Entries tagged with мистецтво

Entry tags:

Львів на картині Я. Матейки

Картина Яна Матейки "Повторне взяття Русі. Багатство та освіта. Р. Б. 1366" ("Powtórne zajęcie Rusi. Bogactwo i oświata. R. P. 1366").

На картині зображено момент закладення наріжного каменя римо-католицької катедри у Львові у 1366 р.

Піддані белзький, волинський та перемишльський князі стоять на колінах перед церковним духовенством, що йде процесією з церковними образами. Серед громади ченців стоять Любарт, племінник Ольгерда, та Данило з Острога, вбрані у східні шоломи. У центральному пункті на риштуванні висить наріжний камінь, який має бути закладений. Король Казимир Великий, тримаючи Віслицько-Пьотрковські статути, у цій хвилині кидає перстень у щілину між каменями фундаменту. Праворуч від фігури короля Казимира Великого стоїть руський староста Оттон з Піліці у світлому одязі, дещо прикритий дерев’яною конструкцією. Він тримає в руках закладний акт, який має бути вмурований.
На великому малиновому штандарті видно результат походів Казимира Великого, які дозволили прикрасити герб П'ястів гербами чотирьох руських земель: Галицьким, Волинським, Белзьким і Перемишльським.

Корисні посилання:
1. Dziennik Kijowski. 1000 lat między Dnieprem i Wisłą

2. Pilica, Jura... Piliczanie na obrazach

3. Muzeum Narodowe w Krakowie
4. Війна за галицько-волинську спадщину

Entry tags:

Юзеф Пєньонжек. Нестворене львівське портфоліо

Юзеф Пєньонжек (Józef Pieniążek, 1888-1953 рр.) є незаслужено забутим в наші часи, але досить відомим у першій половині ХХ ст. польським графіком і художником. Він ніколи не гнався за славою, не піддавався модним течіям в мистецтві. У своїй творчості він цікавився народною культурою, документував регіональні костюми, зникаючі професії, портрети людей, пам’ятки дерев’яної архітектури, церковно-народного мистецтва тощо.

Свою кар'єру Пєньонжек розпочав учителем малювання у краківській гімназії (1912—1915). Потім викладав у гімназії в Самборі (1915-1923). Нарешті у 1923 році він переїхав до Львова і до 1941 року викладав у VIII Державній гімназії імені короля Казимира Великого (під час радянської окупації гімназія стала реальною школою № 14). У 1941-1946 роках працював вчителем малюнку у Львівській художньо-промисловій школі (під час німецької окупації - Kunstgewerbeschule). Влітку 1946 року Пєньонжек виїхав зі Львова до Кракова, де продовжив викладацьку і творчу діяльність.

Самбірські краєвиди

Створені у 1920-30-х роках так звані «міські» портфоліо - кременецьке (повна назва «Кременець. Рідне місто Юліуша Словацького») [2], сандомирське і бидґоське привернули увагу мистецьких кіл і преси до творчості художника. У 1937 р. він видав у Львові портфоліо з 40 барвистих композицій, що показують костюми та образи горян, пам’ятки сакрального будівництва Підгаля, Орави, Спіша, Живця, П’єнін і Сондецької землі. Через це частина його художнього спадку є досі дуже цінна для етнографів і дослідників культурного ландшафту.

Декілька картин з етнографічного портфоліо

Попри те, що Пєньонжек багато років прожив у нашому місті, львівського портфоліо він так і не створив. Тож пропоную подивитись на деякі його роботи, розпорошені по музеях, аукціонах і приватних колекціях, які могли б стати частиною нествореного львівського портфоліо.

Підпис: Вид на Волоську церкву і вежу Корнякта. 1930-ті роки. Джерело: onebid.pl

Деколи мистецтвознавці звинувачували художника у «консервативному дилетантизмі», вказуючи на більшу користь фотографії, але він вперто і старанно вимальовував деталі знайомих усім об'єктів, як от популярний вид на каплицю Боїмів.

Підпис: Каплиця Боїмів. 1928 р. Джерело: Galeria Żak

Натомість вид на церкву Покрови Святої Богородиці аж ніяк не можна назвати «консервативно- дилетантським», тому що художник зумів вкласти в цю роботу чарівну нотку романтизму.

Підпис: Костел Матері Божої Остробрамської. 1936 р. Джерело: facebook

Звичайно Юзеф Пєньонжек робив спочатку ескізи, які потім перетворював в акварельні картини. Але деякі ескізи були досконалими самі в собі. Таким є вид зі сторони площі Данила Галицького на львівські дахи і купол церкви Пресвятої Євхаристії.

Підпис: Львівські дахи і купол Домініканів. 1941 р. Джерело: ochronazabytkow.pl

На картині «Світанок у Львові» художник не тільки показав один з найгарніших краєвидів Львова, але вхопив фрагмент життя львів’ян, які десь собі їдуть на конях, запряжених в сани. А на передньому плані – вже не існуюча старенька і бідна хатина на схилах Замкової гори.

Підпис: Світанок у Львові. 1942 р. Національний музей у Вроцлаві

Каплиця трьох Святителів в реальності є темною, майже чорною, але автор постарався висвітлити її завдяки м’яким пастельним тонам.

Підпис: Каплиця Трьох Святителів при Волоській церкві. 1942 р. Джерело: artinfo.pl

Так само в ніжно-молочних пастельних кольорах Пєньонжек намалював знамениту «сплячу красуню» на Личаківському цвинтарі. Натомість з історичної точки зору варто звернути увагу на те, що постамент пам’ятника у 1943 році чомусь був розбитий.

Підпис: Скульптура сплячої жінки. 1943 р. Джерело: onebid.pl

Польський історик Р. Марцінек написав статтю про Юзефа Пєньонжка, назвавши художника «співцем рідного пейзажу» [3]. І дійсно краєвиди Львова, «виспівані» художником, не залишать байдужим жодного львів’янина. Погляньте, якою гарною була Погулянка з видом на Личаківський цвинтар і Польський військовий меморіал. Тепер таким пейзажем можуть потішитись тільки мешканці верхніх поверхів новобудов.

Підпис: Пейзаж. Джерело: onebid.pl

Деякі праці автора буквально карбували історію, документуючи те, що зникало назавжди прямо на очах львів’ян. Так у 1945 році виглядала єврейська дільниця з залишками сакральних будинків.

Підпис: Руїни львівської синагоги. 1945 р. Джерело: Galeria Żak

Виліт вулиці Личаківської належить до одного з популярних видів Львова, тим більше, що протягом останніх двох століть він постійно змінювався – від пожежної ремізи, будинок якої прикривав руїни бернардинського муру, до сучасного стану, коли відреставровані мури і Глинянська брама є безумовно однією з візитівок міста.

Підпис: Виліт вулиці Личаківської. 1945 р. Джерело: ochronazabytkow.pl

Однією з останніх львівських робіт Пєньонжка є графічна панорама міста, якому він присвятив багато років свого життя, викладацької і мистецької діяльності. Можливо колись його графіки, рисунки і акварелі на знак вдячності знайдуть собі виставкове приміщення у нашому місті.

Підпис: Панорама Львова. 1946 р. Джерело: facebook

Корисні посилання:

1. Юзеф Пєньонжек. Вікіпедія
2. Т. Яцечко-Блаженко. "Місто Кременець на ретро картинах"
3. R. Marcinek. "Józef Pieniążek. Piewca rodzimego krajobrazu"
4. Львів очима Юзефа Пєньонжека. Фейсбук

Entry tags:

Художник Ігнатій Рошкович

В Ужгороді і Будапешті стоять пам’ятники-близнюки, присвячені видатному художнику Ігнатію Рошковичу (Roskovics Ignac; 1854 - 1915) — угорському живописцю та графіку, представнику академічної школи Мюнхенського реалізму.
Спочатку, у 2013 році, постав пам’ятник над Ужем, у 2014 році з’явилась його копія над Дунаєм.
Меценат проекту підприємець Іван Волошин і автор пам'ятника Михайло Колодко вважають, що однакові скульптури в Ужгороді та в Будапешті об'єднують Угорщину і Україну.

Автопортрети художника

Ігнатій Рошкович розписав фресками багато храмів, серед яких - фрески на стелі у Соборі Воздвиження Чесного Хреста у м. Кечкемет (Угорщина)

Фрески у Великій церкві. Автор Szórád Péter. Джерело: kozterkep.hu

Значна кількість робіт художника знаходиться в Угорській національній галереї, яка розташована у колишньому королівському палаці.

"Коронація Святого Стефана"

"Святий Стефан проповідує християнську релігію".

Виставка робіт І. Рошковіча у Будапешті, 1892 рік

І насамкінець дві графічні роботи Ігнатія Рошковича, які він зробив під час побуту в Ужку.

Залізничний міст в Ужку (1890 рік)

Ужоцький перевал (1900 рік)

Entry tags:

Заборонена історія Росії

Картина І.К.Айвазовського «Роздача продовольства», написана художником в 1892 році - одна з тих, які є небажаними до показу в сучасній Росії.

На російській трійці, завантаженій американськими продуктами, стоїть селянин, гордо піднімаючи над головою американський прапор. Жителі села розмахують хустками і шапками, а деякі, впавши в придорожній пил, моляться Богу і віддають хвалу Америці за допомогу. Картина присвячена американської гуманітарної кампанії 1891-1892 років, в допомогу голодуючій Росії.

Кому цікаво, то тут є трохи більше на цю тему: Айвазовский. Российско-американские сюжеты

Entry tags:

Христос у капелюсі

Чи бачили ви зображення Ісуса Христа у капелюсі?
Можна бути впевненим, що небагато львів'ян відповість ствердно на це питання. Тим не менш у Львові є таке зображення Ісуса. Можна його побачити на одному з барельєфів на каплиці Кампіанів при Латинській катедрі. В представленій на ньому сцені Спаситель являється Марії Магдалині як садівник, з лопатою і в крислатому капелюсі.

Каплиця Кампіанів і барельєф "Христос-городник" (1619-1629 рр.). Джерело: Вікіпедія

( Читати далі... )

Вівтар в костелі Марії Магдалини у Львові. Скульптор В. Келяр, 1634 рік

Наразі в Україні я бачив цю сцену з Ісусом в головному уборі ще тільки на іконі серед музейних експонатів Збаразького замку.

Ікона з експозиції Збаразького замку

Якщо ж задатись ціллю, то можна знайти подібні мистецькі твори в різних музейних збірках або костельних інтер’єрах. У західноєвропейському мистецтві вони називаються "Не торкайся Мене" (лат. Noli me tangere, грец. Μή μου ἅπτου). Хоча зустрічаються й інші назви творів, що ілюструють цю сцену:

- Явлення воскреслого Ісуса Магдалині у вигляді садівника,

- Христос як садівник перед Марією Магдалиною,

- Явлення Марії Магдалині,

- Явлення до Гробу,

- Христос садівник,
- Христос городник,

- Христос з лопатою.

Митці зображали в своїх творах сюжет з Євангелія, де описується явлення Ісуса Христа після Воскресіння. Марія Магдалина першою побачила воскреслого Спасителя і хотіла його торкнутися, але він зупинив її словами: «Не торкайся Мене, бо Я ще не зійшов до Отця. Але йди до братів Моїх та їм розкажи!».

Ця тема з’явилася в ранньому середньовіччі як у скульптурі, графіці, так і в книжковому, іконному та настінному живописі (фрески, поліхромії) тощо. Христа у цій сцені зображають у вигляді садівника, який тримає лопату або хоругву, а Марія Магдалина простягає до нього руки . Майже обов'язковим атрибутом творів є також стіни Небесного Єрусалиму і Гроб Господній. Голова Ісуса може бути непокрита, з німбом або ореолом, але головний убір зустрічається нечасто.

Три фрагменти представлення Ісуса Христа у творах різних художників:
1. Ганса Балдунга (Гессенський державний музей, Дармштадт). Джерело: Вікіпедія
2. Фра Анджеліко (монастир Сан-Марко у Флоренції). Джерело: Вікіпедія
3. Невідомого автора (церква Сен-Вінсент де Ньон). Джерело: Cartepatrimoine.fr

Отож, подивимось найбільш цікаві зображення Ісуса у капелюсі.

В сусідній Польщі можна побачити скульптурну композицію у Кальварії Пацлавській. Складно сказати про авторів і час створення скульптур, але цей монастирський комплекс було засновано у 1665 році. Тож, можливо, що вони створені в той самий період.

Христос-садівник в Кальварії Пацлавській (Польща). Джерело: globtroter.pl і monterek58.rzeszow.pl

Також у Польщі, в місті Тучно у костелі Внебовзяття Богородиці є ікона авторства Германа Гана "Воскреслий Христос, що з'явився Марії Магдалині як садівник" (XVII ст.)

Ікона у вівтарі св. Марії Магдалини в костелі Внебовзяття Богородиці в місті Тучно (Польща)

Решту художніх творів розташовано приблизно хронологічно.

Почнемо з чарівних у свої простоті малюнків з рукописів XV століття. В першому прикладі навіть важко здогадатись, що це за чоловік з лопатою, і тільки стигмати на руках і ногах дають глядачеві підказку. Можливо, саме тому в іншому рукописі автор малюнку додав до капелюха ще й німб.

Masters of the Dark Eyes (illuminator). "Christ appears to St. Mary Magdalene as a gardener" (1490)

Національна бібліотека Нідерландів, Гаага. Джерело: manuscripts.kb.nl

Невідомий автор. Фрагмент рукопису ХV-XVI ст. Колекція Національної бібліотеки Уельсу

Якщо в рукописах малюнки зазвичай бувають простенькі, то в той самий період видатні художники створювали досконалі картини. Італійський маньєрист Джуліо Романо у своєму творі додав до капелюха замість німба ореол.

Джуліо Романо "Не торкайся Мене" (1492). Джерело: fineartamerica.com

Альбрехт Дюрер в своїй гравюрі з циклу "Страсті Христові" обмежився тільки стигматами...

Альбрехт Дюрер "Не торкайся Мене" (1510). Джерело: Вікіпедія

Нідерландський живописець і гравер, представник нідерландського Відродження Лукас ван Лейден створив картину і гравюру дотримуючись традиційного ренесансного стилю.

Лукас ван Лейден "Не торкайся Мене" (XVI ст.), живопис і гравюра (1519). Британський музей

Але не тільки в живописі і гравюрах можна побачити Ісуса Христа - садівника. Наступні приклади - це текстильні вироби XVI століття.

Гобелен з Фландрії вражає своїми розмірами - 268 × 210,3 см! Але капелюшок на голові Ісуса якийсь надто маленький...

"Christ Appearing to Mary Magdalene". Тканину зроблено у майстерні Віллема де Паннемакер у Фландрії 1540-1545 роках. Художній музей в Чікаго. Джерело: artic.edu

І навпаки - на наступному дуже маленькому текстильному виробі Ісуса зображено у великому крислатому капелюсі. Цей предмет - це т. зв. малий покровець, який укладається поверх чаші або дискоса під час Євхаристії.

Покровець "Christ Appearing to Mary Magdalene" (1520). Джерело: Музей Майєра ван дер Берга в Антверпені

Італійська художниця Лавінія Фонтана, представниця стилю маньєризм, створила картину "Христос садівник. Не торкайся мене", яка вважається однією з її найбільш знаменитих творів. Варто звернути увагу наскільки реалістично зображено селянський капелюх на голові Садівника.

Лавінія Фонтана "Не торкайся Мене" (1581). Галерея Уффіці у Флоренції.

Далі "підхоплює естафету" гравюра з картини Мартена де Вос, південно-нідерландського художника, також представника маньєризму.

Гравюра Йоганна Садлера з картини Мартена де Вос "Не торкайся Мене" (1582). Музей мистецтв Метрополітен. Джерело: Вікіпедія

Антверпенський художник Бартоломеус Шпрангер відзначився своїми картинами, виконаними в стилі ню. Але в даній темі він вирішив зобразити героїв сюжету досить традиційно, хоча не зміг уникнути манірних поз, якими наділив постать Ісуса.

Бартоломеус Шпрангер "Не торкайся Мене" (XVI ст.). Джерело: tuttartpitturasculturapoesiamusica.com

Егідіус Саделер створив на взірець однієї з картин Шпрангера чудовий маньєристичний твір, але вже як гравюру на міді.

Еґідій Саделер "Христос представляється Магдалині садівником" (1600). Джерело: Вікіпедія

Фламандські художники епохи бароко Я. Йорданс і А. Янссенс придали усім постатям пишні та урочисті форми.

Якоб Йорданс "Христос з'являється до трьох Марій у саду" (1616). Берлінська картинна галерея. Джерело: Вікіпедія

Абрагам Янссенс "Не торкайся мене" (1620). Джерело: Вікіпедія

Насамкінець приведу два приклади пластичного мистецтва, старші за нашого львівського "Христа-городника".

Горельєф "Christ appears to St. Mary Magdalene as a gardener" (XVI ст. Лорран, Франція). Джерело: Музей Метрополітен, Нью-Йорк. Джерело: metmuseum.org

Горельєф на готичному порталі (XIV-XV ст.) катедрального собору в Альтамурі (Італія). Джерело: gohistoric.com

Львівські барельєфи з так популярним у середньовіччі сюжетом про зустріч Ісуса Христа і Марії Магдалини нагадують нам про часи, коли Львів жив і розвивався у середовищі західноєвропейського мистецтва.
Але мушу констатувати факт, що запит в інтернеті "Не торкайся Мене" ("Noli me tangere") відкриває увесь світ: музеї і костели, колекції і аукціони, картини і ікони, скульптури і барельєфи... От тільки каплиці Кампіанів і костелу Марії Магдалини - не знаходить...

Entry tags:

Мій солодкий Львів

Львівський конкурс медівників

Почався 13 грудня 2011 року (автор фото - Я. Станчак)

Entry tags:

Фонтани площі Ринок

Фонтани на площі Ринок здавна були для мене однією з загадок Львова. Чому з усього пантеону богів вибір пав саме на ці чотири постаті: Нептун, Амфітріта, Артеміда і Адоніс? Чому переплелись боги давньогрецькі і давньоримські?
Грецькі: Посейдон, Амфітріта, Артеміда, Адоніс
Римські: Нептун, Салація, Діана, ...-...
І, нарешті, вперше я зустрів спробу пояснення. Може в дечому не надто переконливу, але логічну.

Українське мистецтво - КРВАВИЧ (частина третя):
Скульптура класицизму і романтизму

За привілеями, наданими для Львова імператором Иосифом II 1789 p., була припинена сваволя шляхти, піднеслась загальна культура міста (Papee F., 1894, с 157—163). Виглядало так, наче Австрія привнесла до завойованого краю високу культуру, що ґрунтувалась на античності з її ідеалами краси, відповідними тогочасним уявленням про розумне і справедливе суспільство.
( Читати далі... )