zommersteinhof: (Default)
   Чортові Скелі вже півтора століття є улюбленим місцем відпочинку для містян Львова і Винників, а також зручним "тренажером" для занять альпіністів і скелелазів. 


Чортова Скеля. Фото Ч. Павловського з подорожі Академічного Клубу Туристичного. "Путівник по Ґаліції" 1914 р.


Навчальний похід Асоціації гірських провідників "Ровінь" у 2015 році

   Про ці скелі написано багато, а найкращим краєзнавчим дослідженням є чудова стаття Андрія Байцара "Винники. Унікальна Чортова (Чатова) скеля".

   Але навіть в цій публікації не розказано про дві інші ролі скельного комплексу у ХІХ-ХХ століттях.

   Якщо заглянути в старі карти, то побачимо, що там була велика каменоломня. На першій карті 1897 року є напис Kalksteinbruch, що по німецьки означає «вапняковий кар’єр» (додам, що це помилка картографів - згідно даних ЛНУ ім. І. Франка скелі складаються з пісковиків, пісків, глини та мергелів). На другій карті 1931 року вже немає напису, але добре видно характеристичні «гребінці», якими в топографії позначають обриви – це і є колишня каменоломня. Очевидно, що в кінці 1930-х років вона вже не діяла.

 
Мапи 1897 і 1931 років  
 
    У 2018 році польський професор Кшиштоф Дуда оцифрував фотографічний спадок завзятого львівського фотографа Юзефа Трешки (коротка довідка про нього в кінці статті). Увесь візуальний матеріал був відсканований у вигляді негативів. Кількість негативів у колекції - 4 308 штук! Подивитись світлини можна тут.

    Найцікавіше, що на декількох світлинах Ю. Трешка увічнив каменоломню на Чортових Скелях. На фото видно акуратно укладені і приготовлені для вивозу кам'яні блоки.

 
Види каменоломні, 1937 рік. Copyright ©  Krzysztof Duda 2018

Ще на одній світлині видно, наскільки глибоко було зрізано поверхню землі біля скель. Це привело до такої зміни рельєфу, що розглядаючи старі світлини, деколи важко впізнати скелі або здогадатись, з якої сторони було зроблено фото. Ще у 1911 році львівський історик Ф. Яворський писав, що "якщо так піде далі з тамтешніми каменоломнями, то вже за декілька років Чортові Скелі залишаться тільки у спогадах. А шкода!"


Вид каменоломні, 1937 рік. Copyright ©  Krzysztof Duda 2018

    Тільки після цих світлин я зрозумів, що в статті А. Байцара теж є фото каменоломні. Просто я ніколи не придивлявся, а тепер побачив, що попід скелями не білий сніг, а ті самі стоси колотого каміння. Крім того, на світлині навіть помітно автомобіль і людей біля нього!

  
Фото скелі і складеного каміння. ХХ ст. 

Каміння з Чортових скель йшло на будівництво доріг і будинків у Львові, Винниках і околиці. Однак один раз це каміння послужило іншій меті. З нього у 1911 році в селі Лисиничі була збудована піраміда з хрестом, присвячена Тарасові Шевченку, яка стала одним з перших пам'ятників поету в цілій Україні. Погруддя на піраміді було встановлено значно пізніше - у 1961 році.

  
Пам'ятник Шевченкові в Лисиничах. Джерело: Вікіпедія. Новина у газеті "Рада" №204. Київ 1911 р.

     Другою метою, з якою були використані Чортові скелі, стало будівництво геодезичної мережі міста Львова і околиць у 1935 році. Праці проводились Львівською Політехнікою і Військовим Географічним інститутом. У місті вимірювання здійснювались по шпилях високих костелів і церков, але в терені геодезистам приходилось будувати тріангуляційні вежі. І якщо між невисокими будинками Рясної Руської обійшлось невисокою 4-метровою вежею для напрямку вимірювання на Клепарів, то на Чортових скелях конструкція мала висоту 47,6 метрів. На наступному фото видно, що Високий Замок і вежу костелу Матері Божої Остробрамської (тепер церква Покрови) можна було побачити зі Скель. Але спробуйте роздивитись Чортові Скелі з Високого Замку - це неможливо, оскільки вони губляться серед високих буків Винниківського лісу. Ось для чого було збудовано таку високу вежу.


Вид з Чортових Скель в сторону Львова. 1936 рік. Copyright ©  Krzysztof Duda 2018

     Ця вежа часто попадала в об'єктив фотографів, але тільки серед світлин Юзефа Трешки ми бачимо водночас і каменоломню, і тріангуляційну вежу.

 
Тріангуляційна вежа і процес вимірювань на геодезичному пункті "Чортова Скеля". Copyright ©  Krzysztof Duda 2018

Звичайно, до нашого часу дерев'яна вежа не дожила, та вона й непотрібна при сучасних технологіях, але у 2012 році Науково-дослідним інститутом геодезії і картографії було встановлено пам'ятний знак геодезичному пункту. На таблиці написано "Геодезичний пункт Винники" - це його сучасна назва, а от з читанням польської мови у геодезистів не вийшло - замість Zaptowska Skala має бути Czartowska Skała. Може, з часом їм стане соромно і вони поміняють напис... 

 
 
Коротка довідка:
    Юзеф Трешка (1906-1945) - львівський природознавець, фотограф та скаутський активіст. Співпрацював з проф. Шимоном Вердаком, відомим львівським, а потім краківським ботаніком і був близько пов'язаний з доктором Тадеушем Вільчинським (1888-1981). Фотографії Ю. Трешки з міжвоєнного періоду використовувались для ілюстрації наукових робіт, а також виходили як репродукції на поштівках. 
Загинув як солдат дивізії генерала С. Мачека під час визволення Нідерландів.

Використані джерела:
  1. Культура і щоденне життя мешканців Кресів в об'єктиві Юзефа Трешки 
  2. Чортові скелі біля Львова
  3. Geodeta, Nr. 3, lipiec 1939
  4. F. Jaworski. Lwów stary i wczorajszy. Czartowska skała
  5. Проект створення об’єктів ПЗФ на приміських землях ЛМР

zommersteinhof: (Default)
    У Львові є дуже багато пам'ятних таблиць, присвячених видатним постатям або подіям. Деякі з них розташовані в непомітних закутках міста, на маленьких вулицях і навіть на занедбаних будинках. Але є таблиці, встановлені так, що їх неможливо не помітити. Для таких таблиць виділяються особливі місця, дозволи і кошти. От тільки деколи складається враження, що їх робили поспіхом, без особливої уваги до змісту і без поваги до людей, які будуть їх читати.
   Пропоную придивитись уважніше до деяких з таких знакових таблиць міста.

1. Таблиця біля статуї Богородиці на Марійській площі


 
   По-перше, чому в тексті так дивно перемішано хронологію скульптури:
                 1994 р. - встановлено;
                 1950 р. - демонтовано;
                 1997 р. - копію відновлено?
   Кожна пересічна людина після прочитання тексту напевно не зрозуміє, як можна було демонтувати скульптуру у 1950 році, якщо її встановили у 1994 році і чому вже у 1997 р. її треба було відновляти?
    По-друге, у цій таблиці вражає нелогічне розташування дат - у наступному рядку тексту! Можливо, текст шрифтом Брайля написали інакше, але для зрячих людей текст дуже незручний. Я вже не кажу про відсутність пробілів між словами!



    Я впевнений, що в тексті є зайва інформація про мармур, штучний камінь і маски дельфінів.
    Відтак, можна було написати на таблиці більш інформативний і зрозумілий текст:
                 1862 р. - встановлено скульптуру Богородиці в центрі площі 
                                Автор скульптури Йоган Непомук Гаутманн
                 1904 р. - перенесено скульптуру на сучасне місце 
                                Автор постументу Михайло Лужецький
                                1950 р. - скульптуру демонтовано радянською владою
                 1997 р. - встановлено копію Богородиці.
                                Оригінал 
знаходиться у храмі святого Андрія
    В  результаті у мене вийшло так само сім рядків, але в кожному рядку трошки більше знаків, що неважливо, якщо хоч трошки зменшити величину шрифту.

   Більше про історію фонтану і скульптури Діви Марії можна прочитати тут: "Складна доля скульптури Божої Матері у Львові"
 
2. Таблиця на фасаді церкви Юра, пов'язана з Францом Ксав'єром Моцартом



    На таблиці написано, що Ф. К. Моцарт жив і творив у Львові з 1808 р. до 1838 р. Але це не зовсім відповідає дійсності. Отож, ось головні дати життя композитора, пов'язані зі Львовом:
   1808 р. - він приїхав до Галичини, де отримав роботу в м. Підкамінь неподалік Рогатина.
   1809-1811 роки - працював у м. Бурштин.
   1813 р. - переїхав до Львова і почав тут працювати.
   1818-1821 роки - вирушив у концертний тур по всій Європі, після якого перебував у Відні.
   1821-1838 роки - проживав і працював у Львові.
   1838 р. - повернувся до Відня.

   Якщо хтось має сумнів щодо дати 1813 р. (бо часто можна зустріти 1811 рік), то я більше вірю німецькому письменнику Дітеру Куну (Dieter Kühn), який написав об'ємну біографічну книжку "Моцарт в Галичині". 



3. Таблиця на на мурованій огорожі собору Святого Юра

   У 2013 р. за ініціативи ГО «Спільнота» та Почесного консульства Австрійської Республіки у Львові, а також історика Тараса Чухліба на мурованій огорожі Святоюрського комплексу було встановлено пам`ятну таблицю, пов'язану з Віденською битвою.


 
   Те, що написано у цій таблиці, абсолютно суперечить науковим дослідженням доктора історичних наук Т. Чухліба. Але я думаю, що при створенні тексту його думки не питали...
   Отож, що в тексті таблиці не так!
   Єпископ Йосиф Шумлянський вирушив під Відень у складі військ Речі Посполитої, очолюючи приведену зі Львова хоругву, що складалася з 88 панцерних кіннотників. Назвати таку кількість вояків військом - це, м'яко кажучи, є перебільшенням. Їх народна приналежність не уточняється, але це напевно не були козаки. Бо єдині козаки, які взяли участь у Віденській битві, були приватною легкою хоругвою (150 чоловік) у складі підрозділів волинського воєводи Я. Стадницького. 
   Решту козацького війська збирав у Львові шляхтич Й. Менжинський на виконання листа великого коронного гетьмана С. Яблоновського. Але ці козаки (1500 шабель) не встигли на битву і приєднались до Яна ІІІ Собеського аж 28 вересня, коли об'єднані християнські війська визволяли від османів територію Угорського королівства.
   Єпископ Й. Шумлянський не мав жодного відношення до цих "пізноприбулих" козаків: не він їх формував, не він привів їх до Угорщини та й, зрештою, він навіть їх не бачив, бо на той час у зв'язку з пораненням вже був у дорозі до Кракова. 
 
Представники ЛОО СОУ взяли участь у відкритті пам`ятної таблиці до 330-річчя Віденської битви

4. Дві таблиці, пов'язані з історією футболу у Львові

    На пам'ятному знаку перед будинком ДФС можна прочитати, що "У 1911-1939 роках тут був спортивний майдан "Український город"". Але насправді він знаходився там, де тепер занедбаний куток Стрийського парку - між рестораном "Супутник" і Центром Шептицького УКУ.



    Натомість у Стрийському парку на пам'ятнику написано: "На цьому місці 14 липня 1894 року львівський "Сокіл" перемігши футбольну команду Кракова започаткував літопис українського футболу". Але насправді матч відбувся не тут, а в тому ж кутку майбутнього Стрийського парку, де з 1911 р. розташувався "Український город". Крім того це був матч між командами польського товариства "Сокіл" і міста Краків. А пам'ятний знак стоїть на місці колишнього стадіону польського товариства "Czarni".



     Я вже про це писав. Кому цікаво дізнатись детальніше, можна почитати мій пост Історія футболу - у Львові усе переплутали!, але достатньо подивитись карту, на якій усе позначено. 


   Хочеться сподіватись, що в майбутньому кожна запланована пам'ятна таблиця пройде через ретельний аналіз не тільки причетних організацій, але і відповідних фахівців. Тоді таблиця про Матір Божу була б читабельна і зрозуміла, про Моцарта - без біографічних помилок в датах, про Й. Шумлянського і козаків - зі згадкою про 67-тисячне християнське військо, яким керував король Ян ІІІ Собеський (тоді на відкриття таблиці можна було б запросити ще й польського консула), а замість двох сокільсько-футбольних пам'ятників був би один, з історично-правдивою інформацією і, головне, на властивому місці!
  
zommersteinhof: (Default)
 Орієнтаційні таблички або
як народжуються львівські міфи


    Черговий приклад, як через незнання або банальне невігластво
створюється неправдива інформація, котра потім гуляє по мережі і
і морочить голову львів'янам і гостям міста.
Зразок міфотворення - стаття в газеті "Історична правда" в статті:
"Комунальний квест або Чому у Львові на будинках наліплено літери Z та H"




Мова йде про інформаційні (правильніше - орієнтаційні) таблички, які то там, то сям можна помітити на стінах львівських кам'яниць. Найгрубіша помилка стосується букви "Z" - про неї пишуть, ніби то вона означає "Зв'язок". Очевидно, ніхто навіть не задумався, з якої букви починається слово "зв'язок" по-польски або по-австрійськи, хоча всім зрозуміло, що таблички довоєнні.
  Саме тому хочу деміфологізувати цю псевдо-історичну правду:


"S" означає "Spust" - кран для спускання води з системи;
"H" означає "Hydrant" - пожежний гідрант (треба додати, що у нас уже з'явились таблички "ПГ");
"Z" означає "Zasuwа" - засувка для перекриття потоку води.

  Число внизу означає відстань від стіни, а зліва або справа від букви - відстань вліво або вправо відповідно від самої таблички. Відмірявши ці дві відстані, працівники  "Водоканалтресту" легко - навіть взимку під снігом - знаходять лючок, під яким ховається водяна запірна арматура.  Саме тому ці таблички називають орієнтаційними.

В статті пишуть, ніби то "бувало, що всю вулицю вкривало сміття або товстий шар багнюки". Це іще одна неправда, бо таблички почали інсталювати з кінця ХІХ століття, а на той час у Львові усі дороги були покриті не багнюкою, а бруківкою!

Не треба шукати слово "зв'язок" в польському або австрійському словниках, достатньо подивитись на сучасні польські стандарти таких табличок і стане зрозумілим, що усе львівські таблички стосуються водяних інсталяцій, а не телефонії:

Profile

zommersteinhof: (Default)
zommersteinhof

October 2024

S M T W T F S
  12 345
678 9101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  

Syndicate

RSS Atom

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Apr. 23rd, 2025 06:24 am
Powered by Dreamwidth Studios