Lemberg чи Львів?

У королівських грамотах, даних мешканцям Львова, тільки один раз вжито назву міста як "Lwow" (в грамоті Казимира ІІІ від 17.06.1356 р.). Однак багато вчених сумніваються в оригінальності тексту цієї грамоти, тим більше що оригінал не зберігся і мова йде про підтвердження (трансумпте), виданому у 1460 році. У всіх інших грамотах короля місто було записане як Lamburg, Lemburg і ​​Lemberg. У 17 грамотах 1360-1403 р.р., зміст яких збереглося до нашого часу і які було опубліковано в збірнику "Привілеї міста Львова (XIV-XVIII ст.)", назва міста подається як "Lemburg". Саме така назва фігурує і на легенді печатки 1359 року - "S. (Sigillum) CIVITATIS LEMBURGENSIS" ("печатка міста Лембурга"). Тільки після битви під Грюнвальдом 15 липня 1410 року в королівських грамотах Владислава ІІ Ягайло назва міста почалась писатися як Leopoli.

У виданні "Słownik Geograficzny Królestwa Polskiego" (Warszawa, 1880 r.), t. V, str. 496-554 перераховано усі історичні назви Львова:

"Lwów (po rus. Lwiw, po niem. Lemberg, po franc. Leopol), stoleczne miasto Galicyi.

Nazwy, polozenie, granice, rozleglosc części miasta. Dawne ruskie nazwy: Lwow, Lwiw, Lwihrad, Lwihorod, Ilwiw, (skad przymiotnik: ilwiwski); niem.: Lemborg, Lamberg, Lemburg, Löwenburg; lacin.: Lemburga, Lamburga, Leontopolis, Leopolis, Leona, Livovia, Leopolya; w dyplomie z r. 1389 (Ak. gr. t. V, str. 24) czytamy „ciwitas Leona"; polska nazwa Lwów znana juz w XV w.; obok niej znajdujemy nazwy: Lowów (Ak. III, 49), Lywow w Roczniku Malopolskim (Monitor Pol. III, 200) i Lwow w Kronice klasztoru trzemeszynskiego (Mon. Pol. III, 259); Grecy uzywali w koncu XIII w. nazwy: Litbon, Litbada; patryarchowie zas carogrodzki, aleksandryjski i jerozolimski nazwy Leowios; Turcy, piszac o Lwowie, zowia go: Ili, Ilbo, Ilitot, llibow, Ilbadir; Ormianie nazywali miasto llof".