Мартін Ґруневеґ про Високий Замок у Львові

Текст взято звідси: Ярослав Ісаєвич «Альтана посеред раю»: Львів у 1582-1602 рр.

"Львів... лежить у такому місці, неначе, це альтана посеред раю... Як тільки трохи перейти через поріг, натрапиш на стільки дивовижних речей, що деінде треба було б подорожува- ти сотню миль, щоб таке ще побачити..." Так писав про місто Львів Мартін Ґруневеґ, купець, а пізніше монах, з походження німець з Ґданська, який жив у цьому місті два десятки років, починаючи від 1582 р.

   "...Свою назву місто має від гори, під якою воно лежить. ["Князь цього краю" убив лева, що жив у яскині на горі, яку й тепер називають горою Лева. На знак цієї перемоги князь прийняв ім'я Лев, а зображення лева він взяв до свого герба]... Недалеко від згаданої левової яскині на віддалі пострілу є ще одна гарна гора. На цій горі князь Лев задумав спорудити замок і там встановити своє владарювання. І справді, це не тільки гарна гора, але й чудо світу. А в той час вона була ще більшим чудом, поки їй не зняли вершину. Гора височить посеред вільного простору, її з усіх боків далеко видно. З боку Любліна вона помітна ще перед Белзом, віддаленим понад 10 миль. Поки не було збудовано замок на горі, вона мала вигляд зрізаної піраміди й здіймалася, наче гора Сіпай посеред пустелі А тепер вона виглядає так, ніби їй зняли капелюх і замінили короною, як це видно на малюнку. [...]Хоч тепер замок виглядає зле, все ж видно, що князь Лев спорудив його з великою пильністю і великим накладом коштів. Він мав свій двір лише там.

 

Замок займає весь верх гори... Дорога туди, викувана в скелі., входить з південного боку на довгу і досить широку рівнину [...]. Там нема жодної будови, лише замкові мури. Тільки ліворуч, із заходу стоїть на краю дерев'яний цейхгауз, позначений №2. А праворуч від брами глибокий рів у твердому камені Понад ним - зведений міст до княжого палацу, який стоїть, покритий ґонтами, неначе великий будинок посеред замку і з'єднується з обох сторін з мурами. У цьому будинку є чудові зали, кімнати та інші приміщення усякого виду. Зверху велика каплиця, прикрашена на руський спосіб, у якій молився князь. Лише за нею, з боку міста є капличка з католицьким вівтарем. Обидві тепер порожні.

Всі двері, брами, ворота, вікна прикрашені різьбленим каменем. Коли перейти згаданий міст то під палацом веде прохід з брамою поза будинок. Тут опиняєшся на гарній і великій чотирикутній площі в кінці якої замок завершується двома великими півкруглими вежами (№ 3 на малюнку)... Ця площа чи двір має навколо по муру хід, вигляд з якого дає очам більшу насолоду, ніж можна було б уявити... На замку є велика маса староруської зброї-різних арбалетів, щитів, списів, шоломів тощо.

Коли князь закінчив замок і там став перебувати як на недоступному місці, люди почали називати за іменем володаря цей замок Львовом."