![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Врятувати не можна зруйнувати...
Jul. 31st, 2023 10:06 amСело Майдан Дрогобицького району Львівської області може похвалитись декількома цікавими історичними об'єктами. Це невелика охайна дерев'яна Успенська церква (1939 р.), гарна і доглянута дерев'яна вілла (1936 р.), руїна доменної печі (1814 р.), занедбаний мурований багатоповерховий палац (1937 р.) і величний будинок, який називають костелом.
В дійсності ж цей об'єкт, збудований як храм у 1939 році, так і не був освячений – цьому завадила Друга світова війна. Відтак на сайті Римо-католицької церкви його названо "колишній костел без титулу".
Вигляд костелу на світлинах 1938 і 1939 років
Після війни об'єкт стояв пусткою, а пізніше потрапив у руки об'єднання «Укрреставрація». Всупереч назві нові власники замість реставрації зробили перебудову і реконструкцію будівлі: всередині було зроблено три поверхи, актовий зал, ресторан, кімнати відпочинку тощо. Змінено завершення вежі, а замість хреста над нею було встановлено досить гарний флюгер з датою "1986".
Вигляд костелу станом на 2016 рік
На вході до будівлі досі висить "недекомунізована" таблиця, з якої можна дізнатись про власників об'єкту в радянські часи:
"Державний комітет Української РСР у справах будівництва і архітектури
Українське спеціальне проектно-будівельно-реставраційне об'єднання «Укрреставрація»
Будинок творчості «Реставратор»"
Таблиця при вході
Не знаю, кому зараз належить цей будинок, але у 2016 році у Науково-технічному збірнику "Сучасні проблеми архітектури та містобудування" (Випуск № 45, 2016 рік) він фігурує, як База відпочинку “Реставратор”, яка тоді належала корпорації “Укрреставрація”, підпорядкованої Державному Комітету України у справах містобудування і архітектури. Не думаю, що власник змінився.
Як би там не було, але в наш час цей будинок виглядає гарно тільки здалека. Спонтанна "екскурсія" мого товариша Івана Горбацьо всередину об'єкту демонструє занепад і руйнування, а також байдужість власників нерухомості. Отож пропоную переглянути світлини інтер'єру з цього незапланованого візиту.
Хол виглядає цілком по-радянськи і нічим не нагадує наву колишнього костелу.
Подекуди оздоблення інтер'єрів вражає - усе було зроблено "по багатому"!
Але серед цієї розкоші у вічі кидаються зруйнована підлога, недолугий камін і пічка з вирваними дверцятами.
Є і більш зруйновані приміщення - десь протікає дах, десь навалено сміття, стільці, батареї опалення, а десь виламано дерев'яну стіну з вікнами.
Висновок.
Майданський «костел без титулу» безумовно є архітектурною перлиною, яку можна – поки ще не пізно – врятувати. Державні органи зазвичай не справляються з такою метою, тому треба якнайшвидше позбавити сучасних горе-господарів прав власності і передати об’єкт у приватні руки. Несуттєво продати чи віддати його в концесію, несуттєво, що саме новий власник зробить в будівлі – готель, реабілітаційний центр, монастир чи щось інше. Головне, щоби не було змінено архітектурний зовнішній вигляд будинку разом з оточенням, а відтак окраса Майдану не перетвориться в руїну в центрі села і буде надалі служити людям!
1. Римо-католицька церкв. Майдан
2. Майдан. Церква Успіння Пр. Богородиці, 1939 р.
3. Вікіпедія. Майдан
4. Замки та храми України. Майдан
5. A. Krzosek "Majdan i jego bliska okolica"
Зіновій Драпайло віднайшов в Державному архіві Івано-Франківської області запис про будівництво костелу в селі Вістовій Калуського повіту. Проте костелу в цьому селі немає. Відтак з'ясувалося, що в архіві сталася помилка: замість "Цвітова" вказали "Вістова".
"Інколи випадок чи навіть спонтанна думка допомагають в пошуках історичних матеріалів. Майже так і сталося. Коли передивляючись описи фондів Державного архіву в розділі "Будівництво", з метою знайти хоча б якусь інформацію щодо спорудження костела (костелка) в селі Цвітова, натрапив на запис про будівництво костелу в селі Вістова Калуського повіту.… Попередні пошуки в інших місцях не дали результату. Ось тут виникло питання, чи є в Вістові римо-католицький костел? Можливо, є якась згадка про його будівництво? Перегляд Вікіпедії та інших інформаційних ресурсів і відсутність інформації про костел в Вістові тільки зміцнили догадку, що в архівному записі трапилася помилка — замість Цвітова записали село Вістова?", — розповідає Зіновій Драпайло.
Через деякий час архів люб’язно надіслав на адресу Зіновія Драпайло файл в електронному вигляді з копіями документів і там на другій сторінці було написано: "Будівництво костелу в с.Цвітова, Калуського повіту. 1937 р.".
Документів знайшлося небагато:
- ескізний проєкт костелу, переписка з державними органами, план посадки та прив’язки будівлі;
- звернення Калуського повітового старости Гродінського до Уряду в Станіславі від 3.09.1937 року щодо найскорішого затвердження будівництва костелу в селі Цвітовій. До звернення додається план будівництва і висновок будівельного експерта;
- звернення Комітету з будівництва римо-католицького костелу в Цвітовій до Уряду в Станіславі з проханням про надання дозволу на будівництво. У зверненні згадується Вавжинець Дайчак — архітектор проєкту, який був на той відомим фахівцем з будівництва та архітектури.
- ескізний проект костелу на 4-х аркушах;
- ситуаційний план 2, 1 аркуш.
Замарстинів напевно не міг би похвалитись великою кількістю історичних світлин, якби не фотограф Юліан Дорош, який залишив чимало фотографій цієї бідної дільниці Львова у 1960-му році.
У 1970-80 роках район значно змінився – перепланувались деякі вулиці і з'явились нові, виросли багатоповерхові житлові квартали, сховалась під землю Полтва тощо. Останнє десятиліття знову викликало зміни, особливо через забудову району висотними житловими будинками.
Фото 1. Замарстинів, 1930 рік. Джерело: Alex Friedman
Фото 2. Замарстинів, грудень 2020 р. Джерело: u-o-i.livejournal.com
Фото 3-4. Вид на церкву св. Йосафата з вулиці Торф'яної. Автор Zommersteinhof
На відміну від центру міста, околиці Львова зазнали настільки значних змін, що для того, щоби віднайти місця, які привернули увагу "ретро-фотографів", треба аналізувати старі і нові карти, рельєф місцевості, прокладати азимути, порівнювати будинки… На превеликий жаль, є такі місця, будинки, панорами і краєвиди, які втрачено безповоротно.
Наприклад, наступне фото досить складно злокалізувати. Але перспектива Замкової гори і особливо місточок вдалині дозволяють ствердити, що це сучасна вулиця Інструментальна біля школи №81, яку в ті часи перетинав Голосківський потік (тепер він схований під землю). На щастя, Юліан Дорош - автор цього фото - робив описи світлин, тож тут немає сумнівів.
Фото 5. Вид на Замкову гору з вулиці Інструментальної. Автор Ю. Дорош
Фото 6. Вид на Лису гору з вулиці Інструментальної. Автор Zommersteinhof
Однак якщо пройтись по Інструментальній в сторону вулиці Лінкольна, то ми побачимо таку саму перспективу Замкової гори. Цей краєвид підтверджує, що фото зроблено з вул. Інструментальної, от тільки місточка і потічка тут ніколи не було.
Фото 7. Вид на Замкову гору з початку вулиці Інструментальної. Автор Zommersteinhof
Така сама перспектива зустрічається на ще одній світлині Ю. Дороша. Це вулиця Весняна. З легкістю упізнається найближчий будинок - він іще зберіг ліпнину, хоча втратив вікно і отримав другий поверх. На жаль, від виду на Замкову гору лишився тільки вершечок Копця Люблінської Унії, який можна помітити між будівлею фабрики «Галка» і високим сірим дахом якогось будинку.
Фото 8-9. Вид на Замкову гору з початку вулиці Інструментальної. Автори Ю. Дорош (photo-lviv.in.ua) і Zommersteinhof
Знаменитий фотограф Юліан Дорош під час мандрівки по Замарстинову, очевидно, вподобав кам'яницю на розі вулиць Городничої і Б. Тена і зробив їй аж два «портрети». В наш час цей будинок має дуже приємний і охайний вигляд.
Фото 10-13. Кам'яниця на розі Городницької і Б.Тена. Автори Ю. Дорош (photo-lviv.in.ua) і Zommersteinhof
До речі, між вулицями Весняна і Б. Тена є чудова вуличка Сінна. Тут найкраще збереглась типова одноповерхова забудова замарстинівських вуличок. На одному з будинків навіть залишилась дата «1905».
Фото 14. Вулиця Львівська (тепер Замарстинівська). Джерело: kawiarniany.pl
Фото 15. Типова забудова Замарстинова на прикладі вул. Сінної. Автор Zommersteinhof
Найближчим до попередніх локацій є будинок на Замарстинівській, 112. Перша світлина – авторства Марека Мюнца 1930 року, друга – Ю. Дороша 1960-х років і третя – 2018 року. Можна помітити, що зміни торкнулись тільки входу до будинку: до війни були широкі сходи, на світлині Дороша вони забудовані, а в наш час від цього входу взагалі відмовились.
Фото 16. Відкриття Будинку Здоров'я на вулиці Замарстинівській у 1930-му році. Автор Марек Мюнц.
Фото 17. Вулиця Замарстинівська, 112. Автор Ю. Дорош (photo-lviv.in.ua)
Фото 18. Вул. Замарстинівська, 112. Автор Zommersteinhof
Однією з найбільш популярних в інтернеті світлин Ю. Дороша є фотографія перехрестя вулиць Липинського і Замарстинівської у 1960-му році. Тоді ще не було сучасної вулиці Липинського - до початку 1980-х років це було перехрестя вулиць 700-річчя Львова і Калініна (див. мапу 1977 року).
Фото 19. Перехрестя. Автор Ю. Дорош (photo-lviv.in.ua)
На сайті lvivcenter.org є ще одна його світлина цього місця з проїжджаючим запряженим возом. Я використав її на наступному фото, де червоними лініями показано будинки на бічних вулицях Підрічній і Покутській.
Будинки на вул. Підрічній №9, №7, №5 (збудовані у 1915 – 1930 роках) збереглись напрочуд чудово. Зміни помітні тільки на будинку №9, де розбудовано другий поверх, а також на будинку №7, де замуровано центральну браму. Зберігся також будинок на вул. Покутській №1 (збудований у 1930 році). Він вирізняється незвичним односхилим дахом.
Фото 21-22. будинки №9, 7, 5 на вул. Підрічній. Автори Ю. Дорош і Zommersteinhof
Фото 23. будинок на вул. Покутській, 1. Автор Zommersteinhof
Далі за перехрестям значною спорудою вулиці Замарстинівської є будинок, який раніше був кінотеатром ім. Т. Шевченка, а тепер – після незначної перебудови - належить Львівській філії Українського товариства сліпих (УТОС).
Фото 24. Кінотеатр ім. Т. Шевченка, 1960-ті роки. Фотограф невідомий. Джерело: lvivcenter.org
Фото 25. Будинок Львівській філії Українського товариства сліпих (УТОС)
По іншій стороні вулиці стоїть будинок №133а, який декілька років тому було видозмінено - збільшено вікна, утеплено фасад і змінено дах. Не можна стверджувати, що це та сама кам'яниця, яку сфотографував Ю. Дорош, але навіть якщо це різні будинки, між ними є подібність.
Фото 26-27. Будинки садибного типу. Автори Ю. Дорош (photo-lviv.in.ua) і Zommersteinhof
Прогулюючись далі, не можна обминути увагою вже згадувану церкву св. Йосафата. До війни це був костел св. Франциска Асизького, збудований у 1927-1930 рр. за проєктом арх. Яна Сас-Зубрицького. У радянські часи його призначення було змінено - в ньому знаходилось фільмосховище Управління кінофікації. З початку 1990-х років колишній костел перейшов до УГКЦ. Редемптористи провели чудову реставрацію і адаптували інтер'єр до потреб східного обряду.
Фото 28. Костел св. Франциска Асизького, 1930-ті роки
Фото 29. Церква св. Йосафата, 2021 рік. Автор Zommersteinhof
Але не можна цього ж сказати про колишній парафіяльний будинок, який стоїть одразу за храмом. Він був збудований за проєктом В. Дайчака з кінотеатром всередині. В радянські часи тут відбувався перегляд фільмів, які зберігались в недіючому костелі. Потім ця інституція закрилась і нові господарі – Рахункова палата України - зробили реконструкцію з надбудовою. Тепер в цьому будинку годі впізнати попередню будівлю, але, що б там не казали, вийшло гарно.
Фото 30. Фільмотека, 1990-ті роки.
Фото 31. Рахункова палата України, 2021 рік. Автор Zommersteinhof
Одразу за Рахунковою палатою вулиця Лінкольна активно забудовується висотними будинками, тому костел з неї вже не побачиш. Наразі іще помітно над новобудовою його ліхтар з хрестом, але це питання декількох днів… І тому більше ніхто, крім мешканців найближчого будинку, вже не зможе зробити світлину церкви на тлі заходу сонця...
Фото 32. Костел св. Франциска Асизького і парафіальний будинок, 1930-ті роки 
Фото 33. Церква св. Йосафата, 2010 рік. Автор Zommersteinhof
Фото 34. Церква св. Йосафата, 2017 рік. Автор Zommersteinhof
Фото 35. Вид в сторону церкви св. Йосафата, 09.03.2021 рік. Автор Zommersteinhof
Непарній стороні вулиці Лінкольна пощастило – тут залишився незабудованим парк і вид на церкву тепер обмежують тільки дерева.
Фото 36. Костел св. Франциска Асизького, 1930-ті роки
Фото 38. Вид на церкву св. Йосафата з парку, 07.03.2021 рік. Автор Zommersteinhof
У цьому парку є дитячий майданчик - найстарший в усьому районі. Тож, можливо, син Ю. Дороша відпочиває саме біля неї? На старій світлині видно паркан, який міг тягнутись вздовж вулиці Миртової. У 1980-х роках влада почала забудову цього кварталу високими будинками. П’ятиповерховий будинок, який видно за дитячим майданчиком, збудовано у 1980-х роках.
Фото 39. Син Ю. Дороша відпочиває на лавці. Автор Ю. Дорош (photo-lviv.in.ua)
Фото 40. Дитячий майданчик в розі вулиць Лінкольна і Миртової. Автор Zommersteinhof
Навпроти парку, по непарній стороні вулиці збереглося декілька старих одноповерхових будинків, але вони поступово щезають. На GoogleMaps ще досі можна побачити хатку зі залишком напису «Fryzier» (укр. перукар), але її вже немає...
Фото 41. Будинок на вул. Замарстинівській, 157. Скріншот звідси.
Фото 42. Ділянка на вул. Замарстинівській, 157 станом на 07.03.2021 р. Автор Zommersteinhof
Так само немає вже корпусів Львівського інструментального заводу – тут буде житловий квартал.
Фото 43. Фабрика спирту та дріжджів Лінденберґа, 1915 р. Джерело: "Львівська Політехніка"
Фото 44. Інструментальний завод, 2015 р. Автор Ігор Мельник
Фото 45. Заводські будинки знесено, за огорожею - територія будівництва житлового кварталу, 2021 р. Автор Zommersteinhof
На Замарстинові залишилось мало старих будинків хатнього типу. Зрештою, життя у них було дуже незручне і люди, як можуть, так і розширюють свою житлову площу: хтось надбудовує поверх, хтось добудовує кімнати, але частіше такі будинки зносять і ставлять нові, зручніші.
Ось такі будинки напевно невдовзі знесуть. Найчастіше в них доживають віку люди похилого віку, які керуються логікою "от ми помремо, а тоді робіть собі, що хочете!"
Фото 46-47. Старенькі будинки на вулицях Замарстинівській і Уманській. Автор Zommersteinhof
Проте є приклади іншого підходу до стареньких будинків, особливо якщо це були кам'яниці. Показовою є вулиця Сінна - там потихеньку відновлюють старенькі будинки. І завдяки такому дбайливому ставленню деякі вулички залишаться для нас і нащадків наочним свідоцтвом, як виглядав старий Замарстинів сто років тому.
Фото 48-50. Будинки на вулиці Сінній. Автор Zommersteinhof
Втрачені храми Верховини-Жабйого
Nov. 30th, 2020 02:39 pm Старі світлини завжди нагадують нам про щось забуте, змінене або втрачене.
Деколи це рідні та знайомі, деколи будівлі або парки, а деколи цілі міста або села...
Так виглядає сучасна панорама центральної частини смт. Верховина (до 1962 р. - село Жаб'є). Правіше величезного шкільного будинку помітно покриті блискучою бляхою верхи церкви Успіння Пресвятої Богородиці. 
Панорама Верховини 2014 року. Фото ©Yuriy Buriak
Але на старовинних панорамах виділялась зовсім інша будівля. Це був мурований побілений римо-католицький костел, який яскраво відрізнявся від потемнілих дерев'яних будинків і про який тепер пам'ятають хіба тільки старші люди.
Поштівки з панорамою Слупійки - історичної дільниці Верховини.
На фото - костел в Старій Скваряві (автор Zommersteinhof)
Храми, присвячені св. Людовику IX Святому:
- - Костел інвалідів (Dôme des Invalides) у Парижі (Франція)
- - Королівська каплиця в Дре (Франція)
- - Костел св. Людовика короля Франції в Римі (Італія)
- - Костел св. Людовика в Бліжині (Польща)
- - Костел св. Людовика в Йоньцу (Польща)
- - Базиліка св. Людовика Короля та Успіння Пресвятої Богородиці у Катовіце-Паневніках (Польща)
- - Костел св. Людовика у Влодаві (Польща)
- - Костел св. Людовика у Старій Скваряві (Україна)
- - Костел св. Людовика у смт. Криве Озеро ( Миколаївська область, Україна)
- - Костел св. Людовика у Кра́слава (Латвія)
- - Костел „Свети Лудвиг“ в Пловдив (Болгарія)
- - Костел св. Людовика в Мюнхені (Німеччина)
- - Катедральна базиліка св. Людовика в Новому Орлеані (США)
- - Базиліка св. Людовика в Сент-Луїс, штат Міссурі (США)
- - Костел св. Людовика в Москві (Росія)
- - Kościół Inwalidów (Dôme des Invalides) w Paryżu (Francja)
- - Kaplica królewska w Dreux (Francja)
- - Kościół p.w. św. Ludwika Króla Francji w Rzymie (Włochy)
- - Kościół p.w. św. Ludwika w Bliżynie (Polska)
- - Kościół p.w. św. Ludwika w Jońcu (Polska)
- - Bazylika p.w. św. Ludwika Króla i Wniebowzięcia NMP w Katowicach-Panewnikach (Polska)
- - Kościół p.w. św. Ludwika we Włodawie (Polska)
- - Kościół p.w. św. Ludwika w Starej Skwariawie (Ukraina)
- - Kościół p.w. św. Ludwika w Krywe Ozero (Ukraina)
- - Kościół p.w. św. Ludwika w Krasław (Łotwa)
- - Kościół p.w. św. Ludwika w Płowdiwie (Bułgaria)
- - Kościół p.w. św. Ludwika w Monachium (Niemcy)
- - Bazylika katedralna p.w. św. Ludwika w Nowym Orleanie (USA)
- - Bazylika p.w. św. Ludwika w St. Louis, Missouri (USA)
- - Kościół p.w. św. Ludwika w Moskwie (Rosja)
Основний список храмів взято з Вікіпедії: Świątynie pod wezwaniem św. Ludwika
Корисні посилання:
- http://www.ekspedyt.org/ 25 серпня - день св.Людовика, короля Франції
- Zommersteinhof: Французький король у Старій Скваряві
- https://uk.wikipedia.org/ Людовик ІХ Святий
- http://kolegiata.com.ua/ С.Скварява: історія парафії
- rkc.in.ua/ Ст.Скварява: костел св.Людовика
Похід Жовква - Стара Скварява - Мацошин
Jan. 21st, 2020 02:14 pmПримітка. Св. Людовик IX Святий (1214-1270) - французький король. Вирізнявся побожністю і справедливістю, за що отримав титул «Святий». Канонізований католицькою церквою в 1297 році. Це єдиний канонізований французький король. Людовик IX виступив організатором 7-го і 8-го хрестових походів. Під час 7-го походу він потрапив в полон (в 1250 р.) до єгипетського султана, потім його звільнили за великий викуп. Під час 8-го хрестового походу король помер в Тунісі.
- гора На Камінь (360 м)
Додаток:
роки канонізації і імена різних святих Людовиків:
- 1297 - św. Ludwik IX (1214-1270) – król Francji
- 1317 - św. Ludwik z Tuluzy (1274-1297) – francuski książę, franciszkanin, najmłodszy biskup w dziejach Kościoła
- 1671 - św. Ludwik Bertrand (1526-1581) – hiszpański dominikanin, misjonarz
- 1947 - św. Ludwik Maria Grignion de Montfort (1673-1716) – francuski ksiądz
- 1984 - św. Ludwik Beaulieu (1840-1866) – francuski ksiądz, misjonarz, męczennik
- 2000 - św. Ludwik Batiz Sáinz (1870-1926) – meksykański ksiądz, męczennik
- 2014 - św. Ludwik z Casorii (1814-1885) – włoski franciszkanin
- 2014 - św. Ludwik Martin (1823-1894) – ojciec św. Teresy z Lisieux
- 2016 - św. Ludwik Pavoni (1784-1849) – włoski ksiądz
Римо-католицькі костели Львова
Sep. 14th, 2016 09:28 amП’ять парафій мають власні костели, парафія Марії Магдалени використовує Органний зал (колишній костел), парафія Матері Божої Громничої використовують храм почергово з греко-католиками, парафія св. Йоана Павла ІІ має каплицю в будинку Українського Католицького Університету.
Село Підкамінь
Jan. 9th, 2016 11:03 am
Вперше у письмових джерелах село Підкамінь згадується 30 травня 1440 року (Akta grodzkie i ziemskie).
Власником села тоді став князь Михайло Іванович Гольшанський, який отримав такий подарунок від своєї дружини Марії.
У кінці XV ст. місцеві маєтки належали до львівського хорунжого Фридерика Гербурта (помер у 1519 р.). Гербурт збудував на на горбі на північно-східному краю села замок і заснував містечко, яке отримало магдебурзьке право від короля Сигізмунда І Старого. Про це є запис у "Географічному словнику Королівства Польського": король "Сигізмунд І привілеєм 1515 року дозволяє: щоби Фридерік Гербурт при замку своєму, Підкаменче званому, котрий свіжо з муру і цегли поставив, заснував місто, яке має подібно називатись. Мешканців король обдаровує німецьким правом, відміняючи тим самим права і звичаї польські і руські; встановлює торг у четвер, а ярмарки на Зелені Свята і свято Воздвиження Святого Хреста.
( Читати далі... )- Andrzej Betlej "Jan Stanisław Jabłonowski a sztuka w świetle jego pamiętników"
Французький король в Старій Скваряві
Mar. 22nd, 2015 02:16 pmМова йде про невелику святиню у Старій Скваряві біля Жовкви, присвячену святому Людовику.
У 1902 році у Старій Скваряві було споруджено сучасну муровану святиню.
В часи СРСР в ній був колгоспний склад.
23 липня 1993 року повернено віруючим. Нині храм відновлено.
У 2003 році в інтер'єрі виконано поліхромії, а у 2012 р. на фасаді намальовано образ св. Людовика
- - Kościół Inwalidów (Dôme des Invalides) w Paryżu (Francja)
- - Kaplica królewska w Dreux (Francja)
- - Kościół p.w. św. Ludwika Króla Francji w Rzymie (Włochy)
- - Kościół p.w. św. Ludwika w Bliżynie (Polska)
- - Kościół p.w. św. Ludwika w Jońcu (Polska)
- - Bazylika p.w. św. Ludwika Króla i Wniebowzięcia NMP w Katowicach-Panewnikach (Polska)
- - Kościół p.w. św. Ludwika we Włodawie (Polska)
- - Kościół p.w. św. Ludwika w Starej Skwariawie (Ukraina)
- - Kościół p.w. św. Ludwika w Krywe Ozero (Ukraina)
- - Kościół p.w. św. Ludwika w Krasław (Łotwa)
- - Kościół p.w. św. Ludwika w Płowdiwie (Bułgaria)
- - Kościół p.w. św. Ludwika w Monachium (Niemcy)
- - Bazylika katedralna p.w. św. Ludwika w Nowym Orleanie (USA)
- - Bazylika p.w. św. Ludwika w St. Louis, Missouri (USA)
- - Kościół p.w. św. Ludwika w Moskwie (Rosja)
Основний список храмів взято з Вікіпедії: Świątynie pod wezwaniem św. Ludwika
Корисні посилання:
- http://www.ekspedyt.org/ 25 серпня - день св.Людовика, короля Франції
- https://uk.wikipedia.org/ Людовик ІХ Святий
- http://kolegiata.com.ua/ С.Скварява: історія парафії
- rkc.in.ua/ Ст.Скварява: костел св.Людовика
Після того,як відкрили до загального огляду та служінь костел Петра і Павла ордену єзуїтів стала доступна одна дуже цікава фреска з зображенням стародавнього Львова. Це як зайти в праве крило, і відразу як йти від чорної труни до каплиці Бенедикта вгорі відкривається ця фреска, яка ж того дуже гарно збереглась та можна її собі вдоволь порозглядати. Звичайно, все як і пасує духу єзуїтського костелу - затягнуте сажею та щонайменше півторастолітньою витримкою часових нашарувань фреска чарує своїм шармом та виглядом Краківської брами.
Фото: lviv-format
Фігура св. Станіслава Костки у супроводі святих Ігнатія Лойоли та Франциска Ксаверія. Перший з них своїм плащем відганявє полум'я від мурів міста. Це чудо було підтверджено кількома свідками і дало підставу для проголошення цього святого патроном і рятівником Львова.
Фото: lviv-format
Проаналізуємо композицію та сюжет фрески. Плафон еліпсоподібної форми у складному архітектурному ілюзіоністичному обрамленні. Верхні дві треті площі композиції займає дійство небесне. Вгорі серед сірих хмар на тлі золотистого неба зображені святі єзуїтського ордену та ангели. У лівій частині композиції св. Ігнатій Лойола - засновник єзуїтського ордену (канонізований 1622 р. папою Григорієм XV). Він сидить у хмарах, тримаючись правою рукою за вогняне дерево, що росте із земної кулі. В кроні дерева розміщена агіограма Христа „IHS" (одночасно -— емблема ордену єзуїтів). Зліва від св. Ігнатія, одягнутого в біле священиче вбрання, зображено ангела, частково задрапірованого блакитною тканиною. Ангел летить у повітрі, тримаючись за хмари. Лівою рукою Лойола вказує в напрямку фігури одягнутого в чорну рясу св. Станіслава Костки (канонізованого папою Бенедиктом XIII у 1726 році), який стоїть в оточенні двох ангелів у правій частині композиції. Вище нього — ангел з темно-фіолетовими крилами у зеленій драперії вливає до серця святого червоне полум'я з дзбану; це символізує жар віри, яка від засновника ордену передається за небесним посередництвом одному з його членів. Екзальтований погляд св. Станіслава спрямований на Ігнатія Лойолу та посланого ним ангела, руки зігнуті в ліктях та підняті вгору, ноги півзігнуті в колінах. За спиною святого посеред хмар — зображення ангелятка, що підтримує картуш у золоченому обрамленні, на якому змальований львівський гербовий лев на червоноу тлі.
Фото: lviv-format
Зображення Львова розташоване у правій нижній частині плафона. Місто показано з північно-східного боку. Зліва височить гора Високого замку. На першому плані добре видно вали з наріжними бастеями (очевидно, Краків¬ською, Гродською або Гетьманською) та вхідну частину Краківської брами. Досить впевнено можна ідентифікувати вежі цієї ж брами, комплекс споруд Низького замку з наріжною і Шляхетською (Судовою) вежами та фрагмент східної частини міського муру. Однак в загальному укріплення, як і забудову зображено досить схематично та неповно. Януш Вітвіцький, згадуючи про цю фреску у своїй праці про фортифікації Львова дійшов до висновку, що "ідентифікація окремих оборонних веж та башт була б занадто важкою і навіть непотрібною". Дещо легше визначити зображені на фресці храми та їх вежі, хоча і вони показані та розташовані дещо умовно. Добре видно фронтон катедри та її дзвіницю, вежу Корнякта, ратушну вежу та дзвіницю костелу єзуїтів, костел францисканців. За спорудами Низького замку височить костел тринітаріїв, збудований 1729 р. Наявність його зображення ставить під сумнів зв'язок сюжету фрески з подіями турецької облоги 1672 р. (припущення про це висловили П. та І. Радківці). Швидше всього, це - узагальнююча алегорія облог, які зазнав Львів на протязі XVII ст., щасливе закінчення яких приписували заступництву св. Станіслава Костки"
#/media/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:%D0%A0%D0%B5%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BB_%D1%81.%D0%A6%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0.jpg){kind=link}
