zommersteinhof | Цвинтарі Першої світової війни

Вперше в історії Європа зіткнулась з такою величезною кількістю загиблих. Дуже часто вояків ховали місцеві мешканці на власних полях, виникали велетенські братські могили. Але так само часто солдати лишались лежати непохованими на полях битв роками.

Тому ще в період І св. війни Міністерством війни Австро-Угорщини був створений Департамент воєнних поховань (нім. Kriegsgräber-Abteilung K.u.K.). До роботи були запрошені військові з вищою освітою - архітектори, будівельники, інженери, художники тощо. На проект кожного цвинтаря оголошувався конкурс. Деякі з цих некрополій дотепер являють собою не тільки історичну пам'ятку, але і справжній витвір архітектурно-мистецької думки. Особливо цікавими і оригінальними донині є проєкти словацького архітектора і дизайнера Душана Юрковича (Dušan Jurkovič). Ось два з них на понижчих світлинах.

Джерела світлин: odyseusze.pl і wikipedia

На території Галичини і Володимирії діяв Департамент воєнних поховань Військової комендатури в Кракові (нім. Kriegsgräber-Abteilung K.u.K. Militär-Kommando Krakau), створений 3 листопада 1915 р. Цей Департамент (з філіями у Кракові, Перемишлі і Львові) збудував на території Галичини і Володимирії понад 400 кладовищ. Робота включала ексгумацію та перепоховання 42 749 трупів солдатів, незліченну кількість переговорів щодо передачі земель для створення нових і розширення вже існуючих 378-и кладовищ із 60 829 похованими. При цьому була використана величезна кількість будівельних та інших матеріалів. Про грандіозність будівництва воєнних кладовищ свідчить той факт, що на будівництво цвинтарів в Західній Галичині було використано 18 876 тон природного каменю, 11 550 тон гравію для бетону, 1 633 тони цементу, 1 307 тон обробленого каменю, 270 тон цегли та черепиці, 61 515 тон модрини, 24 435 тон пиломатеріалів хвойних порід, 1 140 тон цвяхів і затискачів, 5 555 тон кованого заліза та 85 тон олійних фарб!

У мирному договорі в Сен-Жермен (1919) Австрія була зобов'язана піклуватися про могили загиблих у війні, які лежали на її території. В міжвоєнній Польщі одразу ж було утворено Уряд опіки над воєнними могилами.

Якщо ж казати про територію українського Закарпаття, то в часи Великої війни був створений Департамент Das Kriegsgräberwesen Österreich-Ungarns, але, на жаль, мені невідомо, яка організація займалась упорядкуванням поховань на території Чехословаччини. Але принаймні є поважна стаття "Військові поховання Великоберезнянського району Закарпаття"

А тепер про воєнний цвинтар під Козмєською.

Цвинтар займає поверхню 260 кв.м. Територія поділена на шість полів.
В центрі розташовано великий камінь , на передній стороні якого викуто напис: «SEINEN BIS IN DEN TOD GETREUEN HELDEN DAS II BATAJLLON PREUSS. RES. JNF. REG 22”. У вільному перекладі текст звучить так: “Своїм вірним аж до смерті героям. ІІ батальйон 22 резервного пруського полку піхоти».

З тильної сторонни можна зауважити цікавий невеликий напис: дату «1917» і два прізвища: «untffz. Tropitz 6/22 Musk. Herringer 7/22». Можна припустити, що це дата створення цвинтаря і прізвища його творців.

Могили розташовані в регулярних рядах, в головах – похилені бетонні стели. На них викуто мальтійський хрест і добре чительні прізвища загиблих, їх службовий ранг і військову одиницю, а також дату смерті. Всього у 41 іменній і трьох спільних могилах поховано 60 жертв Першої світової війни. Всі вони загинули в трьох останніх днях серпня 1916 року, обороняючи виділений їм відрізок карпатського фронту від російської армії генерала Брусілова.

Серед похованих можна помітити слов'янські прізвища: Martinek, Kosmitzki, Niedwiedziol, Schalek, Goletzko.

У 2010 р. на гроші Фонду А.І.Лісіцина (за його ж словами фонд виділив 5 000 доларів) відбулись значні роботи по впорядкуванню некрополя.

На трьох окремо розташованих могилах було встановлено хрести. Можливо, припускали, що це могили російських солдат. Однак це малоймовірно. По-перше, росіян – як вояків атакуючої сторони - повинно було загинути набагато більше, ніж австро-угорців, по-друге, на інших цвинтарях можна побачити, що російських солдат ховали разом з солдатами австро-угорської армії (як приклад, цвинтар на Торунському перевалі або в Глинсько Жовківського району). Існує припущення, що в цих трьох могилах поховані солдати іудейського віросповідання. При організації воєнних цвинтарів дотримувались "принципу непоховання" солдатів-іудеїв разом солдатами-християнами. Тому католиків, православних і протестантів ховали на одному цвинтарі, то для іудеїв завжди створювались окремі поля, при цьому з повною повагою для їх жертовності. Схема цвинтаря з Карпатського альманаху "Płaj" № 22.

Після закінчення робіт цвинтар було освячено. Службу провели архієпископ Львівський і Галицький (УПЦ МП) Августин і декан Римсько-Католицької церкви отець Казимир Галімурка. На церемонії освячення А. Лісіцин поклав вінок до могил від генконсульства Росії у Львові.

Джерело фото: report.if.ua

Додаткові дані:

- Головними виконавцями робіт були волонтери і скаути Благодійної Федерації скаутів «Галицька Русь». Засновники організації: Російське молодіжне братство і Львівське молодіжне православне братство Почаївської чудотворної ікони Божої Матері. Цікаво, що «Галицька Русь», зареєстрована у Департаменті держреєстрації (дивись тут), досі значиться за адресою: м. Львів, вул. Короленка, 3, а керівником досі значиться К. Арбатов (у 2018 р. він був знайдений повішеним у с. Лазещина).

- Анатолій Іванович Лісіцин - депутат Державної Думи Федеральних Зборів РФ, перший Губернатор (1991 – 2007 рр.) Ярославської області РФ.

На гроші Фонду Лісіцина я знаю про впорядкування наступних поховань:

1. 2007 р. - Пам’ятник на Ужоцькому перевалі - стаття (уривок: "Фінансування всіх ремонтних робіт на військовому цвинтарі та реставрацію хреста здійснював уряд РФ через російські організації, які діють у Львівській області")
2010 р. - Цвинтар під г. Кознєська – стаття, стаття (багато фото зі священниками)
2011 р. - Цвинтар у с. Ужок Великоберезнянського р-ну - стаття, стаття
2011 р. - Цвинтар в урочищі Фересок в долині р. Лазещина – стаття (тут солідно про фонд Лісіцина)
2011 р. - Братська могила угорським солдатам на околиці с. Лубня (фото)
2012 р. - Цвинтар у с. Волосянка Великоберезнянського р-ну - стаття (в якій є історичне фото), стаття
2012 р. - Цвинтар на г. Черемха Великоберезнянського р-ну – стаття
2013 р. - Старий міський цвинтар в Заліщиках - стаття

Деякі статті по темі:

Впорядкування могил — благодійництво чи політичний хід? (30.08.2010 р.)
Інша версія скандалу на Ужоцькому перевалі (01.08.2011 р.)
Память о Первой мировой и «мягкая сила» современной России (28.07.2017 р.) - дуже промовиста назва і зміст статті на сторінці "Российского совета по международнім делам"
Лідера проросійської скаутської організації зі Львова знайшли повішеним на Закарпатті (8.08.2018 р.)
Заява з приводу смерті Кирила Арбатова
Військові поховання Великоберезнянського району Закарпаття