Zommersteinhof

Саме тому дельфіни на фасаді купця Бандінеллі з’явились невипадково - вони були для власника будинку символом успіху у торговельних справах і оберегами від ймовірних небезпек.

  

Палац Бандінеллі.                                     Фрагмент карти Яна ван Линсхотена «Молуккські острови»
 

Зараз у будинку знаходиться Музей пошти. Серед експонатів на стіні біля сходів можна побачити, можливо, найдавнішого львівського дельфіна, вирізьбленого в камені . Спірально скручений, він скоріше нагадує змію, але форма голови все ж підтверджує думку істориків, що це саме дельфін. Крім нього в інтер’єрі можна зауважити ще два дельфіна на дверному порталі, яких зробили вже в наш час, підтримуючи традиції купецької кам’яниці.

 Інтер'єр Музею пошти
 

Площа Ринок, 3.
Сусідній будинок отримав свій вигляд завдяки перебудові 1772 р. Білокам'яні скульптури лицарів-атлантів, двох чудових дельфінів і скульптурну групу "Слава" на аттику виконав видатний львівський скульптор доби рококо Франциск Олендзький. Саме таких дельфінів, перевернутих головою вниз, зі струменями води, що випливають у них з вуст, можна зустріти на багатьох фонтанах Італії і особливо Риму (наприклад,  фонтан біля Пантеону або фонтан «Тритон»).

Кам'яниця Вільчківська (Жевуських)
 

Площа Ринок, 6.
Не треба йти далеко, щоби знайти на аттику кам’яниці Корнякта (Королівської) аж 12 дельфінів. Згідно Б. Мельника цей аттик було надбудовано на старому будинку у часи короля Яна ІІІ Собєського – у 1678 році.

 

Аттик Королівської кам'яниці. Автор фото: Володимир Маковецький
 

Усе ще не покидаємо площу Ринок, оскільки на нас чекають іще два дельфіни – на фонтанах Амфітрити і Нептуна.
Усі чотири фонтани виконав у 1810—1814 роках Гартман Вітвер - львівський скульптор епохи класицизму. Від ренесансу через рококо ми дійшли до класицизму, але, зверніть увагу, дельфіни залишились такі самі – лускаті та з вертикальними хвостовими плавцями.

 
Фонтани Амфітрита і Нептун
 

На фонтанах львівського Ринку домінують божества античної міфології: Діана, Адоніс, Нептун і Амфітрита. 

Не зрозуміло, чому Г. Вітвер долучив до римського пантеону грецьку богиню Амфітриту, адже дружину римського бога Нептуна звали Салація.

Згідно міфології Нептун (гр. Посейдон) закохався в Салації (гр. Амфітрита), але вона відмовилася бути його дружиною і втекла до Атланта. Невдоволений бог морів послав навздогін дельфіна, який відшукав втікачку і привіз її на спині, а навіть дав їм шлюб. Як би там не було, Нептун і Амфітрита здійснювали владу над морями. Саме тому на обох фонтанах бачимо атрибути цих божеств: дельфінів і великі мушлі.

Треба додати, що Нептун в знак вдячності за те, що дельфін допоміг здобути кохану, зробив його своїм вірним супутником і з'єднав зірки на небі в сузір'я Дельфіна. На сторінках різних атласів зоряного неба початку можна побачити вже знайоме нам зображення дельфіна.
 

Вулиця Руська, 8.
Залишимо площу Ринок і пройдемося на вулицю Руську. Кам’яниця під №8 у 1740 році пройшла ґрунтовну реконструкцію, тоді ж на фасаді з’явились вставки з купецькою тематикою. На першій зліва бачимо двох симпатичних дельфінів, на наступних – різні товари та ріг достатку, масивний вітрильник і атрибут Меркурія – чарівний жезл кадуцей. Єдина відмінність від попередніх дельфінів – це фонтани води, які б’ють з їхніх ніздрів.
Окремо треба додати, що копія цього барельєфу є в лапідарії, створеному для людей з обмеженим зором в Чорній кам'яниці (пл. Ринок, 4).

  

Кам'яниця на вул. Руській, 8.                                                                  Копія в лапідарії
 

Ці рельєфи тематично перекликаються з композиціями на будинку № 11 на вул. Краківській.
 

Вулиця Краківська, 11.
На другому поверсі цього будинку під вікнами розміщені рельєфні композиції з купецькою символікою, які виконав відомий львівський скульптор Йоган Шімзер. На першій зліва зображений дельфін, далі – бог торгівлі Меркурій, вітрильний корабель з товарами і на останній - купець серед бочок та пакунків. 

Не знаю, чому геніальний скульптор, який прекрасно знався на анатомії людей і тварин (наприклад, численні фігурні нагробки на Личаківському цвинтарі і кінь на палаці Баворовських) створив такого дивного дельфіна… Може таким був смак і уявлення про дельфінів у власника кам’яниці, а, як відомо, хто платить, той і замовляє музику.

Кам'яниця на вул. Краківській, 11
 
Площа С. Яворського, 3 (вул. Театральна, 12)
На цій кам'яниці, перебудованій у 1880-х роках у стилі еклектичного історизму, над вікнами 3-го поверху можна помітити чотирьох фантазійних дельфінів. Зі сторони тісної вул. Театральної це складно зробити, але від пл. С. Яворського їх добре видно - два дельфінчика знаходяться по краях оздобної прикраси спарених центральних вікон. 

  
Кам'яниця на вул. Театральній, 12 (пл. С. Яворського, 3)
 

Залишмо найстаршу частину Львова, щоби пошукати дельфінів початку ХХ століття і подивитись, як змінились смаки львів’ян і майстерність скульпторів та ремісників.
 

Пл. Міцкевича, 5. 
Треба не забувати, що дельфіни можуть бути дуже високо. Отож, на аттику будинку №5 знаходяться два великих дельфіна, котрі скоріше нагадують морські рослини, але вже знайомі нам дзьоби та хижо вигнуті хвости з трилистним плавником видають їхню справжню природу.


 

Пл. Міцкевича, 8.
Наступним об’єктом буде кам’яниця Йони Шпрехера, збудована у стилі неокласики з елементами модернізму в 1912—1921 роках. В усіх джерелах пишуть, що головний вхід до будинку оздоблено барельєфами ящірок та драконів. Але, очевидно, ніхто не приглядався до них ретельніше. Серед них приховалось шість дельфінів! Прошу порівняти хоча би два барельєфи і ви побачите добродушного всміхненого дельфіна, а також страшні ящуроподібні створіння, що пожирають одне одного.

 

Кам'яниця Йони Шпрехера
 

Але це ще не все! У вестибюлі будинку можна побачити два фонтанчики з голівками дельфінів.

 Фонтанчики у вестибюлі будинку Шпрехера
 
Джерело у Срийському парку.
Голівки дельфінів, з дзьобу котрих випливає вода, дуже популярні. Ось дивна голова у Стрийському парку.

Тих, хто засумнівається і скаже, що на цих фонтанчиках радше зображено голови дракончиків, запрошую до фонтану на площі Марійській. Там знаходяться такі самі дракономорфні (щойно придумав це слово, по аналогії з «антропоморфні») голівки дельфінів. До речі, у Франції в м. Аґено є дуже подібні скульптури на Фонтані дельфінів.

 

 Фонтан Богородиці у Львові і Фонтан дельфінів у м. Аґено
 

Багатостраждальний фонтан, збудований у 1862 році (скульптор Йоганн Гауттманн), за часів радянської влади втратив скульптуру Богородиці, але набув дельфінів, які тримали на хвостах чашу з водою! 

 

 Радянський Фонтан з дельфінами
 

   Треба визнати, що львів'яни любили цей фонтан. Він творив на площі якусь магічну і привабливу атмосферу. Чашу з дельфінами виконав відомий львівський скульптор Євген Дзиндра. Чомусь на сайті lvivcenter цих дельфінів називають тритонами, але це помилка, оскільки міфологічний Тритон виглядав абсолютно інакше - замість ніг мав два риб'ячі хвости, а згори людське тіло. 

На жаль, пізніше фонтан розібрали, бо повинна була повернутись на своє місце Матір Божа… Тепер вже ніхто і не пам’ятає, що сталось з дельфінами, а виявилось, що їх банально здали на металобрухт (про це сповістив і проілюстрував у ФБ  Jurko Voloshchak).

 

 Розбиті дельфіни. Автор фото Jurko Voloshchak

Пл. Галицька, 15.
Але це не були єдині металеві дельфіни у місті. На площі Галицькій є будинок колишнього Галицького акціонерного іпотечного банку (1872 р.). Артистичні металеві двері парадного входу були зроблені самою престижною на той час фабрикою художнього та будівельного слюсарства Яна Дашека. А серед орнаментального «хитроплетіння» на цих дверях можна знайти чотирьох стилізованих дельфінів. 

Вхідні двері до колишнього банку
 

Вул. Коперника, 4.
Наступних дельфінів можемо побачити на вулиці Коперника, 4, але треба буде шукати їх дуже високо, на рівні п’ятого поверху. Це будинок колишнього Кредитного земського товариства (1912-1914 pp.). Відомо, що монументальні скульптури Меркурія створив Зиґмунт Курчинський, тож можна припустити, що скульптури двох дельфінів з мудрими очима теж створив він.

 Дельфіни на балконі будинку
 
Вул. Коперника, 30. 
По дорозі важливо не пропустити 6 дельфінчиків на решітках над вікнами першого поверху. Для тих, хто сумнівається, що це вони, справа у стовпчику я розташував подібні "мордочки" інших львівських дельфінів. Думаю, це розсіє усі сумніви.


 

Вул. Каменярів, 3
Подібні дуже символічні голівки дельфінів можна побачити на балконах цього будинку. В оформленні решіток і консолей їх нараховується аж 12 штук! 



Вул. Словацького, 2.
Але повернімось і прогуляємось далі по вул. Коперника і звернемо на вул. Словацького, то варто зупинитись перед під'їздом №2. Цей будинок постав у 1912-1913 роках, як елітна чиншова кам’яниця Генриха Барда. Скульптурне оздоблення виконав теж Зигмунт Курчинський, але дві скульптурки хлопчиків на дельфінах на порталі під'їзду надто незвичні. Цілком можливо, що їх створив автор проєкту будинку Юзеф Авін. Дивним у цих скульптурах є поєднання цілком нормального анатомічно хлопчика і якоїсь настільки дивної тварини, що багато людей не вважають його за дельфіна. Прийшлось пошукати щось подібне в інтернеті і найбільш схожу скульптуру я знайшов у іспанській Кордові. Це один з елементів каскадного фонтану т. зв. тріумфу Сан-Рафаеля, створений у 1730-х роках. 

Сюжет «хлопчик на дельфіні» пов’язаний з однією з античних легенд, в якій розповідається про дружбу дельфіна і хлопчика, який врятував його з рибальської сітки.

 
Файні дітлахи на дивних дельфінах                                       Фонтан у Кордові
 

Ця ж тема повторюється на вул. Дорошенка. Над вікнами 3-го поверху знаходиться п’ять декоративних вставок, на кожній - по два дельфіна з хлопчиками на спині. Отже, можемо до нашої колекції додати ще 10 морських істот.

 Хлопчики на дельфінах.
 

Вул. Університетська, 1.
  З вулиці Дорошенка буде зовсім недалеко пройтись до Львівського університету ім. Івана Франка. Серед багатьох барельєфних і скульптурних декорацій колишнього будинку Галицького Сейму, збудованого у 1877-1881 роках, можна не помітити голівки дельфінів, вписані в орнаментальні вставки між вікнами, але це буде наш найбільший улов – на фасаді університету налічується аж 32 "царя морів"! А іще 48 приховуються в оздобленні вхідної галереї.

Пр. Свободи, 35.
Повернімося на проспект Свободи, щоби помилуватись одним з найбільш імпозантних будинків поблизу Оперного театру – пасажем Феллерів (1902-1903 роки). На вставках над вікнами знайдемо 6 дельфінів. Вони відрізняються від усіх попередніх наявністю вусів, як у сомів, але такими дельфінів теж досить часто зображали. Автором скульптурного декору кам’яниці був Петро Войтович.

 Вусаті і змієподібні дельфіни
 

Вул. Японська, 7.
Найдалі від центру знайдемо дельфіна на вулиці Японській, 7. Тут він представлений в товаристві Меркурія. Варто звернути увагу на те, що цей будинок, збудований у 1927-1928 роках, оздоблено рельєфами у стилістиці Ар Деко, але дельфін має ту саму симпатичну посмішку, як і його старші на 200-300 років друзі.

 Меркурій з дельфіном. Автор фото Правдива Кава
 

Складно сказати, який зі львівських дельфінів найстарший, але наймолодшим зображенням напевно є два дельфіни в інтер'єрі будинку на вул. Київській, 36, збудованому у 1930 році. Гарно сказала про них Тетяна Казанцева: "Чи бачили ви, як похудав львівський дельфін в добу Ар Деко? Витончений та загострений, чого тільки не зробиш, щоб стати модним!"
Хтось може зауважити, що це знак Зодіаку Риби, але, можливо, замовник хотів, щоби замість риб були на вдачу два симпатичних дельфіна!


Худенькі дельфіни. Автор фото: Тетяна Казанцева

Вул. Чернігівська, 3. 
Два гарненьких дельфіна приховуються на порталі лікарні, збудованої у 1880 році як дитячий шпиталь імені св. Софії. Якщо вже дельфіни повинні нести щастя і успіх, то для дітей - в першу чергу! На жаль, наразі немає можливості зробити краще фото, тож, нехай до сонячної погоди побуде це неякісне.


"Дитячі" дельфіни

Вул. Чупринки, 38.
З недосяжних для загалу дельфінів варто назвати скульптуру у подвір’ї будинку на вул. Чупринки, 38.

Дельфіни у подвір'ї

Вул. Чупринки, 68.
Якщо пройти по цій вулиці далі, то над входом до будинку (зі сторони вул. Жуковського) можна побачити двох дельфінів, які дуже нагадують своїх орнаментальних сородичів з Університету ім. І. Франка.


Дивні дельфіни з великими головами. 

Вул. Жуковського, 5.
А іще далі від попередніх дельфінів є прибудова до будинку і між гаражними дверима до фасаду прикріплено плиту з рослинно-орнаментальним дельфіном.


Рослинно-орнаментальний дельфін

Вул. Листопадового Чину, 6.
У колишньому Шляхетському казино (тепер Будинок Вчених) є фонтанчик з червоного мармуру. Подейкують, що з нього лилось шампанське. Необарокова мордочка, з дзьоба якої мав б литись пінистий напій, мало нагадує дельфіна, але усі подібні фонтанчики були або відображенням уявлення скульптора про цих морських створінь, або проявом його творчої фантазії.


 Фонтанчик з шампанським

Вул. Ф. Карпінського, 17.
На фасаді цього будинку, збудованому у 1930 році, над вікнами другого поверху знаходяться 4 чудових дельфіна, виконаних у класичному ренесансному стилі. Композиційно вони нагадують дельфінів з кам'яниці Корнякта.

Цих дельфінів знайти не просто. Треба пройти внутрішньою вуличкою до вілли Коморовських (збудована у 1850 р., перебудована у 1891 р.). Над вікнами першого поверху помітно рослинні орнаменти, але над вікном мансарди є дещо інше - там є барельєф з чотирма дельфінами.


Дельфіни Коморовських... 

Далі поодиноких дельфінів знайти не вдається, але несподівано вони пішли на мене зграями - знайшлись великі чиншові кам'яниці, на яких в оформленні вікон по 2 дельфіни. Підемо по-порядку.

Несподіваною знахідкою для мене виявились дельфіни на вулиці І. Франка

Вул. І. Франка, 25. 
На третьому поверсі цього будинку є аж 8 пар дельфінів.




Вул. Личаківська, будинки №84 і №84а.
Помітити їх непросто, бо вони маленькі, а будинки, на жаль, потребують ремонту. І все ж над кожним вікном є пара дельфінчиків, і таким чином додаємо до списку 38 створінь.

 

Вул. Чехова, будинки №5 і №30
На будинку №5 в обрамленні вікон фантазійно вписані симпатичні маленькі дельфіни. Кам'яниця стоїть на розі вулиць Чехова і Верхратського і разом має 15 вікон, що дає нам аж 30 дельфінчиків.
На будинку №30 не все так просто. Зображені створіння мають витягнуте тіло, виразні закручені риб'ячі хвости, плавники і раптом лев'ячі голови. Отже, складно їх вважати дельфінами, але директивним методом я додаю цих 14 тваринок до наших трофеїв з назвою "дельфіно-леви". 

  

Вул. Коцюбинського, 9
Наразі це єдині дельфіни, які тримають на собі балкон. Будинок 1917 року будови і отже ці дельфіни вже понад століття несуть на собі цей тягар.

  

Вул. Мартовича, 9
На цьому фантазія львів'ян не зупинилась. На будинку на вул. Мартовича, 9 нараховується аж 28 дельфінів. І якщо ті, що розташувались під карнизом, повторюють вже знайомі нам композиції, то вікна 2-го поверху прикрашають дельфіни-єдинороги. На жаль, не у всіх збереглись роги, але "гульки" на чолі вказують, що це все одна родина! 

  

І зовсім таємничою для мене лишається інформація у статті М. Захарчук "Українське образотворче мистецтво" про металевого дельфіна з гербом Львова серед експонатів XVII ст. у Промисловому музеї (нині це Музей етнографії та художнього промислу на проспекті Свободи, 15).
 

Отже, якщо врахувати загадкового музейного дельфіна, ми з вами назбирали

Непогане тихе полювання, чи не так? Але, повірте мені, дельфінів у Львові є значно більше, просто треба ще пошукати!

Вівтар в костелі Марії Магдалини у Львові. Скульптор В. Келяр, 1634 рік
 

Наразі в Україні я бачив цю сцену з Ісусом в головному уборі ще тільки на іконі серед музейних експонатів Збаразького замку.

 Ікона з експозиції Збаразького замку
 
  Якщо ж задатись ціллю, то можна знайти подібні мистецькі твори в різних музейних збірках або костельних інтер’єрах. У західноєвропейському мистецтві вони називаються "Не торкайся Мене" (лат. Noli me tangere, грец. Μή μου ἅπτου). Хоча зустрічаються й інші назви творів, що ілюструють цю сцену:

 

   Митці зображали в своїх творах сюжет з Євангелія, де описується явлення Ісуса Христа після Воскресіння. Марія Магдалина першою побачила воскреслого Спасителя і хотіла його торкнутися, але він зупинив її словами: «Не торкайся Мене, бо Я ще не зійшов до Отця. Але йди до братів Моїх та їм розкажи!». 

    Ця тема з’явилася в ранньому середньовіччі як у скульптурі, графіці, так і в книжковому, іконному та настінному живописі (фрески, поліхромії) тощо. Христа у цій сцені зображають у вигляді садівника, який тримає лопату або хоругву, а Марія Магдалина простягає до нього руки . Майже обов'язковим атрибутом творів є також стіни Небесного Єрусалиму і Гроб Господній. Голова Ісуса може бути непокрита, з німбом або ореолом, але головний убір зустрічається нечасто. 

   Отож, подивимось найбільш цікаві зображення Ісуса у капелюсі.

   В сусідній Польщі можна побачити скульптурну композицію у Кальварії Пацлавській. Складно сказати про авторів і час створення скульптур, але цей монастирський комплекс було засновано у 1665 році. Тож, можливо, що вони створені в той самий період.

 Христос-садівник в Кальварії Пацлавській (Польща). Джерело: globtroter.pl і monterek58.rzeszow.pl

Також у Польщі, в місті Тучно у костелі Внебовзяття Богородиці є ікона авторства Германа Гана "Воскреслий Христос, що з'явився Марії Магдалині як садівник" (XVII ст.)


Ікона у вівтарі св. Марії Магдалини в костелі Внебовзяття Богородиці в місті Тучно (Польща)

Решту художніх творів розташовано приблизно хронологічно.

Почнемо з чарівних у свої простоті малюнків з рукописів XV століття. В першому прикладі навіть важко здогадатись, що це за чоловік з лопатою, і тільки стигмати на руках і ногах дають глядачеві підказку. Можливо, саме тому в іншому рукописі автор малюнку додав до капелюха ще й німб.

 


Невідомий автор. Фрагмент рукопису ХV-XVI ст. Колекція Національної бібліотеки Уельсу

   Якщо в рукописах малюнки зазвичай бувають простенькі, то в той самий період видатні художники створювали досконалі картини. Італійський маньєрист Джуліо Романо у своєму творі додав до капелюха замість німба ореол. 


Джуліо Романо "Не торкайся Мене" (1492). Джерело: fineartamerica.com

Альбрехт Дюрер в своїй гравюрі з циклу "Страсті Христові" обмежився тільки стигматами...


 Альбрехт Дюрер "Не торкайся Мене" (1510). Джерело: Вікіпедія
 
    Нідерландський живописець і гравер, представник нідерландського Відродження Лукас ван Лейден створив картину і гравюру дотримуючись традиційного ренесансного стилю.

  
 Лукас ван Лейден "Не торкайся Мене" (XVI ст.), живопис і гравюра (1519). Британський музей

Але не тільки в живописі і гравюрах можна побачити Ісуса Христа - садівника. Наступні приклади - це текстильні вироби XVI століття.

Гобелен з Фландрії вражає своїми розмірами - 268 × 210,3 см! Але капелюшок на голові Ісуса якийсь надто маленький...


"Christ Appearing to Mary Magdalene". Тканину зроблено у майстерні Віллема де Паннемакер у Фландрії  1540-1545 роках. Художній музей в Чікаго. Джерело: artic.edu

   
 Покровець "Christ Appearing to Mary Magdalene" (1520). Джерело: Музей Майєра ван дер Берга в Антверпені

Італійська художниця Лавінія Фонтана, представниця стилю маньєризм, створила картину "Христос садівник. Не торкайся мене", яка вважається однією з її найбільш знаменитих творів. Варто звернути увагу наскільки реалістично зображено селянський капелюх на голові Садівника.


 Лавінія Фонтана "Не торкайся Мене" (1581). Галерея Уффіці у Флоренції.

Далі "підхоплює естафету" гравюра з картини Мартена де Вос, південно-нідерландського художника, також представника маньєризму.


 Гравюра Йоганна Садлера з картини Мартена де Вос "Не торкайся Мене" (1582). Музей мистецтв Метрополітен. Джерело: Вікіпедія

Антверпенський художник Бартоломеус Шпрангер відзначився своїми картинами, виконаними в стилі ню. Але в даній темі він вирішив зобразити героїв сюжету досить традиційно, хоча не зміг уникнути манірних поз, якими наділив постать Ісуса. 

  
Бартоломеус Шпрангер "Не торкайся Мене" (XVI ст.). Джерело: tuttartpitturasculturapoesiamusica.com

Егідіус Саделер створив на взірець однієї з картин Шпрангера чудовий маньєристичний твір, але вже як гравюру на міді.


 Еґідій Саделер "Христос представляється Магдалині садівником" (1600). Джерело: Вікіпедія

Фламандські художники епохи бароко Я. Йорданс і А. Янссенс придали усім постатям пишні  та урочисті форми.


 Якоб Йорданс "Христос з'являється до трьох Марій у саду" (1616). Берлінська картинна галерея. Джерело: Вікіпедія


Абрагам Янссенс "Не торкайся мене" (1620). Джерело: Вікіпедія

Насамкінець приведу два приклади пластичного мистецтва, старші за нашого львівського "Христа-городника".

  

 Горельєф "Christ appears to St. Mary Magdalene as a gardener" (XVI ст. Лорран, Франція). Джерело: Музей Метрополітен, Нью-Йорк. Джерело: metmuseum.org


 Горельєф на готичному порталі (XIV-XV ст.) катедрального собору в Альтамурі (Італія). Джерело: gohistoric.com

   Львівські барельєфи з так популярним у середньовіччі сюжетом про зустріч Ісуса Христа і Марії Магдалини нагадують нам про часи, коли Львів жив і розвивався у середовищі західноєвропейського мистецтва. 
   Але мушу констатувати факт, що запит в інтернеті "Не торкайся Мене" ("Noli me tangere") відкриває увесь світ: музеї і костели, колекції і аукціони, картини і ікони, скульптури і барельєфи... От тільки каплиці Кампіанів і костелу Марії Магдалини - не знаходить...