zommersteinhof | Entries tagged with цікаве

В Україні усе ще зустрічаються дендрогліфи радянських часів. Ось, наприклад, видимий навіть з космосу напис "ЛЕНІН" у с. Гарасимів на Франківщині, висаджений вічнозеленими соснами серед листяного лісу. На Google Earth я знайшов фото 2015 року (осінь або весна), де його цілком непогано видно!

Координати: 48.76836, 25.24346
Для довідки: Слово дендрогліф походить з грецької мови: дендро- + -гліф < gr. δένδρον + γλυφικός → дерево + напис (знак, символ). Тобто дендрогліф — це те, що написано на деревах або написи (символи), зроблені з дерев.

Усе ж таки наш дендрогліф поволі зникає. Можливо, сосни розсіялись і поступово розмили напис. Натомість у білорусів біля м. Іваново (на мапі тут) зберігся дуже чіткий дендрогліф "ЛЕНІН", але ж вони нікуди не спішать і до декомунізації їм іще дуже далеко. Мало того, білоруси взагалі вважають його історичним об'єктом!

Якщо вам захочеться поцікавитись, яка будівля у Львові найвища, то ви з легкістю дізнаєтесь про це в Інтернеті. Хоча будівництво останніх років ввело свої корективи і тому треба звертати увагу на дату публікації. Але набагато складніше дізнатись, вершечок якої будівлі є у Львові розташованим найвище. А головне, звідки панорама навколо Львова буде найбільш розлегла?

Панорама центру міста. Автор Zommersteinhof

Напевно хто-небудь помічав, що з району села Солонка не видно Високого Замку, а від телевізійної вежі над горизонтом виступає тільки верхня частина. А отже з оглядового майданчика на Високому Замку побачити Солонку неможливо! А звідки ж можливо?

Для з'ясування цього питання я взяв за основу таблицю з десяткою деяких найвищих будівель Львова. Насправді їх є більше, але для даної теми не мають значення хмарочоси наприклад в районі проспекту Чорновола, адже зрозуміло, що дах найвищого з них буде нижче, ніж дах любої хати у Шевченківському Гаю. Так само немає потреби включати в таблицю будинок на вул. Зубрівській №32, оскільки багатоповерхівка від ЖК Avalon значно вища.

Таблиця починається з Копця Люблінської Унії з двох причин: по-перше, це найвище розташований штучно створений об'єкт у Львові (телевізійну вежу і труби ТЕЦ-2 не беремо до уваги, бо вони недоступні для простих людей), по-друге, на ньому знаходиться найбільш популярний оглядовий майданчик міста.

Таблиця. Декілька найвищих об'єктів Львова

№	Назва або тип будівлі	Адреса	Висота будівлі, м	Висота локації над р. м., м	Висота верхівки над р. м., м
0	Копець Люблінської Унії	Парк "Високий Замок"	33	380	413*
1	ЖК Avalon Up	Пр. Червоної Калини, 60	90	350	440
2	Церква святих Єлизавети і Ольги	Пл. Кропивницького	88	310	398
3	ЖК "Щасливий" Platinum	Пр. Чорновола, 77	78	260	338
4	Житловий будинок	Вул. Зубрівська, 32	67	350	416
5	Латинський катедральний костел	Пл. Катедральна, 1	66	284	417
6	Вежа Корнякта	Вул. Підвальна, 9	66	295	350
7	Ратуша	Пл. Ринок, 1	65	290	355
8	Церква Покрови пресв. Богородиці	Вул. Личаківська, 175а	60	350	410
9	Податкова адміністрація	Вул. Стрийська, 35	53	340	393
10	Житловий будинок, т. зв. «Моноліт»	Вул. Пасічна, 104	50	370	420

* Примітка. За різними даними висота Замкової гори вагається від 409 до 413 м над р. м. Для даного порівняння висот

похибки ±5 м не мають значення. Висоти будинків взято з 032.ua/nevvs і explorer.lviv.ua

Але замість розглядання цифр в таблиці пропоную більш зрозумілу картинку. Зліва - лінійка з висотами над рівнем моря, справа - найбільш знакові об'єкти, розташовані відповідно висоти їхньої локації над рівнем моря і зменшені відповідно шкали.

Як я вже казав, Копець Унії є найвище розташованим штучним об'єктом. Правіше на картинці - сірий і нецікавий будинок на Пасічній, 104, де рівень землі нижче Замкової гори, але дах цього будинку вище оглядового майданчика на Копці - 420 проти 413 м над р. м. Хмарочос "Avalon Up" на Сихові збудовано ще нижче, але його дах іще вище - 440 проти 413 м над р. м. Зрештою, це наразі найвищий хмарочос Львова.

Далі - будинок Податкової адміністрації, не надто високий, але він ще й досі є потужною домінантою в околиці, добре помітною з Високого Замку. До речі, коли при гарній прозорості повітря на горизонті - на відстані біля 100 км від Львова - видніються Карпати, тож цей адмінбудинок є чудовим орієнтиром для розпізнавання конкретних гірських вершин.

Фрагмент панорами Карпат зі Львова. Джерело: Dalekie Obserwacje

Церква Єлизавети і Ольги від моменту освячення протягом 110 років була найвищою будівлею Львова. В наш час став доступним для зацікавлених відвідувачів балкон на вежі церкви, з якого простирається на всі боки чудова панорама.

Наступною будівлею я подав Ратушу. Зверніть увагу, що балкон церкви Єлизавети і Ольги та майданчик на Ратуші - майже на одній висоті відносно рівня моря. Проте оскільки площа Ринок знаходиться значно нижче від площі Кропивницького, панорама з Ратуші, яку обмежують навколишні пагорби, цінна для оглядання тільки центральної частини міста.

І нарешті один з найнижче розташованих районів Львова - проспект Чорновола. Тут наразі найвищий в околиці будинок - "Platinum", але його дах на 75 метрів нижче оглядового майданчика на Замку.

Отже безумовним львівським рекордсменом щодо висоти даху над рівнем моря являється хмарочос на пр. Червоної Калини, 60. Менеджери новобудови звісно про це це знали, тому для мешканців будинку на даху було встановлено підзорну трубу. Краєвид - неймовірний! І, прошу звернути увагу на те, що хоча центр міста для спостерігачів ховається в долині, однак добре видно і телевізійну вежу, і Замкову гору з Копцем Люблінської Унії.

Вид в сторону Високого Замку. Автор Андрій Риштун

А який чудовий звідси схід світанок і скільки незабутніх вражень залишає присмерк! До речі, на наступній світлині по напрямку вулиці Гната Хоткевича, яку видно внизу, можна зробити висновок, що сонце сідає прямо над Перемишлем. Цікаво, що найвищим пунктом польського міста є Копець Татарський, висота якого 352 м над р. м. - майже така сама, як висота "сихівського плато", а це означає, що з Перемишля видно сихівський хмарочос і навпаки. Потрібні тільки прозорість повітря і потужна "льорнетка"...

Фото заходу сонця. Джерело: dom.ria.com

P.S. Вже після публікації невтомний і допитливий Андрій Риштун запитався щодо висоти недобудованого хмарочосу на вул. Лукаша. І дійсно, цей будинок виглядає дуже високим, тож прийшлось перевірити. Щоправда, колись у повітрі висіло питання ліквідації двох верхніх поверхів, але але у 2020 р. суд дозволив не зносити їх. До того ж "на думку судді, висота 57 метрів цієї будівлі не суперечить законодавству" (цитата з tvoemisto).

Новобудова на вул. Лукаша. Фото з korupciya.com

Прийшлось трошки помучитись з картою, бо на ній є горизонталі, але не підписані, тож прийшлось рахувати від входу до Парку Культури (там висота рівно 300 м) і підписати самому. Похибка може бути ±2 метра.
Висновок: дах цього будинку знаходиться на висоті 396 ± 2 м, а отже цей хмарочос не дотягує до рекорду.

Топографічна мапа Львова. Червоним прямокутником позначено горезвісну багатоповерхівку

Карпати простягаються від Моравської Брами до Залізної брами (інакше Залізних Воріт).
Якщо ж до Карпат залічити Сербські гори, то можна сказати, що
Карпати тягнуться від річки Морава до річки Велика Морава.

В Ощадбанку можна купити набір з 8-ми монет "Обереги українського народу".

Країна емітент - Острів Ніуе. Номінал: 5 доларів і 2 долари
https://www.oschadbank.ua/…/nabir-z-8-mi-monet-oberegi-ukra…

У 2010 році на замовлення Ощадбанку України до Дня Банкіра було випущено монету "День Ощадності" з зображенням королеви Єлизавети ІІ і львівської статуї Ощадності, загальновідомої як статуя Свободи.

Країна-емітент – Острови Кука. Номінал 5 доларів.
http://www.law.lica.com.ua/b_text.php…

Монета "Україна майбутня 2013", країна емітент - Острів Ніуе. Номінал 2 долари.
https://www.oschadbank.ua/…/me…/coins/ukraina-maybutnya-2013

Але не тільки острівні держави виконують подібні замовлення.
На останньому фото - монета "Український фольклор - 2019".
Країна емітент - Камерун. Номінал - 500 франків
https://www.oschadbank.ua/…/m…/coins/ukrainskiy-folklor-2019

Таких монет є дуже багато - ознайомитись можна тут: www.oschadbank.ua/ru/private/metals_coins/coins

І насамкінець раджу почитати цікаву статтю про російські монети, які "виготовляються" в острівних державах: "На... подумать... британская королева для сувенирных монет России"

Буквиця - це початкова буква розділу тексту в рукописних і друкованих текстах. Зазвичай буквиця займає два, три та більше рядків тексту. Буква ця часто буває мистецька, розмальована та орнаментована різними декоративними елементами.

Мистецтво буквиці в давньоруських рукописах було дуже розвинене. Заголовні букви являли собою звірів, птахів, дивно переплетені узори...

Серед них бували навіть сюжети. Отож, один з цікавих сюжетів можна побачити в буквиці "М" з Фроловського Псалтиру (Великий Новгород, XIV ст.). Над головою лівого рибалки написано: "Потяни корвин с(и)нъ", а над головою правого: "самъ єси таковъ".

Ніби усе зрозуміло! Звичайний діалог двох рибалок:
- Потягни, курвий син!
- Сам такий!

Але деяких дослідників, як завжди заносить! У звичайному виразі "курвий син" вони бачать інший глибоко-релігійний сенс! Наприклад, видатний радянський і російський славіст Толстой М. у своїй книзі "Мова і народна культура" хвалить свого колегу:

"Дослідник семантики новгородського тератологічного орнаменту Н.К. Голейзовський справедливо бачить в діалозі рибалок не «їдкі зауваження", а вторинну символіку або зашифрування християнської символіки, згідно з якою "корвін син" - це теля, але не просто теля, а тілець, символ покутної хресної жертви. Якщо згадати, що обидва рибалки, згодом апостоли Петро і Андрій, були розіп'яті, перший - у Римі в 67 р., а другий - у Патрах у тому ж році, стає зрозумілою друга частина діалогу "сам єси таков". Діалог, який супроводжує ініціал М у вигляді зображення двох рибалок, які тягнуть мережу, носить характер передбачення земної долі - точніше, останньої мученицької години цих рибалок»

Толстой Н.И. Язык и народная культура. Очерки по славянской мифологии и этнолингвистике. – М., 1995. – С. 240–241.

Проходячи по вулиці Друкарській, на будинку №3 можна помітити старі польські написи на фасаді.
З них найлегше прочитати "MIODY STARE PODOLSKIE" і "JAN MUSZYNSKI".

Ці написи, як привиди минулого, нагадують про лікеро-горілчану фабрику Яна Мушинського, яка знаходилась в цьому будинку з 1900 по 1939 рік. Поруч з фабрикою знаходився склад чаю та кави. Ім'я власника фабрики, а також назви деяких з продуктів, які продавались у фірмовому магазині, були написані на фасаді. Завод був закритий радянською владою у 1939 році, написи з часом зникли і тільки в останні часи стали усе чіткіше просвічуватись з-під накладених пізніше шарів фарби

Цікавинкою є те, що серед написів були і українські, що є рідкістю (більшість вивісок в довоєнному місті були на польській мові). ( Читати далі... )

До другої світової війни в Галицькому Сеймі по обидва боки від центральної осі будинку на рівні галереї перед входом до зали засідань раніше знаходилися дві скульптурні групи, виконані Зиґмунтом Трембецьким (Zygmunt Trembecki, 1847-1922). Ці групи представляли чотирьох польських і давньоруських правителів: князів Мєшка І (Mieszko I) та Володимира Великого, які запровадили християнство, а також короля Казимира Великого (Kaziemerz Wielki) та князя Ярослава Мудрого.
Під час Другої світової війни або відразу ж після неї ці скульптури безслідно зникли.

Фото з сайту risu.org.ua/ua/

Скульптури короля Казимира і князя Ярослава Мудрого.
Автор світлинни Адам Ленкевич.

На сайті www.audiovis.nac.gov.pl є іще одне фото:

Опис світлини: Учасники курсу. Видно м. ін. професорів теологічної кафедри: отця Пйотра Стаха (1) і отця Щепана Шидельського (2). Дата: 1931-07. Автор Вележинський Л. ( Wieleżyński L.)

Зустрів детальну карту Львова з горизонталями і зробив несподіваний для себе висновок:
найвище розташований майданчик Львова - це дах будинку на вул. Пасічній, 104
(звичайно, якщо не враховувати телевізійну вежу і труби ТЕЦ-2).
Відтак зробив картинку:

Можна в цю картинку додати іще багато об'єктів, але вибір цих трьох визначений їх особливостями:
- церква Ольги ї Єлизавети є найвищою будівлею Львова (після телевізійної вежі);
- Копець Люблінської Унії є найвищим пунктом міста (409,5 м на тій карті, хоча зараз прийнято 413 м над рівнем моря;
- будинок на вул.Пасічній є найвище розташованим з усіх 16-17 багатоповерхівок Львова (список будинків - нижче).

На сайті explorer.lviv.ua є ще одна цікава картинка, але в ній тільки висоти будівель, без врахування їх "підошв" над рівнем моря. Список висоток Львова теж взято з сайту explorer.lviv.ua)
Подивитись на будівлю можна клікнувши по назві, глянути де вона на Вікімапії - клікнувши по розташуванню.

Львів

Назва	Розташування	Висота (метрів)	Кількість поверхів	Тип	Рік готовності
Церква Ольги і Єлизавети	Привокзальна - пл. Кропивницького	85	2 (?)	церква	1903-1911
вул. Зубрівська 49	Сихів - в центрі Сихова трохи вглуб масиву	66	17	житловий будинок	2007
Успенська церква	Центр - біля Підвальної	66	2 (?)	церква	1591–1629
Ратуша	Центр - пл. Ринок	65	?	офіс (адміністративна будівля)	1851
просп. Чорновола 99	Чорновола - за Аресном по Чорновола	~60	16	житловий будинок	СРСР (?)
просп. Чорновола 103	Чорновола - за Аресном по Чорновола	~60	16	житловий будинок	СРСР (?)
вул. Панча 18а-18в	Чорновола - трохи вглуб масиву за Аресном	57	17	житловий будинок	2008
Податкова адміністрація	Стрийська	53	14	офіси (адміністративна будівля)	1986
вул. Пасічна 104	Південна Майорівка - перехрестя Вашингтона і Пасічної	~50-52	16	житловий будинок	СРСР (?)
Видавництво "Вільна Україна"	перехрестя Стрийська - Володимира Великого	~50-52	14	офіси (адміністративна будівля)	1973
вул. Чукаріна 6	Сихів - біля Шувару	50	15 (16?)	житловий будинок	СРСР (?)

Драгоманівка (алфавіт)

Систе́ма Драгома́нова, «драгома́нівка» — українська кирилична писемність (гражданський шрифт), створена за моделлю сербської «вуковиці» в 1870-і роки в Києві. Розробники: П. І. Житецький, М. П. Драгоманов та інші. Відома по імені Драгоманова, котрий популяризував цю писемність, використовуючи її як в приватній переписці, так і в своїх публикаціях (вперше в 1878 р., «Громада», Женева). Житецький називав її «герцеговинкою», натякаючи на сербський прообраз.

Розповсюдження драгоманівка не отримала як через протидію російських (на сході) і австрійських (на заході) властей, так і з внутрішніх причин: вона радикально відходила від традициії і часто приводила до більш довгого написання, ніж системи-конкуренти (перш за все «желехівка»).

Принципи орфографії

Драгоманівка головним чином створена за принципом «одна буква — один звук», що за задумом повинно спростити її вивчення і застосування.

Головні відмінності між сьогоденною українською писемністю і драгоманівкою:

замість букви «й» пишеться «ј» (дај);
замість «щ» пишеться «шч» (шчука);
відсутні букви «є», «ї», «ю», «я», замість них на початку слова та після голосних пишуться «је», «јі», «ју», «ја» (јаблуко), а після приголосних — «ье», «ьі», «ьу», «ьа» (свьатиј);
закінчення «‑ться» на драгоманівці пишеться як «‑тцьа» (сподівајетцьа).