zommersteinhof: (Default)
Колесса Любов Олександрівна відоміша як Любка Колесса (19 травня 1902 р., Львів — 19 серпня 1997 р., Торонто, Канада) — видатна українська піаністка світового рівня.

  

Любка Колесса походила з української сім'ї з великими музичними традиціями. Її стрийко Філарет Колесса був відомим етномузикологом, а двоюрідний брат Микола Колесса — видатним композитором і диригентом. Батько піаністки, науковець професор Олександр Колесса у 1904 р. був обраний послом до Австрійського парламенту і переїхав з сім'єю до Відня.

Любка Колесса у 1918 р. закінчила Віденську академію музики і виконавського мистецтва у Луї Терна, здобувши нагороду Безендорфера. А в 1920 р. закінчила «школу майстрів» при тій же Академії під керівництвом Еміля Зауера і була відзначена Австрійською державною премією. Від 1920 р. систематично концертувала у Європі.

  

У 1929–1930 рр. вдосконалювалася у Ежена д'Альбера. На початку 1930-х рр. Колесса давала близько 150 концертів на рік.
У 1937 р. переїхала до Англії, де одружилася з англійським дипломатом Трейсі Філіпсом.
На піку її концертної кар'єри у 1940 р. переселилася з Англії до Канади.

    

В Канаді Колесса почала викладати фортепіано. Від 1942 р. завідувала фортепіанним відділом Королівської консерваторії в Торонто. Продовжувала виступати до 1954 року. У 1955–1966 рр. викладала в Музичній школі імені Венсана д'Енді у Монреалі, у 1960–1971 рр. — в Університеті МакГілла, а також в Українському музичному інституті Нью-Йорку (1959–1960) та в Консерваторії провінції Квебек.

У Вікіпедії можна познайомитись з  творчою діяльністю Любки Колесси

"Anyway, remember the name - Lubka Kolessa. She will probably be back now as a seasonal regular." - Louis Biancolli, The_Ukrainian_Weekly_1948-05.

Іриней Жук, директор музичної школи Королівського університету в Кінгстоні, Онтаріо, написав вдячний лист пам'яті Любки Колесси:  "An appreciation: the late Lubka Kolessa, pianist, international virtuoso"  (Вдячність: покійний Любці Колесса, піаністу, міжнародному віртуозу)
zommersteinhof: (Default)


Amalia, Józefina, Adela Hardt

Amalia von Hardtów v1.Zacharewiczowa v.2 Toegelowa - 1880-1976
Józefina von Hardt - 1882-1976
Adela z von Hardtów Dunin Wąsowiczowa - 1890-1975

Джерело фото: www.genealogia.okiem.pl/foto2/displayimage.php

Фрагмент повісті "Зрада" Йоанни Крупінської-Тшебятовської
ZDRADA autor: Joanna Krupińska-Trzebiatowska
(fragment niepublikowanej powieści): www.genealogia.okiem.pl/forum/viewtopic.php


zommersteinhof: (Default)
Давно я не вертався до теми львівських красунь!
Отож на цій фотографії зображено привітання львівськими дівчатами
німецьких солдат у 1941 році.
Відкидаючи геть політику, вдивіться в це обличчя!
Ну, як тут не закохатись?!!



zommersteinhof: (Default)
Оригинал взят у [livejournal.com profile] proidysvit в Львівські кралі 1920-х
Вже якось писав тут про один з конкурсів жіночої краси на теренах Східної Галіції у міжвоєнну добу. Продовжуючи тему, нині подам знимки львівських краль, які брали участь в аналогічному конкурсі, організованому часописом "Слово польське" навесні 1929 року...
к р а л і... )
zommersteinhof: (Default)
Ірена Рената Андерс (пол. Irena Renata Anders),
сценічне ім'я Рената Богданська
(нар. 12.05.1920 в Брунталі — пом. 29.11.2010 в Лондоні) —
польська театральна акторка та співачка.



Народилася в чеському містечку Брунталі. Її батько був русином (українцем), греко-католицьким священиком, мати була полькою. При народженні отримала ім'я Ірина Яросевич.

З 1926 року мешкала у Львові (на Кульпаркові), вивчала спів та гру на фортеп'яно в Польському музичному товаристві у Львові.



З 1926 року мешкала у Львові (на Кульпаркові), вивчала спів та гру на фортеп'яно в Польському музичному товаристві у Львові.

         

З початком Другої світової війни припинила навчання. Пройшла бойовий шлях армії генерала Владислава Андерса (зібраної на території СРСР із колишніх польських полонених та польських в'язнів ГУЛагу).

Після війни оселилася у Великій Британії. 1948 року вийшла заміж за генерала Владислава Андерса. Знялася в кількох фільмах. 12 травня 2007 року президент Польщі Лех Качинський нагородив її Орденом Відродження Польщі за «видатні заслуги для незалежності Республіки Польща та за суспільну діяльність».

Померла 29 листопада 2010 року у віці 90 років від серцевого нападу в Лондоні. Похована на цвинтарі в Монте-Кассіно (свого часу Ірена брала участь у битві біля цього міста)
zommersteinhof: (Default)
Это прелестное личико не проскользнуло мимо моего внимания!
Ещё одна львовская прелестница!
Графиня Ядвига Дедушицкая из Потуриц герба Сас.
Родилась 2 марта 1867 года во Львове.
21 февраля 1889 года вышла во Львове замуж за князя Витольда Чарторийского
из Пелкин герба Погоня Литовская
Умерла 12 июля 1941 года в Пелкине возле г. Ярослав (Польша)



Источник: http://chimtic.netfirms.com/genealogy/fam00242.html


На втором фото, возможно, тоже она,
но пока проверить не получается
(сайт http://dzieduszyccy.eu не открывается):

zommersteinhof: (Default)
І знову я піднімаю тему львівських красунь.
На цей раз Рома Приймівна, як називали її у Львові.

Хореограф та мистецький керівник



Рома Прийма-Богачевська народилася у древньому місті Перемишлі, однак виховувалась у Львові, де і почалась її мистецька кар'єра.
П'ятилітною дівчинкою від ритмо-пластики методи Жах Далекрозе до балетної школи при Львівському Театрі в роках 1939-42 під мистецьким педагогічним керівницвом передових майстрів танцю Вігілієва, О. Трегубова та Клавдії Ошкамп, Рома Прийма-Богачевська вивчала клясичну балетну техніку. По короткому часі дістається на солістку тринадцятьлітною дівчинкою.
Воєнні події 44-их років змусили Рому покинути рідний край і з матір'ю дістаються до Відня, де вступає до славної Музичної Академії танцювального відділу і з відзначенням закінчує дипломом студії.
Слідує затруднення на пості пріма балерини в краєвому театрі міста Іннсбрук, Австрія. Признання критиків відкривають її двері у різні краї. Наступає переїзд до Канади - концерти і виступи з Королівським Балетом, в ролях характерних, згодом переїзд до Америки і звідтілля роз'їжджає по західньому світі з повно-прогамними реситалями, свойого укладу і хореографії. Танець стає для неї мовою, а кожний рух словом, і її талант знаходить вияв у драматично-театральному танці.
Рома Прийма-Богачевська це перша українська танцюристка яка виступала в мистецьких центрах культурного світу: Нью-Йорк, Париж, Мюнхен, Відень, Женева, Лондон, Торонто, Атени та інших, а міжнародна публіка з ентузіязмом стрічала нашу артистку, а критика всюди підкреслювала, що це артистка високої кляси. У своїх танцях і хореографічних креаціях відкриває перед очима чужинецької публіки бізію соняшної України і тим вкладає у скарбницю світового мистецтва шляхетний самоцвіт української танцювальної культури. ЇЇ мистецтво базоване на історії і культурі українського народу. Хореографічні креації Роми Прийми-Богачевської чайка, ікона, верховина, жах війни, відьма, мамона та повні балети: "Квіт папороті", "Перґінт", "Попелюшка", танцювальні креації; "Ікона" з нагоди 1000-ліття християнства України, "Боротьба за волю", та "Сюїта Івасюка".
Тепер постійно живе в Нью-Йорку, де провадить школи танців, часто викладає і хореографує для танцювальних ансамблів в Америці й Канаді та провадить ансамблем "Сизокрилі".

Джерело тексту: http://www.brama.com/syzokryli/ukr.html
На жаль, інформація сайту не оновлювалась. Рома Прийма померла у 2004 році.

На сайті Syzokryli можна подивитись чудовий архів фотографій цієї прекрасної львів'янки:



Крім того, у "Львівських вістях" за 1943 рік
можна почитати статтю про її шалений успіх
(просто клікніть на фото):



У Wikipedia до сьогоднішнього дня (!) існувала інформація тільки на англійській мові...

 

Profile

zommersteinhof: (Default)
zommersteinhof

July 2017

S M T W T F S
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031     

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Oct. 18th, 2017 12:56 pm
Powered by Dreamwidth Studios