Схрониська в долинах річок Свіча і Молода

Безперечно, одними з найкрасивіших схрониськ Польського татранського товариства (ПТТ) у Східних Карпатах у міжвоєнний період були притулки, побудовані в долинах річок Свіча та Молода за проєктом львівського інженера-архітектора Тадеуша Солецького. Замовником обох схрониськ було Львівське відділення ПТТ.

Перше з них було побудоване у 1932 році в долині Свічі (місце на карті). Вартість будівництва склала 30 000 злотих. Слід зауважити, що Т. Солецький виконав проєкт безкоштовно. Об'єкт відкрився 16 жовтня 1932 року.

  У будинку на першому поверсі були: хол, їдальня, кухня та велика спальня для спільного проживання. На другому поверсі також був зал і 3 невеликі спальні. На мансарді було іще 4 маленькі спальні.
    Після відкриття схронисько пропонувало туристам 17 ліжок на першому поверсі. Через кілька років у ньому вже було 20 ліжок, і будинок міг вмістити 34 людини максимум (додаткові місця були на сіннику). Поруч зі схрониськом був побудований гараж, оскільки до нього можна було доїхати автомобілем.

    На жаль, цей прекрасний туристичний об’єкт не пережив Другої світової війни.

   
Фото №1 i №2 - автор проф. Адам Ленкевич, презес Львівського відділу ПТТ.

    Другий притулок був побудований у долині річки Молода (місце на карті). Будівництво цього дуже симпатичного гуртожитку розпочалося наприкінці літа 1935 року.
   
  Згідно плану, проєкт мав забезпечити 30-35 ліжко-місць. Більша частина будівництва була здійснена в 1936 році. До кінця року вже 20 туристів могли поспати на сінних матрацах в імпровізованих кімнатах. Наступного року під час приймання робіт виявилося, що фірма Ґлезінґер (J. Ph. Glesinger) повинна була за власні кошти здійснити деякі столярні виправлення, пов'язані з усиханням дерев'яних матеріалів, наприклад, замінити шалівку внутрішніх стін. Крім того, було закінчено столярні роботи - головним чином у цокольних приміщеннях, а також завершено комплектацію об'єкта меблями і обладнанням.

Туристи мали в своєму розпорядженні на першому поверсі велику спальну кімнату з нарами на 17 осіб та 2 номери на другому поверсі. Решту приміщень, тобто 2 кімнати нагорі та 1 на першому поверсі, призначені для керівника схрониська, зайняла прикордонна служба. За 1937 році заклад прийняв 197 відвідувачів. Через рік в схрониську було 25 ліжок та майже повний комплект інвентарю. У 1939 році ще потрібно було зробити дренаж фундаментів, збудувати систему гравітаційного водопостачання, зовнішні туалети, господарські будівлі та доповнити інвентар. Загалом витрати були оцінені у 14 500 злотих.

    До речі, деревообробна фірма J. Ph. Glesinger експлуатувала ліси греко-католицької митрополії. Від пилорами "Glesinger" у Брошневі залізнична вузькоколійка пролягала в різні ґорґанські долини. Збудована для графа Юзефа Потоцького, вона була найдовшою (біля 130 км) і найбільш розгалуженою у Східних Карпатах.
    Вузькоколійка була чинною влітку і взимку і мала нормальний пасажирський рух до Осмолоди з оплатою за проїзд. Далі требе було домовитись і їхати до лісничівки "Кругла", від якого до схрониська залишалось пройти лише 1 км по лісовій дорозі.

  

    Несподіваний початок війни не дозволив туристам скористатися з цього прекрасного об’єкту. Схронисько було зруйноване у воєнних лихоліттях. До нашого часу дійшли руїни фундаментів, зарослі кущами і тільки табличка вказує на місце, де стояв притулок.




Джерела:
- Ryszard Bogdziewicz "Schroniska górskie od Beskidu Sląskiego do Czarnohory w latach 1874-1945", s.226-228
- Dariusz Dyląg. Gorgany: przewodnik 
- Wikipedia. Schronisko w dolinie Świcy
- Вікіпедія. Молода (притулок)