Залізнична лінія Львів - Підгайці

     Локальна залізниця Львів - Перемишляни - Бережани - Підгайці довжиною 140,4 км з колією шириною 1435 мм була збудована впродовж 1905–1909 років.


Фрагмент радянської мапи 1944 року

     Лінію провели так, що від магістралі Львів — Красне вона відгалужувалася в районі Кривчиць, далі йшла до Верхнього Личакова, де було збудовано Личаківський вокзал. Далі лінія йшла вздовж шосе через Винники і Підберізці до Миколаєва, звідки повертала на Куровичі, а далі через Лагодів і Коросно виходила до Перемишлян. Потім через Вовків, Біле, Дунаїв, Біще, Гиновичі, Бережани та Потутори виходила на Підгайці. Плани продовження до Монастириськ і Бучача так і не були реалізовані.

     У 1920-30-х роках для доїзду відпочивальників у рекреаційні зони Знесіння, Личакова і Винник на лінії курсували спеціальні відпочинкові приміські потяги. 

     У 1944 році відступаючі німецькі війська знищили лінію на відрізку від Винник до Підгайців. Після відступу Вермахту більшу частину колії не відновлювали, використавши частину рейок, шпали для військових потреб, і не переводили на прийняту в СРСР колію 1520 мм.
     Залишились діючими тільки дві невеликі ділянки: Бережани - Потутори та Знесіння - Личаків.
     Цю другу ділянку реконструювали і з 1968 року до Винниківського (тоді — Комсомольського) озера влітку ходили потяги, однак маршрут у 1970-х закрили. З 1990-х років цю лінію використовують для потреб дріжджового заводу «Ензим»: кілька разів на тиждень з Підзамче до Личакова курсує вантажний потяг.

     Треба зауважити, що цей відрізок проектував С. Равич-Косинський, автор багатьох складних залізничних дільниць, м. ін. Сколе-Бескид і Делятин-Воронєнко. Дільниця Підзамче-Личаків з кутом нахилу 25% тоді вважали за взірець проведення колії у складному терені.
    


Віадук у с. Погорільці. Фото 2014 р. Автор: Stanislav Klosovskyi, Wikipedia.

Джерела: 

1. Залізниця Львів — Підгайці
2. Inżynier kolejnictwa Stanisław Nikodem Kosiński herbu Rawicz