Лемберґ чи Львів?

Питання непросте і напрочуд цікаве...

Вчені вважають, що вплив німецьких колоністів у Львові в XIV-XV ст. був таким значним, що навіть у грамоті князя Юрія ІІ від 1334 р. місто назване по-німецьки - Lemburg.

В королівських грамотах Казимира Великого, даних мешканцям Львова, звична нам назва „Lwow” зустрічається тільки один раз - в латинському тексті грамоти від 17 червня 1356 року. Хоча більшість науковців сумніваються в її правдивості, тим більш, що оригінал не зберігся і мова йде про підтвердження-трансумпт, видане 104-ма роками пізніше - у 1460 році.
У всіх інших документах короля місто називається Lamburg, Lemburg або Lemberg. У 17-ти грамотах 1360-1403 років, які збереглись до нашого часу і були опубліковані у збірнику "Привілеї міста Львова (XIV-XVIII ст.), назва міста подається як „Lemburg”. Саме ця назва красується і на легенді печатки 1359 року - „S. (sigillum) CIVITATIS LEMBURGANSIS” (“печатка міста Лембурга”).

  

Архіви зберегли Привілей короля Казимира від 4.02.1367 року, даний вірменському єпископу на перебування у Львові. В ньому чітко видно написання назви Львова як Лямбург - Lamburg.



Привілей короля Казимира Великого для вірменського єпископа Григорія. Джерело: Вікіпедія

У документі Владислава Яґайла, де Львову підтверджується маґдебурзьке право (1 жовтня 1389 р.), теж вживається назва Lemburg, але поруч із нею – “civitas nostra Leona”. Крім того, трапляється в документах форма Lamburg. Тільки після битви під Грюнвальдом 15 липня 1410 року в королівських грамотах Владислава ІІ Ягайло назву міста почали писати як "Leopoli".

Є два документи Яґайла від 25 березня 1426 р. та 14 травня 1427 р., в яких вживається конструкція “civitas nostra Lamburgensis alias Leopoliensis”. Очевидно, це був перехідний період для назви міста.

А так виглядає опис Львова у знаменитому "Slownik geograficzny Królestwa Polskiego" (Warszawa, 1880 r.), t. V, str. 496-554:
"Lwów (po rus. Lwiw, po niem. Lemberg, po franc. Leopol), stoleczne miasto Galicyi.
Dawne ruskie nazwy: Lwow, Lwiw, Lwihrad, Lwihorod, Ilwiw, (skad przymiotnik: lwiwski); niem.: Lemborg, Lamberg, Lemburg, Löwenburg; lacin.: Lemburga, Lamburga, Leontopolis, Leopolis, Leona, Livovia, Leopolya; w dyplomie z r. 1389 (Ak. gr. t. V, str. 24) czytamy „ciwitas Leona"; polska nazwa Lwów znana juz w XV w.; obok niej znajdujemy nazwy: Lowów (Ak. III, 49), Lywow w Roczniku Malopolskim (Monitor Pol. III, 200) i Lwow w Kronice klasztoru trzemeszynskiego (Mon. Pol. III, 259); Grecy uzywali w koncu XIII w. nazwy: Litbon, Litbada; patryarchowie zaś carogrodzki, aleksandryjski i jerozolimski nazwy Leowios, a częściej Leontopolis; Turcy, piszac o Lwowie, zowia go: Ili, Ilbo, Ilitot, llibow, Ilbadir; Ormianie nazywali miasto llof".

Є також цікавий розгляд цього питання у Вікіпедії: Львів (назва)

SPQL - Senatus Populusque Leopoliensis

Середньовічний Львів був вільним містом і з гордістю користувався абревіатурою SPQL (Senatus Populusque Leopoliensis), але я вперше побачив цей герб.

Радним органом магістрату Львова був сенат, у склад якого вибирали дванадцять найбагатших та найвпливовіших „отців міста” – патріціїв, що називали себе консулами. Цей орган видавав укази, які, як правило, починалися зі слів Senatus populusque Leopoliensis („Сенат і народ Львова”) – за прикладом стародавнього Риму – Senatus populusque Romanum („Сенат і народ Риму”).

Кам”яна постать лева, названого на честь львівського міщанина Лоренцовича, що донедавна знаходилась біля підніжжя копця Високого Замку теж мала абревіатуру: "S. P. Q. L."