Фрагмент війни 1918-19 року (5)
Jul. 20th, 2015 10:59 pm19 липня 1919 року відбулась битва під Язлівцем. Відділ Української Галицької Армії мав затримати поляків, щоби забезпечити відхід основних сил УГА на Схід. За те, що тоді поляки перемогли українців, цей полк отримав назву Полк Уланів Язловецьких
В цій битві брав участь і був важко поранений січовик Голинський. Вижив чудом.
В міжвоєнні літа пан Голинський став професором в Рівненській гімназії.
Зі спогадів його дочки Т. Голинської:
"У Рівному батько мав власний столик у ресторані, за яким щодня обідав і вечеряв. І як-то ведеться, в тому ресторані був і окремий кабінет. Оскільки батько досить довго відвідував ту ресторацію, то офіціанти вже добре його знали, тож він і запитав у них, що за гамір у тому кабінеті. Офіціант відповів, що це урочиста вечеря Полку уланів Язловєцьких, які мають полкове свято.
Згодом до батька підходить офіціант і каже:
- Пан полковник запитуєте, чи може він присісти до Вашого столика?
- Будь ласка, - відповів батько.
І тоді з шампанським у відерці з льодом прийшов полковник і каже польською:
- Прошу пана, пан знає, хто я, і я знаю, ким є пан. Випиймо разом того шампана та поспілкуймося. Чого мені пити з тими шмаркачами, яких під тим Язлівцем навіть і духу не було!
І вони провели разом вечір з цілковитою взаємною пошаною.
Батька знали не лише за прізвищем у тому ресторані, але й знали тим, ким він був. І зрозуміло, що тому полковнику було не важко дізнатися все про мого тата. Кожний був на своєму боці. Кожний робив те, що й належало йому робити."
Джерело: Тетяна Голинська: Три історії

14-й полк Язловецьких уланів на переправі. Джерело: dobroni.pl

Юліан Крайківський "Чортківська офензива - атака кавалерії УГА на позиції польської армії в 1919 р."
В цій битві брав участь і був важко поранений січовик Голинський. Вижив чудом.
В міжвоєнні літа пан Голинський став професором в Рівненській гімназії.
Зі спогадів його дочки Т. Голинської:
"У Рівному батько мав власний столик у ресторані, за яким щодня обідав і вечеряв. І як-то ведеться, в тому ресторані був і окремий кабінет. Оскільки батько досить довго відвідував ту ресторацію, то офіціанти вже добре його знали, тож він і запитав у них, що за гамір у тому кабінеті. Офіціант відповів, що це урочиста вечеря Полку уланів Язловєцьких, які мають полкове свято.
Згодом до батька підходить офіціант і каже:
- Пан полковник запитуєте, чи може він присісти до Вашого столика?
- Будь ласка, - відповів батько.
І тоді з шампанським у відерці з льодом прийшов полковник і каже польською:
- Прошу пана, пан знає, хто я, і я знаю, ким є пан. Випиймо разом того шампана та поспілкуймося. Чого мені пити з тими шмаркачами, яких під тим Язлівцем навіть і духу не було!
І вони провели разом вечір з цілковитою взаємною пошаною.
Батька знали не лише за прізвищем у тому ресторані, але й знали тим, ким він був. І зрозуміло, що тому полковнику було не важко дізнатися все про мого тата. Кожний був на своєму боці. Кожний робив те, що й належало йому робити."
Джерело: Тетяна Голинська: Три історії

14-й полк Язловецьких уланів на переправі. Джерело: dobroni.pl

Юліан Крайківський "Чортківська офензива - атака кавалерії УГА на позиції польської армії в 1919 р."