Трагедія німців Закарпаття

Скорочена версія статті: автор Малець О.О.

У листопаді Закарпатська обласна рада прийняла рішення, яким визнала жертвами політичних репресій закарпатців, котрих без вироку суду було репресовано восени 1944 року. Більшість з них були представниками угорської та німецької національності, які здавна проживали на Закарпатті.


Фото - з haidamac.org.ua

Включення Закарпаття у радянську державно-політичну систему по-різно­му позначилось на становищі національних меншин. Щойно на Закарпаття ввійшли радянські війсь­ка, почались репресії проти місцевих угорців і німців, яких віднесли до ворожих націй. Уже в листопаді-грудні 1944 р. на підставі постанови Вій­сь­кової Ради 4-го Українського фронту було розпочато чистку угор­сь­кого і німецького призовного чоловічого населення. Всі вони були при­рівняні до військовополонених і направлені до різних таборів.

На ХVІІІ – початок ХІХ ст. припадає пе­ріод німецької колонізації, в результаті якої склалися практично всі ні­мецькі поселення краю. Матеріали переписів та інші офіційні документи за­­свідчують, що в межах нинішнього Закарпаття проживало німців:

у 1910 р. – 12914,
у 1920 р. – 10674,
у 1930 р. – 12713,
у 1946 р. – 2338,
у 1959 р. – 3504,
у 1970 р. – 4230,
у 1979 р. – 3746,
у 1989 р. – 3478 чоловік. 

Нині, не дивлячись на значне поліпшення національно-культурного життя закарпатських німців у незалежній Україні, вони теж виїжджають до ФРН. Старожили німецьких сіл заявляють, що незабаром “…молодих тут не буде, мабуть виїдуть…”.