
Концтабори для полонених та інтернованих з’явилися у системі ГУЛАГу в кінці війни на звільненій від гітлерівських окупантів території. Полонені цих таборів розбирали руїни, працювали на будівництві підприємств, доріг та на інших господарських роботах. Сітка таких таборів була і в Галичині. Через антисанітарію, голод, виснаження, хвороби смертність у них була висока. Тому при кожному таборі були закладені спецкладовища. При великих таборах діяли численні філії, померлих у них переважно ховали на місці – від 4 могил до кількох десятків.
( Читати далі... )