zommersteinhof

Стіни Волоської церкви у Львові несуть на собі сліди середньовічної технології, непомітної для загалу, але добре знайомої каменярам. Якщо придивитись до цокольної частини церковних стін, то можна помітити, що фактура пісковикових блоків є надто регулярною, щоби пояснити це атмосферним впливом.

Фото 1-2. Стіна Волоської церкви на вул. Руській

Зрештою те саме можна помітити на стіні проходу у внутрішнє подвір'я Волоської церкви, яку не поливало дощами і не посипало снігом.

Фото 3-4. Стіна проходу на подвір'я Волоської церкви

Це сліди так званого бучардування. ( Читати далі... )
Фото 13-14. Оздоблення кам'яниці на вул. Личаківській, 148 і новенькі цокольні плити будинку в проїзді Крива Липа.

Один з найбільш яскравих прикладів бучардування можна побачити на будинку Львівського коледжу культури і мистецтва. Причому тут дуже виразно видно, що майстер працював над обробкою плит вручну.

Фото 15-16. Львівський коледж культури і мистецтв, вул. О. Нижанківського, 2

І якщо досі були наведені приклади обробки плоских поверхонь, то сліди бучардування можна зустріти і на вигнутих формах кам'яних елементів будинків, як-от на колишній Галицькій ощадній касі.

Фото 17-18: Елементи будинку колишньої Галицької ощадної каси

У французькому місті Вантроль над входом до одного з будинків є картуш 1778 року зі зображеннями каменярських інструментів, серед яких є бучарда - маленький молоточок з зубцями.

Фото 19-20. Картуш у Вантроль (Дром). Джерело: Compagnonnage

Натомість у французькому муніципалітеті Перн-ле-Фонтен на одній з фортечних брам збереглись вирізьблені бучарди, які є каменярськими знаками - особистими підписами майстрів. Можливо, десь у Львові під тиньком старовинних будівель теж криються каменярські знаки середньовічних мулярів.