М. Орлович про початки туристичної фотографії

 "Звіт Академічного Клубу Туристичного (1908)

... Досить особливо виглядали тогочасні фотографії. Я пам'ятаю це, тому що це було дуже характерно для епохи початкового періоду діяльності AKT у Львові. А саме, забиралося для фотографій скляні пластини, дуже важкі і грубі. Якщо це були пластини 13 х 18 см, ми розподіляли їх по декількох рюкзаках для того, щоб на одного не припадало занадто багато ваги. Звичайно, пластини дуже шанувалося і тому зазвичай на тижневу поїздку на річку Дністер, або на чотириденний маршрут в Горгани бралося тільки 12 пластин, в результаті чого можна було зробити в один день тільки три фотографії. Тому, вибиралося тільки теми найбільш характеристичне і найбільш популярні. Зняття ,,на пластину" не відбувалося в один момент, а тривало принаймні кілька або навіть кільканадцять секунд, в результаті чого зображення чого-небудь в русі було або неможливим, або складним і дорогим. Фотографування по команді: один, два, три і т.д., після котрої треба було завмерти протягом декількох секунд, давали в результаті світлини зі штивними постатями, ніби переляканим обличчям, відносно порушеним, що псуло ці світлини. По цій причині вони виходили не дуже ефектними /.../ Тільки впровадження до фотографії плівок і пластин настільки чутливих, що дозволяли робити миттєві світлини, призвело до значного розвитку пейзажного туризму, дозволяючи робити світлини туристів і тварин в русі."

Мечислав Орлович "Мої  туристичні спогади"

Відпочиваючі в Славському. Фото з колекції Анджея Вєльохи (©Ze zb. Andrzeja Wielochy). Перший зліва - Мєчислав Орлович

M. Orłowicz o początkach zdjęć turystycznych

"Sprawozdanie AKT (1908)

... Dość osobliwie wyglądały ówczesne fotografie. Przypominam to dlatego, że było to bardzo charakterystyczne dla epoki początkowego okresu działalności AKT we Lwowie. Zabierało się mianowicie do zdjęć klisze szklane, bardzo ciężkie i grube. Jeżeli to były klisze 13 X 18 cm, rozdzielaliśmy je do kilku plecaków, aby na jednego nie wypadł ciężar zbyt wielki. Naturalnie, klisze bardzo szanowało się i nieraz na wyprawę tygodniową nad rzekę Dniestr, albo na wyprawę czterodniową w Gorgany zabierano tylko 12 klisz, z czego wynika, że można było robić dziennie tylko trzy fotografie. Toteż wybierano tylko tematy najbardziej charakterystyczne i najbardziej popularne. ,,Zdejmowanie” na kliszy nie odbywało się w ciągu momentu, ale trwało co najmniej kilka, a nawet kilkanaście sekund, z czego wynika, że zdjęcie czegokolwiek w ruchu było albo niemożliwe, albo trudne i kosztownie. Zdjęcia na komendę: raz, dwa, trzy itd., po której należało zastygnąć w bezruchu na okres kilkunastu sekund, dawały w efekcie fotografie z postaciami sztywnymi, jak gdyby przestraszoną twarzą, względnie poruszoną, co je psuło. Z tego powrodu nie wypadały one zbyt efektownie, ale w każdym razie miały tę zaletę, że tym, którzy nie byli na dalekiej wycieczce, ułatwiały orientację, co przedstawiała dana okolica, czy dany szczyt oglądany przez wycieczki. Dopiero wprowadzenie do fotografii filmów i klisz tak czułych, że umożliwiały zdjęcia momentalne, wprowadziły duże ożywienie do turystyki krajobrazowej, umożliwiając zdjęcia grupy turystów i zwierząt w ruchu."

                                    Mieczysław Orłowicz "Moje wspomnienia turystyczne" 

Letnicy w Sławsku. Pierwszy z lewej (z bródką) dr Mieczysław Orłowicz. ©Ze zb. Andrzeja Wielochy.