У 1772 р. внаслідок першого поділу Речі Посполитої землі Галичини перейшли до імперії Габсбурґів. З ініціативи Маріі Терезії і Йосифа ІІ відбулось три імміграційні хвилі переселення німців на новонабуті території:
- Йосифинська колонізація 1782-1785 рр.
- Францисканська колонізація 1802-1805 рр.
- Бьомервальдська колонізація 1810-1840 рр.
Після епідемії чуми або холери в 1835 році в районі Сможе великий землевласник барон Карл фон Зайф (Carl von Seiff, деколи пишуть Karl Scheiff) проводив кампанію для переселенців. Він відправив рекламодавців до Богемії, і вони пообіцяли бідним селянам «землю обітованну». Люди, які хотіли переселитися, сподіваючись на краще майбутнє, підписували договори купівлі-продажу та покидали своє житло. Але реальність виявилась іншою. Іммігранти повинні були важко працювати, щоб забезпечити своє виживання. Їм довелося корчувати ліс, щоб земля стала орною. Багато хто не пережив цих важких перших днів або повернувся на стару батьківщину. Пізніше серед поселенців з’явилась приказка: «Першому поколінню переселення принесло смерть, другому - бідність, і тільки третьому – хліб».

Джерело фото: www.felizienthal.de/
( Read more... )