Zommersteinhof

Вчені в цілому сходяться на думці, що овруцька околична шляхта — це боярство XIV ст. Київський князь Володимир Ольгердович (1363–1394) розселив її в одному місці, виділивши землі в Зауській волості Овруцького повіту. Зауські шляхтичі під час військових походів були зобов'язані ставити намети для київського воєводи.

У 1570 р. делегація зауських бояр, серед яких були й старшини сіл Сингаї, Пашини (нині один з районів Коростеня), Шатрище, Новаки, Купеч, Великий Ліс та Ходаки відбула до Варшави до короля Сигізмунда-Августа й добилася від нього грамоти про підтвердження своїх прав і вольностей, дарованих їм раніше, чим отримала для сельчан статус шляхти, які в подальшому не окріпачувались.

У 1838 р. волинський губернатор О. Маслов після ревізійної поїздки по Волинському краю написав російському царю про «зауську овруцьку шляхту», про існування якої в столиці Російської імперії майже нічого не знали. Він вказував, що на Волині (райони сучасної Житомирської області: Овруцький, Коростенський, Народицький, Малинський, Лугинський, Олевський) є багато бідних шляхтичів, котрі живуть цілими селами, які називаються околицями, і доповнює: «Сумно дивитися на цих людей, які не відрізняються від селян ні ментальністю, ні способом життя, не платять податків, не підлягають державній службі, користуючись дворянськими привілеями».

Фото з сайту volynnews.com

Після приходу до влади більшовиків бути дворянином стало небезпечно для життя. Представники околичної шляхти мусили надовго забути про своє шляхетне походження. У пам'яті людській залишилися лише легенди про сховані старійшинами родів від більшовиків грамоти на дворянство.

Поряд з тим, вільний статус селяни зберегли до 1931 року — періоду масової колективізації в радянській Україні.

Корисні посилання:

1. Сингаї на карті: www.google.com.ua/maps
2. Вікіпедія: uk.wikipedia.org/wiki/Сингаї
3. Тимошенко Василь "У лещатах двоглавого орла": archive.nndiuvi.org.ua
4. Василь БАЛУШОК "Нащадки шляхтичів не піддавалися русифікації...": gazeta.ua/articles/history-journal