой объем земляных работ. Бетонные стены бункера около 1 м. В бункере располагался КП, пункт связи, госпиталь, казарма. Он имел выходы на оголовки - доты, расположенные на поверхности. Имелась хорошая вентиляционная и дренажная системы. Длина подземных коммуникаций больше 1 км. Дают погулять немногим меньше.

На дороге есть указатель, поднимаемся по щебенке до входа в бункер. Заказывать экскурсию уже не нужно. Около входа практически всегда сидит человек, готовый ее провести. 20гр с носа.
20130507_00814

Read more... )
zommersteinhof: (Default)
Здавна мешканці Ужанської Верховини (Великоберезняський район, Закарпатської області) використовували мінеральні , вуглекислі, солоні й сірководні джерела для пиття, купання і лікування. Але тільки в с.  Ужок використання мінеральних джерел було настільки інтенсивним, що дає  підстави говорити про справжній курорт, хоча  нині у цьому селі про нього залишилися хіба що перекази та кілька пов’язаних із ним топонімів…

Водолікувальна установка в Ужку була розташована впритул до однойменного перевалу на висоті 563 метри, закрита від холодних вітрів вершинами, порослими колись смерековими лісами. Тут на правому березі Ужа з давніх – давен були відомі людям джерела «квасної води».
Читати далі... )

Іван Циганин, с. Тихий.
Газета "Карпатська зірка" - 2006. (№37)

Джерело тексту: http://blog.i.ua/community/1794/417245/
zommersteinhof: (Default)
Оригинал взят у [livejournal.com profile] lyoshko в Вільшанське сміттєсховище

Побачивши в Google Earth водосховище, оточене горами, очікував, приїхавши туди, опинитися серед крутих пейзажів
сміття серед крутих пейзажів )
zommersteinhof: (Default)


Цікавий документ (pryroda.in.ua/synevyr/) попався мені на очі.
Синевирська сільрада скористалась з того, що у 1989 році при створенні НПП "Синевир"
Музей лісу і сплаву не попав у список загальнодержавних або республіканських об'єктів,
які не підлягають відчудженню.

А тому сільрада внесла музей з усім нерухомим майном в Перелік об'єктів спільної власності ... своєї громади.
Таким чином музей був відчуджений з НПП "Синевир" без згоди Природно-заповідного фонду України.
Але ж згоду можна отримати пізніше, якщо не зараз, то після виборів наступної влади.

Я не здивуюсь, якщо через деякий час відбудеться приватизація.
Відтак, або якийсь магнат відбудує Музей,
або збудує там собі дачу... Місце чудове...



На двох фото - музей у 1980-х і 2000-х роках:

zommersteinhof: (Default)
Нещодавно, найбільше із солоних озер смт.Солотвино,
що в Тячівському районі, обміліло більш ніж на 5 метрів.
Скоріш за все вода знайшла собі шлях
до підземних карстових утворень.



На цих двох фото видно, наскільки спала вода в озері (клікніть, щоб збільшити фото):



Я був там один раз і більше не хотілось: пилюка, сміття, тиснява - усе це не сприяє відпочинку.
Але нашим людям, очевидно це не заважає:



Навіть понижча скарга відпочивальниці свідчить про те, що незважаючи на вчорашнє лайно та інші невигоди, ця пані таки залишилась на озері, а не поїхала обурена додому!!!

"Бридко у воду заходити. Вчора купалися, а в метрі від нас пропливло людське лайно. У воді лежать поліетиленові пакети, пластикові пляшки. Так занапастили. А ще за вхід на пляж здирають по п'ять гривень. Не має лежаків, грибочків від сонця, душу. Щоб помитися, то йдемо на базу відпочинку. Там за три гривні дозволяють холодною водою сполоснутися. У воді безліч якихось огидних червоних комах. Вони там просто кишать", - обурювалася пані Олена з Волинської області.



Це правда, плавають якісь бридкі червоні інсекти...

А таке пояснення: unikalniy-kurort-na-zakarpate-zavalili-musorom:

Ученые объясняют, что в условиях такой высокой концентрации соли в воде живут ракообразные - артемии.

"Вероятно речь идет именно об этих ракообразных. Они распространены по всему миру. В Украине, в частности, живущих в соленых озерах Крыма, одесских лиманах. Артемии не представляют никакой угрозы здоровью человека. Они не кусаются и не вызывают заражений, какими инфекционными болезнями. Единственное, что туристам может быть просто не приятно купаться в такой воде с артемии ", - пояснила Татьяна Гусаковский, биолог из Ровенского государственного гуманитарного университета.

Це і не дивно, що в озері завелись якісь ракоподібні. Там невдовзі заведуться ще й комахи пластикожерні, бо є що їсти:

Profile

zommersteinhof: (Default)
zommersteinhof

July 2017

S M T W T F S
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031     

Syndicate

RSS Atom

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Oct. 22nd, 2017 08:15 am
Powered by Dreamwidth Studios