Критично про деякі львівські пам'ятні таблиці

    У Львові є дуже багато пам'ятних таблиць, присвячених видатним постатям або подіям. Деякі з них розташовані в непомітних закутках міста, на маленьких вулицях і навіть на занедбаних будинках. Але є таблиці, встановлені так, що їх неможливо не помітити. Для таких таблиць виділяються особливі місця, дозволи і кошти. От тільки деколи складається враження, що їх робили поспіхом, без особливої уваги до змісту і без поваги до людей, які будуть їх читати.
   Пропоную придивитись уважніше до деяких з таких знакових таблиць міста.

1. Таблиця біля статуї Богородиці на Марійській площі

 

   По-перше, чому в тексті так дивно перемішано хронологію скульптури:

                 1994 р. - встановлено;

                 1950 р. - демонтовано;

                 1997 р. - копію відновлено?
   Кожна пересічна людина після прочитання тексту напевно не зрозуміє, як можна було демонтувати скульптуру у 1950 році, якщо її встановили у 1994 році і чому вже у 1997 р. її треба було відновляти?
    По-друге, у цій таблиці вражає нелогічне розташування дат - у наступному рядку тексту! Можливо, текст шрифтом Брайля написали інакше, але для зрячих людей текст дуже незручний. Я вже не кажу про відсутність пробілів між словами!



    Я впевнений, що в тексті є зайва інформація про мармур, штучний камінь і маски дельфінів.
    Відтак, можна було написати на таблиці більш інформативний і зрозумілий текст:

                 1862 р. - встановлено скульптуру Богородиці в центрі площі 
                                Автор скульптури Йоган Непомук Гаутманн

                 1904 р. - перенесено скульптуру на сучасне місце 
                                Автор постументу Михайло Лужецький

                                1950 р. - скульптуру демонтовано радянською владою

                 1997 р. - встановлено копію Богородиці.
                                Оригінал знаходиться у храмі святого Андрія
    В  результаті у мене вийшло так само сім рядків, але в кожному рядку трошки більше знаків, що неважливо, якщо хоч трошки зменшити величину шрифту.

   Більше про історію фонтану і скульптури Діви Марії можна прочитати тут: "Складна доля скульптури Божої Матері у Львові"

 

2. Таблиця на фасаді церкви Юра, пов'язана з Францом Ксав'єром Моцартом



    На таблиці написано, що Ф. К. Моцарт жив і творив у Львові з 1808 р. до 1838 р. Але це не зовсім відповідає дійсності. Отож, ось головні дати життя композитора, пов'язані зі Львовом:
   1808 р. - він приїхав до Галичини, де отримав роботу в м. Підкамінь неподалік Рогатина.

   1809-1811 роки - працював у м. Бурштин.

   1813 р. - переїхав до Львова і почав тут працювати.

   1818-1821 роки - вирушив у концертний тур по всій Європі, після якого перебував у Відні.

   1821-1838 роки - проживав і працював у Львові.

   1838 р. - повернувся до Відня.

   Якщо хтось має сумнів щодо дати 1813 р. (бо часто можна зустріти 1811 рік), то я більше вірю німецькому письменнику Дітеру Куну (Dieter Kühn), який написав об'ємну біографічну книжку "Моцарт в Галичині". 



3. Таблиця на на мурованій огорожі собору Святого Юра

   У 2013 р. за ініціативи ГО «Спільнота» та Почесного консульства Австрійської Республіки у Львові, а також історика Тараса Чухліба на мурованій огорожі Святоюрського комплексу було встановлено пам`ятну таблицю, пов'язану з Віденською битвою.

 

   Те, що написано у цій таблиці, абсолютно суперечить науковим дослідженням доктора історичних наук Т. Чухліба. Але я думаю, що при створенні тексту його думки не питали...
   Отож, що в тексті таблиці не так!
   Єпископ Йосиф Шумлянський вирушив під Відень у складі військ Речі Посполитої, очолюючи приведену зі Львова хоругву, що складалася з 88 панцерних кіннотників. Назвати таку кількість вояків військом - це, м'яко кажучи, є перебільшенням. Їх народна приналежність не уточняється, але це напевно не були козаки. Бо єдині козаки, які взяли участь у Віденській битві, були приватною легкою хоругвою (150 чоловік) у складі підрозділів волинського воєводи Я. Стадницького. 

   Решту козацького війська збирав у Львові шляхтич Й. Менжинський на виконання листа великого коронного гетьмана С. Яблоновського. Але ці козаки (1500 шабель) не встигли на битву і приєднались до Яна ІІІ Собеського аж 28 вересня, коли об'єднані християнські війська визволяли від османів територію Угорського королівства.
   Єпископ Й. Шумлянський не мав жодного відношення до цих "пізноприбулих" козаків: не він їх формував, не він привів їх до Угорщини та й, зрештою, він навіть їх не бачив, бо на той час у зв'язку з пораненням вже був у дорозі до Кракова. 
 

Джерела:
- Тарас Чухліб. Львівський єпископ Йосиф Шумлянський – військовий діяч та дипломат Корони Польської.
- О.Гуржій, Т.Чухліб «Гетьманська Україна / Розділ V / Українці у Віденській битві 1683 р.»

- Представники ЛОО СОУ взяли участь у відкритті пам`ятної таблиці до 330-річчя Віденської битви

4. Дві таблиці, пов'язані з історією футболу у Львові

    На пам'ятному знаку перед будинком ДФС можна прочитати, що "У 1911-1939 роках тут був спортивний майдан "Український город"". Але насправді він знаходився там, де тепер занедбаний куток Стрийського парку - між рестораном "Супутник" і Центром Шептицького УКУ.



    Натомість у Стрийському парку на пам'ятнику написано: "На цьому місці 14 липня 1894 року львівський "Сокіл" перемігши футбольну команду Кракова започаткував літопис українського футболу". Але насправді матч відбувся не тут, а в тому ж кутку майбутнього Стрийського парку, де з 1911 р. розташувався "Український город". Крім того це був матч між командами польського товариства "Сокіл" і міста Краків. А пам'ятний знак стоїть на місці колишнього стадіону польського товариства "Czarni".



     Я вже про це писав. Кому цікаво дізнатись детальніше, можна почитати мій пост Історія футболу - у Львові усе переплутали!, але достатньо подивитись карту, на якій усе позначено. 

   Хочеться сподіватись, що в майбутньому кожна запланована пам'ятна таблиця пройде через ретельний аналіз не тільки причетних організацій, але і відповідних фахівців. Тоді таблиця про Матір Божу була б читабельна і зрозуміла, про Моцарта - без біографічних помилок в датах, про Й. Шумлянського і козаків - зі згадкою про 67-тисячне християнське військо, яким керував король Ян ІІІ Собеський (тоді на відкриття таблиці можна було б запросити ще й польського консула), а замість двох сокільсько-футбольних пам'ятників був би один, з історично-правдивою інформацією і, головне, на властивому місці!