zommersteinhof: (Default)
 
Світлина з Вікіпедії

Магія цифр, масонський задум або мода на романтизм - ці версії кружляють навколо палацу Шенборнів на Закарпатті, більш знаного як санаторій "Карпати".
Починаючи з Вікіпедії, всі сайти повторюють майже все в унісон загальні цифри, що містяться в цій будівлі.

Приведу приклад з сайту guide.karpaty.ua :
"Будівля замку має своєрідну родзинку: її побудовано за астрономічнім принципом. Це означає, що кожний елемент споруди не тільки виконує свою практичну функцію, але й має символічне значення. Так, кількість вікон становить 365 — за кількістю днів року. Ще одне віконце замуроване на випадок високосного року. Димоходів у палаці — 52, стільки ж, скільки у році тижнів. Входів 12 — за числом місяців, а кути замку прикрашають 4 вежі, що відповідають 4 порам року."
 
Отож, я спробував перевірити цю інформацію.
Спершу - перевірка кількості вікон.
Читати далі... )

 
Фото 2. Приклади сліпих вікон (Сліпе вікно — ніша в стіні, що імітує віконний отвір)

    
Фото 3, 4, 5. Дірка-витяжка і вікна на місці замурованого наскрізного проїзду

В результаті вийшла ось така таблиця:



Висновок: усіх отворів назовні палацу є 265!!! А мало б бути 365 вікон...
Якщо врахувати знайдені всередині 15 вікон, то десь там мало б бути ще 85!
Дуже сумнівно, що в інтер’єрі палацу знайдеться така значна кількість віконних отворів…


Далі - димарі! 
Можете порахувати самі - на виді зверху видно 30 димарів! Де може приховуватись іще 22 - не знаю!

Фото 6. Вид на замок згори. (джерело - Вікіпедія)
 
Можливо має рацію сайт Ukraina Incognita на якому стверджується, що 52 - це число кімнат (тижнів). Це гарна версія, оскільки навряд чи хто-небудь з туристів зможе це перевірити.
Крім того, Ukraina Incognita пише, що "в давнину замок мав два підземних ходи, які з'єднували приміщення першого і другого поверхів". Це не тільки важко перевірити, це навіть складно собі уявити!!!

А те, що усе це нісенітниці, підтверджує стара світлина, на якій видно, що один з корпусів від початку був менший на цілий поверх, а отже сучасний палац має іншу кількість вікон, кімнат і димарів!

  
 Фото 7, 8. Джерело - сайт Час Закарпаття
 
Зі входами до замку - складніше, так як незрозуміло, чи треба враховувати лише зовнішні двері, чи також і внутрішні? Крім того, на годинниковій вежі між димарями є лаз на піддашшя - його теж рахувати як вхід?
 
З вежами на кутах замку - усе просто: на фото 6 добре видно, що їх тільки три, а враховуючи, що каплиці не було, то палац мав тільки одну вежу!!! Тобто з чотирма порами року теж не виходить...

Допис 2021 року - про дивне розташування каплиці
   Завдяки дослідженню uve-flight 12_КАПЛИЦЯ + ©  - стало зрозуміло, чому в палаці Шенборнів так дивно розташована каплиця.
   Вона настільки затоплена, що майже ніколи не потрапляє на фото, як на самій першій світлині цього посту. Вікна з вітражами розташовані так, що спад даху майже стикається з лівим вікном. Карниз не співпадає по висоті з карнизом на каплиці, а найбільш цікавим є те, що він є на стіні палацу всередині каплиці.


Фото 9. Вікна з вітражами і карниз палацу

    Очевидно, що початково каплиці не було і замість неї навіть був прохід. Це видно на порівняльному фото №10, де на кольоровій поштівці - графиня Тереза Шенборн-Бухгейм з сином Георгом (1908 р.). А на фото №11 періоду Першої світової війни вже помітно високий дах каплиці, а також те, що найближчий до озера корпус став двоповерховим.


Фото 10. Фотопорівняння


Фото 11. Австро-угорські вояки відпочивають біля озера (1914-1915 р.р.). Джерело: Хроніки Любарта

    Тепер вистачить подивитись на фото №1 і побачити, що для підрахунку вікон нам залишаються стіни, пронумеровані на плані від 8-ої до 16-ої. Деякі вікна первісно виходили назовні, а тепер знаходять під добудованою каплицею і відтак стали внутрішніми! Але про вікна краще почитати у uve-flight у публікації 7_ПОМИЛКА АРХІТЕКТОРА? ©  .


Фото 12. Внутрішні вікна палацу (одне майже повністю прикриває колона). Джерело: kwidoo-travel

А отже, коли палац було збудовано, він мав всього-навсього 113 вікон, а не 365, як днів у році!!! ...

zommersteinhof: (Default)
     У селі Лазещина на Закарпатті у кінці XIX століття було збудовано залізничну станцію Зімир (Zimir). Назву взяли від притоки річки Лазещини. Як видно, це був великий будинок, який мав ще й додаткову альтанку для пасажирів. Він знаходився дещо північніше сучасної станції, майже навпроти старенької церкви. Не знаю, чому він не зберігся. Можливо, був зруйнований під час Другої світової війни. 


Станція Зімир у австро-угорські часи. Фото надав Ivan Buntushak


Станція у часи Чехословаччини


Вид станції у 1935 році. Фото з сайту 
uzhgorod.net.ua


Селяни біля церкви. За одним з чоловіків видно станційний будинок. Фото надав Ivan Buntushak

    Про інший будинок, який іще донедавна був станцією, пишуть, що його збудовано у 1935 році, і він є пам'яткою архітектури. Проте у Державному реєстрі нерухомих пам'яток України село Лазещина взагалі не згадується. Тож можна припустити, що у довоєнні часи це був один з допоміжних будинків станції і сумнівно, що він являє якусь архітектурну цінність. Проте він був "людською цінністю"!


Станційний будинок у 2012 році. Світлина з сайту railwayz

    Пам'ятаю зимові походи на чорногірські вершини Петрос і Говерлу, які починались і закінчувались на станції в селі Лазещина. Головну мету подорожі - Говерлу - було видно вже з перону (якщо його можна було так назвати).



Вид на Говерлу. Світлина з сайту railwayz

    А так виглядає Говерла з села Лазещини, якщо пройти в сторону Чорногори всього лиш один кілометр. На цій світлині також видно маленький приміський потяг. Колись у Лазещині зупинялись тільки три потяги: приміські "Рахів - Івано-Франківськ" і "Рахів - Коломия", а також найважливіший для львів'ян - "Рахів - Львів".



Вид на дизельний потяг на тлі Говерли. Автор світлини Kajetan Orliński

    Потяг Рахів-Львів прибуває сюди після опівночі. Тому туристи довгими зимовими вечорами затримувались у якійсь колибі в лісі, щоби провести вечір біля вогнища, а не в холодній станції, будинок якої не опалювався. За пів-години до прибуття поїзду станція оживала. Люди набивалися до залу очікування і ставало тепліше. І хоча пічка була зруйнована, а потім і взагалі розібрана, все ж  такий-сякий притулок для туристів і мешканців села станція давала.


  
Станційна кімната очікування з лавками, фундаментом пічки і касою у 2012 році. Світлина з сайту railwayz

    У 2013 році станційну будівлю Львівської залізниці було відчужено у приватну власність та перебудовано під житловий будинок (за іншими даними тепер це будинок відпочинку працівників "Укрзалізниці"). 

  
Світлина з сайту railwayz

    Натомість колишня станція тепер офіційно називається "зупинний пункт Лазещина", а для пасажирів збудовано павільйон, в якому немає нічого, крім лавки. 


Світлина з сайту ua-reporter.com

    Не уявляю, як можна під таким павільйоном взимку чекати на нічний потяг...
    Головний інженер Львівської філії "Укрзалізниці"
 стверджував, що зупинний пункт у Лазещині сьогодні відповідає усім нормативним вимогам, враховуючи той пасажиропотік, який тут фіксують [4]. Але насправді пасажиропотік став маленьким тому, що тут немає каси, а у поїздах далекого сполучення квитки не продаються. Тож треба або купити квиток заздалегідь, або їхати за 5 км в сусіднє селище Ясиня, де на вокзалі є каса (додам, що вночі до Ясиня немає чим доїхати). Протест депутатів Рахівської районної ради і їхнє звернення до Міністерства інфраструктури України нічого не дав...

    Хоча, якби депутати більше піклувались про людей, то виділили би кошти для утримання станції або хоча би збудували поряд таку-сяку колибу. Можна бути впевненим, що місцеві мешканці і змерзлі туристи були би їм вельми вдячні!..


Фотоколаж "Зупинний пункт Лазещина". Світлину хатки взято звідси: Зимний поход по Карпатам 2018

Корисні посилання:

  1. Депутати Рахівщини виступили проти закриття залізничної станції “Лазещина”. 2015 рік
  2. Залізничну станцію у Лазещині перетворили на базу відпочинку для працівників "Укрзалізниці". 2016 рік
  3. Лазещина (зупинний пункт). Вікіпедія. 
  4. Львівська Залізниця - Lviv Railway. Фейсбук
zommersteinhof: (Default)
    В Ужгороді і Будапешті стоять пам’ятники-близнюки, присвячені видатному художнику Ігнатію Рошковичу (Roskovics Ignac; 1854 - 1915) — угорському живописцю та графіку, представнику академічної школи Мюнхенського реалізму. 
   Спочатку, у 2013 році, постав пам’ятник над Ужем, у 2014 році з’явилась його копія над Дунаєм.
   Меценат проекту підприємець Іван Волошин і автор пам'ятника Михайло Колодко вважають, що однакові скульптури в Ужгороді та в Будапешті об'єднують Угорщину і Україну. 



 
Автопортрети художника

    Ігнатій Рошкович розписав фресками багато храмів, серед яких - фрески на стелі у Соборі Воздвиження Чесного Хреста
у м. Кечкемет (Угорщина) 
 

 kecskemeti_nagytemplom

 
Фрески у Великій церкві. Автор Szórád Péter. Джерело: kozterkep.hu


    Значна кількість робіт художника знаходиться в 
Угорській національній галереї, яка розташована у колишньому королівському палаці.

roskovics1
"Коронація Святого Стефана"

roskovics
"Святий Стефан проповідує християнську релігію".


Виставка робіт І. Рошковіча у Будапешті, 1892 рік

   І насамкінець дві графічні роботи Ігнатія Рошковича, які він зробив під час побуту в Ужку.


Залізничний міст в Ужку (1890 рік)
 

Ужоцький перевал (1900 рік)
zommersteinhof: (Default)
 Сьогодні натрапив на статтю Прибєги Л.В. "Лемківська школа традиційного храмового будівництва". Думав, що нарешті зрозумію, чому деякі закарпатські церкви називають бойківськими. А усе виявилось дуже складно і заплутано!

Автор статті у своєму дослідженні настільки плавно переходить від поняття "бойківська церква" до надання їм рис лемківської школи (приклад - церква в Ужоку), а відтак до "лемківських церков свалявської групи", що важко зрозуміти, яка ж названих ним церков є бойківською, а яка лемківською. Як приклади називаються церкви в Сваляві і в Пирогово.


Церкви в Ужку, Сваляві і в Пирогово

Далі, мов корали з розірваного намиста, сипляться терміни "храми лемківської школи", "пам'ятка лемківського храмового будівництва" і раптом ми опиняємось у селі Середнє Водяне і Колодне. Виявляється в давньому комітаті Марамарош храми лемківської школи!!!  Русинські теслі Румунії напевно навіть не думали, що їхня типово мармароська церква насправді є видозміною лемківської архітектури... Але, згідно Прибєги Л.В., саме вони стали творцями взірця для "церков хустської групи" (наприклад церква в с. Сокирниця).


Церкви у селах Середнє Водяне і Колодне і Сокирниця

Раптом автор переносить нас у Міжгірський район, де "в поєднанні з традиціями бойківської школи храмового будівництва склався дещо відмінний тип лемківських церков". Згадується Святодухівська церква в Колочаві, а також церкви в селах Ізки і Пилипець, як "храми лемківської школи, що відносяться до міжгірської групи".

Церкви в селах Колочава, Ізки і Пилипець

Майже насамкінець автор остаточно добиває виразом "отже, як в ужоцькій, так і в міжгірській групі храмів лемківської школи відчутний відголосок традицій бойківської школи".

Цей смертельний висновок був як ніж у серце моїх знань! 
Тепер я знаю, що я нічого не знаю!
 
- Світлини взято з інтернету
zommersteinhof: (Default)
Відновлено старовинний напис на камені в Карпатах,  в якому згадується Дороні Ігнац (Darányi Ignác)
угорський політик, міністр сільського господарства Угорщини в  1895-1903 і 1906-1910 роках. 
Камінь знаходиться біля дороги від Петроса до Квасів (координати:48°09'20.3"N 24°21'46.1"E)

  

 
«A havas a mezőgaz daság költészete. .
Ez az ut epult Darányi Ignácz 
földművelésügyi miniszter rendeletere 1909 vben"

Переклад:

"Гори це мистецтво землеробства.
Цю дорогу побудовано за розпорядженням Дороні Ігнац
міністром сільського господарства у 1909 р.
"


zommersteinhof: (Default)
Сто років тому таке явище називали "парафіянщина",
а тепер є більш конкретне слово - РАГУЛІЗМ !!!



Світлини зроблено у 2007, 2010 і 2012 роках.
.

Profile

zommersteinhof: (Default)
zommersteinhof

October 2024

S M T W T F S
  12 345
678 9101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  

Syndicate

RSS Atom

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Apr. 23rd, 2025 06:09 am
Powered by Dreamwidth Studios