zommersteinhof: (Default)
2024-10-09 06:18 pm

Королева на горошині

Поцікавився, чим же володіла королева Франції Анна Ярославна...
А це був малесенький "острівець", позначений на мапі синім кольором!
У перекладі з французької "Domaine royal" - королівські володіння.


zommersteinhof: (Default)
2021-11-11 02:35 pm

Цікавий збіг назв

 Карпати простягаються від Моравської Брами до Залізної брами (інакше Залізних Воріт).
Якщо ж до Карпат залічити Сербські гори, то можна сказати, що
Карпати тягнуться від річки Морава до річки Велика Морава.


zommersteinhof: (Default)
2020-05-20 09:14 pm

Зміна німецьких назв місцевостей у 1939 році

 Подивіться на назви цих місцевостей - в усіх майже абсолютною більшістю мешканців були етнічні німці - нащадки переселенців імміграційних хвиль XVIII-XIX століть. Ніхто їх не питав, не було громадських обговорень чи референдумів... Просто поставили перед фактом і все!
Між іншим, серед таких німців було багацько людей з "українською душею"... Ну, хоча б Уляна Кравченко (від народження Julia Schneider).



Корисні посилання:
  1. Зміна німецьких назв місцевостей Львівського і Станіславського воєводств у 1939 р. "Gazeta Lwowska"
  2. Карта німецьких поселень Галичини у 1913 році.
  3. Карта німецьких поселень Галичини у 1939 році.
  4. Zarządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 4 maja 1939 r. o ustaleniu nazw niektórych miejscowości w powiecie gródeckim, jaworowskim, lwowskim, niżańskim, samborskim i żółkiewskim w województwie lwowskim.
zommersteinhof: (Default)
2015-02-22 07:54 pm

Львів в Каталонському атласі 1375 року

Коли дивишся на Львів в Каталонському атласі (Atlas Catalan), закрадається думка, чи
міг польський король Казимир Великий збудувати нове велике місто за 26 років?!!

Крім того, з цього атласу можна припустити, що Львів у 1375 році був навіть більший від Кракова!

В атласі Львів (ciutat de Leo) знаходиться лівіше від Кракова, оскільки в ті часи мапи малювалися північчю донизу.



Додаймо до цього уривок зі статті "Вірмени Львова": зустріч із Юрієм Смірновим:

"Перші згадки про вірмен власне у нашому місті датуються 1170-80-ми роками – ще до писемно підтвердженого часу заснування міста; джерело - вірменські хроніки. Перші поселення у Львові розташовувались біля комплексу церкви Св. Онуфрія. Існували два вірменські храми – Св. Анни та Св. Якова з монастирем. Як засвідчують старовинні джерела, неіснуючий тепер вірменський храм Св. Анни було зведено у 1183 (або 1185) році, а надгробки біля церкви містили вибиті 1130, 1184, 1200, 1254 роки. Також існують переконливі аргументи, аби датувати зведення вірменського кафедрального собору значно раніше, аніж, як прийнято сьогодні, XIV століттям... Окрім названих церков, існував також храм Св. Хреста, що зберігся на Краківському передмісті до нашого часу. З 1361 року у Львові осів перший вірменський єпископ, який заклав столицю єпископства. Для цього було отримано від короля відповідний привілей".

У 2010 році було зроблено цікаве відкриття.
У трактаті «Християнський Схід» бібліотекаря домініканського монастиря святого Оноре в Парижі історик, один із засновників наукової візантиністики Мішель Лє Кієн (1661-1733) перераховує 13 резиденцій руських єпископів. При цьому М. Кієн вказує лише одну точну дату заснування міста — саме Львова!!! — 1240 рік: «Леополь, або Львів, центр воєводства в Польщі, — руське місто в Галичині, що, як доносять, заснував князь русинів Лев 1240 року над річкою Полтвою і біля підніжжя гори».

  


І, зрештою, перша писемна згадка про Львів вже сама по собі є свідоцтвом того, що на той час це мало досить значне місто, і саме тому літописець, згадуючи про пожежу в місті Холм, назвав не якесь інше місто, а власне Львів! Хоча поряд були вже відомі міста Щирець, Буськ та інші.
Ствердження, що усі міста в околиці знищили орди Батия, саме тому літописець вибрав Львів, наводять на думку, що, можливо, Батий не зміг здобути потужно укріплене місто.
zommersteinhof: (Default)
2013-10-04 04:04 pm

Львівський вокзал міг бути в середмісті


  
На фото - перший львівський "двірець" і сучасний Головний вокзал

    Питання побудови залізничного вокзалу у Львові з самого початку було досить непростим, в першу чергу, по причині складного рельєфу місцевості. На сайті lvivcenter можна побачити мапу 1860-го року з трьома різними пропозиціями розташування двірця. Мапу було створено на замовлення Вацлава Прусс Яблоновського, який пропонував розташувати двірець поблизу Будинку Інвалідів.



     І навіть тоді, коли вже постав перший двірець, усе одно у Львові не припинялись спроби знайти інше місце, щоб вокзал не був настільки далеко від міста.
    На одному з польських блогів (dalel.blog.onet.pl - на жаль, вже не працюючий) знайшовся план іще одного нереалізованого проєкту. Блогер пише, що цей план привіз з собою його батько, експатрійований зі Львова інженер, працівник воєводського архіву мап кадастральних. На краю плану була дата «1880» і прізвище – Юзеф Хованець (Chowaniec Józef). Треба зауважити, що інженер магістрату та геодезист Юзеф Хованець був дуже заслуженою особою для Львова. Він був автором декількох планів Львова 1880–1890-х рр.
    Проект дуже цікавий. Автор сміливо накреслив червоним кольором нову залізничну розв’язку, яка дозволила б поїздам з Перемишльського і Тернопільського напрямків доїхати майже до середмістя вздовж тоді ще відкритої річки Полтви. Сам вокзал розташувався б від площі Святого Теодора до вул. Торгової.
Оскільки якість зображення плану  з проектом Юзефа Хованця дуже слаба, я вирішив перенести креслення на "План королівського столичного міста Львів" 1878 року (і забув зберегти оригінальний план).



    Невідомо, наскільки цей проект був заавансований: чи проект було вже подано на розгляд, чи він так і лишився однією з пропозицій «в шухлядці» інженера Ю. Хованця. Але якби дійшло до його реалізації, складно навіть уявити, як зараз би виглядала ця дільниця міста.