Феліцієнталь - Фелін - Долинівці - Долинівка

У 1772 р. внаслідок першого поділу Речі Посполитої землі Галичини перейшли до імперії Габсбурґів. З ініціативи Маріі Терезії і Йосифа ІІ відбулось три імміграційні хвилі переселення німців на новонабуті території:
- Йосифинська колонізація 1782-1785 рр.
- Францисканська колонізація 1802-1805 рр.
- Бьомервальдська колонізація 1810-1840 рр.

 Після епідемії чуми або холери в 1835 році в районі Сможе великий землевласник барон Карл фон Зайф (Carl von Seiff, деколи пишуть Karl Scheiff) проводив кампанію для переселенців. Він відправив рекламодавців до Богемії, і вони пообіцяли бідним селянам «землю обітованну». Люди, які хотіли переселитися, сподіваючись на краще майбутнє, підписували договори купівлі-продажу та покидали своє житло. Але реальність виявилась іншою. Іммігранти повинні були важко працювати, щоб забезпечити своє виживання. Їм довелося корчувати ліс, щоб земля стала орною. Багато хто не пережив цих важких перших днів або повернувся на стару батьківщину. Пізніше серед поселенців з’явилась приказка: «Першому поколінню переселення принесло смерть, другому - бідність, і тільки третьому – хліб».

Джерело фото: www.felizienthal.de/

( Read more... )

Зміна німецьких назв місцевостей у 1939 році

 Подивіться на назви цих місцевостей - в усіх майже абсолютною більшістю мешканців були етнічні німці - нащадки переселенців імміграційних хвиль XVIII-XIX століть. Ніхто їх не питав, не було громадських обговорень чи референдумів... Просто поставили перед фактом і все!
Між іншим, серед таких німців було багацько людей з "українською душею"... Ну, хоча б Уляна Кравченко (від народження Julia Schneider).



Корисні посилання:

1. Зміна німецьких назв місцевостей Львівського і Станіславського воєводств у 1939 р. "Gazeta Lwowska"
2. Карта німецьких поселень Галичини у 1913 році.
3. Карта німецьких поселень Галичини у 1939 році.
4. Zarządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 4 maja 1939 r. o ustaleniu nazw niektórych miejscowości w powiecie gródeckim, jaworowskim, lwowskim, niżańskim, samborskim i żółkiewskim w województwie lwowskim.