zommersteinhof

Так сталось, що у попередній допис «Дракони львівського бестіарію» не потрапило декілька драконів і драконоподібних бестій нашого міста.

Загалом людська уява створила так багато різновидів драконів (змії, амфіптери, віверни, семаргли, ліндворми і т.д.), що деколи складно зрозуміти, яку саме міфічну істоту відображено у певному мистецькому творі (скульптурі, іконі, малюнку або майоліці). Бестії можуть мати зміїне тіло без лап, з двома або чотирма лапами, з крилами, як у птахів або кажанів, зі зміїною, пташиною, собачою або навіть кінською головою - прикладів безліч.

Тому спочатку пропоную подивитись на безсумнівних драконів на фасаді будинку на вул. І. Франка, 71. Ці істоти мають не зміїні або пташині, а виразно собачі голови, а один навіть почісує лапою вухо, цілком як пес. Втім, наступні два виглядають дуже грізно, як і належиться драконам – один хижо підкрадається, другий ніби приготувався до стрибка.

Дракони на вул. І. Франка (фото Zommersteinhof)

На вул. Галицькій є скульптурна композиція «Святий Михаїл перемагає дракона», хоча частіше архангел зображається у вигляді воїна, що перемагає люцифера (також сатану чи диявола). У Львові є ще дві скульптури Святого Михаїла, в котрих диявола традиційно зображено у людській подобі - в Музеї-Арсеналі і на фасаді будинку на вул. Друкарській, 11. Я приведу для порівняння світлини усіх трьох скульптур.

Св. Михаїл на вул. Галицькій (фото Мар’яни Іванишин) і в Арсеналі (джерело: photo-lviv.in.ua)

На жаль, у третій композиції диявол вже втратив голову (і зовсім не з вини Архистратига), тож я розміщу тут дві світлини у стилі «було-стало», хоча це й не є темою даного посту.

Св. Михаїл на вул. Друкарській (фото 1 – Zommersteinhof, фото 2 – Мар’яни Іванишин)

Безумовно у багатьох церквах ми знайдемо переможених Архистратигом Михаїлом драконів, які уособлювали вселенське зло. Тим більш оригінальними є зображення драконів у інтер’єрі Вірменської церкви, де вони відіграють декоративну роль. Натхненням для автора напевно служили традиційні вірменські орнаменти, якими оздоблювали середньовічні церкви. Очевидно, тут ми маємо справу з сімургом (вірменською: Սենմուրվ) — перською казковою, доброзичливою, міфічною літаючою істотою. Її можна зустріти в усіх періодах мистецтва та літератури Великого Ірану, а також в іконографії середньовічної Вірменії, Візантійської імперії та інших регіонів, які перебували у сфері перського культурного впливу.

Дракони у Вірменській церкві (фото Zommersteinhof)

Ще одне художнє зображення дракона можна побачити на причілку будинку на вул. Котляревського, 17-19. На перший погляд здається, що автор розмістив на яскравому панно квіти, бабку і пташинку. Але при наближенні видно, що ця птаха має хижий дзьоб з іклами і по-зміїному роздвоєний язик. Складно сказати, чи це дракон, чи якась інша міфічна тварина (наприклад, амфіптер), але я таки додам її до цього бестіарію.

Майолікове панно на вул. Котляревського, 17-19 (фото "Архітектура Львова")

До речі, таких крилатих створінь зі зміїною шиєю і пташиною головою у нас дуже багато. Їх можна зустріти в оформленні балконних ґраток або рельєфних вставках над вікнами, як от на будинку на вул. Коперника, 26.

Крилаті створіння на вул. Коперника, 26 (фото Zommersteinhof)

Часто вони не кидаються у вічі, оскільки автори майстерно вплітали їх у рослинні орнаменти.

Крилаті створіння в інтер'єрі Наукової бібліотеки ЛНМУ ім. Д. Галицького на вул. Січових стрільців (фото Тарас Завадовський)

Якщо би задатися метою порахувати їх усіх, то рекордну кількість дали б нам обрамлення вхідних дверей до ЛНУ ім. Івана Франка.

«Університетські бестії» (фото Zommersteinhof)

Подібні крилаті бестії «вгадуються» на гарно вирізьблених дерев’яних вставках дверей на вул. Вірменській, 14.

Оформлення дверей на Вірменській, 14 (фото Zommersteinhof)

І якщо у вас надалі закрадається сумнів щодо драконоподібності даних крилатих створінь, то варто підняти очі і помилуватись симпатичним драконом, який оздоблює вивіску кнайпи у цій кам’яниці.

Дракон на Вірменській, 14 (фото Zommersteinhof)

На цій же вулиці є іще два металевих дракона, роль яких дуже оригінальна. Здається, це єдині у Львові дракони-прапоротримачі! Для полегшення сприйняття я повернув світлину проти годинникової стрілки.

Прапоротримач на Вірменській, 33 (фото Zommersteinhof)

Досить далеко від центру - в Стрийському парку - над джерелом уміщено композицію "Котигорошко", на якій теж знаходиться зображення дракона.

Дракон на барельєфі "Котигорошко"

І на завершення – від слова «верх» - треба додати драконів на флюгерах, що вінчають дахи та шпилі львівських кам’яниць. Усі три світлини спеціально для цієї публікації люб'язно подарував Paul Merkulov. Тож, дорогі друзі, не забувайте дивитись не тільки по стінах, але й по верхах наших будинків.

Львівські флюгери (фото Paul Merkulov)

Довідка: Бестіарії - книги на кшталт сучасної енциклопедії, які називалися латиною Bestiarum vocabulum (Слово про тварин). Часто, окрім відомостей про реальних тварин, бестіарії включали описи містичних істот (бестій), місця їх проживання та неймовірні властивості цих створінь.

Напевно найстарішими скульптурними зображеннями дракона в Україні є барельєфи ХІІ століття в Успенській церкві села Крилос на Прикарпатті і в Борисоглібському соборі Чернігова. Останній недавно навіть став символом міста. Для чого наші пращури розмістили драконів у церкві і яке вони мали значення для релігії – достеменно не знає ніхто. Сучасні дослідження часом нагадують суперечки середньовічних вчених про кажанів: одні вважали їх мишами, інші – птахами, а прості люди – вампірами (в кінці є декілька посилань для допитливих).

Рельєф з драконом в Крилосі. Джерело: ukrartstory.com.ua

Так званий «Чернігівський звір» з Борисоглібського собору. Джерело: m.gorod.cn.ua

Головні елементи цих драконів: змієподібне тіло, крила, дві лапи. Цікаво, що навіть у XVII ст. люди, очевидно, усе ще вірили в існування драконів, що підтверджують монументальні праці італійського науковця Уліссе Альдрованді (1522 - 1605) «Історія змій і драконів» і «Історія чудовиськ», в яких можна знайти описи і малюнки дуже цих фантастичних створінь.

Дракон з книги А. Паре (1509-1590) «Чудовиська і чудеса» на основі гравюр У. Альдрованді.

Так само виглядає дракон на картині Рафаеля "Святий Юрій вбиває дракона"

Дракон на картині Рафаеля

У Львові найдавнішими являються зображення драконів у сцені, яка у церковній літературі отримала назву «Чудо Юрія (Георгія) про Змія». Мова про барельєфи початку XVII ст. на Успенській церкві і каплиці Боїмів. Але наші дракони відрізняються від попередніх наявністю чотирьох лап.

«Чудо Юрія про Змія» на фризі Успенської церкви. Автор світлини Людмила Мігаль

«Чудо Юрія про Змія» на каплиці Боїмів. Автор світлини Zommersteinhof

На церкві Юра в композиції «Чудо Юрія про Змія» автор скульптури Йоган Ґеорґ Пінзель також зобразив чотирилапого дракона.

Автор світлини: Ольга Ляхович. Джерело: Давні реліквії Собору святого Юра у Львові

Знизу неможливо роздивитись деталі скульптурної композиції. Але тут стане в нагоді невелика модель св. Юрія Змієборця, виконана славетним Іваном Георгом Пінзелем як ескіз майбутньої скульптури на церкві. Ця модель зберігається у Національному музеї ім. Митрополита Шептицького. Можна теж подивитись на неї у 3D-графіці на сторінці pinsel-ar.com.

До речі, у Львова є своя легенда про Змія, який жив у печері під горою і якого вбив князь Лев. Після перемоги князь одразу ж наказав збудувати на горі церкву, присвятивши її Юрію Змієборцю. Цю легенду записав у кінці XVI століття гданський купець Мартин Ґруневеґ. Невідомо, чи він особисто повірив у правдивість цієї легенди, але цілком можливо, що для львів’ян вона була «святою правдою», тож купець вирішив додати її до свого ретельного опису Львова.

Автор світлини: Ольга Ляхович. Джерело: Давні реліквії Собору святого Юра у Львові

Так само – з чотирма лапами – зображено дракона на готелі «Жорж». Відступом від канону тут є меч в руках вершника, адже вважається, що святий Юрій вбив дракона списом або бойовим прапором.

Святий Юрій на готелі «Жорж». Джерело: Вікіпедія

Щоби закінчити розгляд композицій «Чудо святого Юрія», треба згадати сучасний пам’ятник на площі Григоренка. От тільки тут св. Юрій (Георгій) вбиває звіра, в якого відсутні ноги і крила, тобто просто величезну змію, а не дракона. Не заглиблюючись у теологічні дослідження, зверну увагу на те, що святого Юрія називають Змієборцем, а не Драконоборцем. А усе це тому, що немає жодної інформації, яка б пояснила, якого саме звіра вбив святий великомученик. Тому в людській уяві Змій міг мати дуже різний вигляд – від велетенського Змія, якого наділено усіма рисами дракона – лапами, крилами і полум’ям з пащі, до великої змії.

Святий Георгій на площі Григоренка. Автор світлини Zommersteinhof

Але не варто звертати увагу на канонічність того чи іншого зображення дракона, оскільки на зламі ХІХ-ХХ століть Львів заполонили так різноманітні створіння, що їх не створила б навіть бурхлива фантазія стародавніх греків. Дракони теж змінились - набули додаткових елементів або позбулись зайвих.

Серед них найцікавішим є дракон на вул. Д. Дудаєва. На горельєфі можна визначити стать звіра – дракон має жіночі груди. Решта елементів – крім дракона - являються емблемою польського Політехнічного товариства, яке тут діяло в цьому будинку у 1906-1939 рр. (TPL - Towarzystwo Politechniczne we Lwowie).

Горельєф на вул. Дудаєва, 9. Автор світлини Zommersteinhof

На фасаді будинку №3 на вулиці Пекарській можна побачити чотири подвійних барельєфа з драконами. Кам’яницю збудовано у 1912 році, а скульптурне оздоблення виконав Францішек Томаш Бєрнат. Через те, що драконів наділено собачими головами, складається враження, що це два пси, які перебріхуються між собою. Але зміїні хвости і крила підтверджують їх приналежність до нашого бестіарію.

Дракони з собачими головами на вул. Пекарській. 3. Джерело: Вікіпедія

Симпатичні і добрі дракони знаходяться нагорі будинку №48 на вул. Івана Франка. В даному випадку їх голови більше схожі на кінські.

Дракони на вул. Івана Франка, 48. Автори світлин Zommersteinhof і Сергій Леонов

Зовсім неподалік, на будинку № 50 можна побачити двох грізних драконів авторства скульптора Івана Севери (1911 р.), які ніби приготувались відбити атаку ворога з повітря.

Дракони на вул. Івана Франка, 50. Автори світлин Zommersteinhof і Сергій Леонов

Несподіваним пластичним зображенням дракона є дерев’яне крісло ХІХ ст. у Львівському історичному музеї. Різб’яр талановито використав хижу позу дракона, який ніби причаївся перед атакою, для цілком зручного сидіння.

Крісло-дракон. Автори світлин: Marta Tokarska-Pazdej i Jennifer Boyer

Окремою темою можна було б розкрити оздоблення львівських балконів, де теж можна знайти драконів. Вони або ховаються у мереживі решіток, або тримають на собі тягар балконної конструкції. Часто їх плутають з грифонами, але у тих не буває зміїної шиї. Щоби переконатись у цьому, достатньо поглянути на грифонів на вул. Братів Рогатинців, 7 і переконатись, що грифонам притаманні голова і шия орла, ну і, звичайно, крила та тіло лева.

Дракон на балконі на пл. Соборній, 10. Автор фото Zommersteinhof

Дракон-консоль на вул. Стародубській, 1. Автор світлини Сергій Леонов

Фасад будинку на вул. Котляревського, 15 (збудований у 1913 р.) прикрашає чудернацьке створіння, яке не можна зарахувати до драконів, але все ж воно повинно бути додане до львівського «бестіарію». Скоріш за все, це василіск - міфічна тварина, яка мала голову півня, хвіст змії (дракона) та тулуб жаби, а от крила могли бути, а могли ні.

Василіск на вул. Котляревського, 15. Автор світлини Сергій Леонов

Великі ящури та малі ящірки на будинку Шпрехера (пл. Міцкевича, 8) не належать до міфічних істот, але скульптор З. Курчинський так неймовірно попереплітав їх тіла в якомусь лютому двобої, що було би прикро не занести їх до списку львівських бестій.

Ящури на будинку Шпрехера. Автор світлини Zommersteinhof

Іще два дракона, як і належить цим створінням, ховаються у печерах, а точніше у львівських пивницях. Один з них, як стверджують власники підземелля, «заточений у камінь через ненаситність свою безкінечну».

Дракон, закутий в камінь. Світлина зі сторінки «П’яте підземелля»

Натомість другий – грізний і непереможений, але дозволяє посидіти поряд. Тож будете у місті, пройдіться по підземеллях і пошукайте цю бестію, щоби випити з ним палаючу каву.