2015-01-23

zommersteinhof: (Default)
2015-01-23 12:23 pm

Ворохта. Пансіонат "Меля"

    Якщо у Ворохті піднятись доріжкою обабіч старенької церкви в сторону хребта Ворохтянський, то на другому боці долинки потоку Войтул можна зауважити великий будинок. Зрештою, його складно не помітити, бо це найбільша будівля в долині. Його видно навіть на великій панорамі Ворохти. Принаймні наразі...


Панорама Ворохти. Автор світлини Андрій Алексенко

    На жаль, навіть здалека видно, що зараз стан об'єкту не найкращий: вибиті вікна, відсутні балюстради балконів тощо. Хоча дах усе ще прикриває будівлю від дощу, а тому, можливо, ще не все пропало...

 
Фото стану будинку у 2007 році (автор Jacek Czubiński)


Фото стану будинку у  2015 році (автор Zommersteinhof)

   Ця вілла знала кращі часи!

    У  довоєнній газеті "Kurjer Lwowski" 02.11.1932 р. було розміщено рекламу першокласного пансіонату "Меля", названого іменем дружини власника Міхала Ковча:

   "32 комфортних сонячних кімнати з балконами. Мальовниче розташування з видом на чудову панораму Чорногори. Пансіонат прикритий з півночі горами, вкритими густим смерековим лісом, неподалік Народного дому. Замовлення приймає адміністрація"
Читати далі... )    Після війни нова влада замінила пансіонат в багатоквартирний будинок. Усім відомо, як в радянські часи комунальні служби "дбали" про стан будинків, але практично нічого не змінилось і пострадянські часи. Однак найгірші часи настали у 2005 р., коли з аварійної будівлі відселили усіх мешканців. Будинок без мешканців - це як пусте тіло без душі... Згодом деградуючий об'єкт потрапив у приватні руки, але замість якихось відновлювальних робіт, новий господар у 2012 р. приступив до розбірки колишнього пансіонату...

    Коли я дивлюсь на цей пансіонат та на інші - колись славетні - вілли і санаторії Ворохти, завжди згадую слова пісні Віктора Морозова "То було так давно":
            То ніколи си не верне,
            Скорше світ си переверне,
            Так ніколи вже не буде...
            Не то місто, не ті люди...
zommersteinhof: (Default)
2015-01-23 11:26 pm

Панорама Львова на фресці в єзуїтському костелі

Джерело: lviv-format

Після того,як відкрили до загального огляду та служінь костел Петра і Павла ордену єзуїтів стала доступна одна дуже цікава фреска з зображенням стародавнього Львова. Це як зайти в праве крило, і відразу як йти від чорної труни до каплиці Бенедикта вгорі відкривається ця фреска, яка ж того дуже гарно збереглась та можна її собі вдоволь порозглядати. Звичайно, все як і пасує духу єзуїтського костелу - затягнуте сажею та щонайменше півторастолітньою витримкою часових нашарувань фреска чарує своїм шармом та виглядом Краківської брами.


Фото: lviv-format
 
Читати далі... )
Номер за квітень - червень 2005 року, автор статті Дарія Фесенко.
І її фрагментом і продовжу.

Фігура св. Станіслава Костки у супроводі святих Ігнатія Лойоли та Франциска Ксаверія. Перший з них своїм плащем відганявє полум'я від мурів міста. Це чудо було підтверджено кількома свідками і дало підставу для проголошення цього святого патроном і рятівником Львова.
Одним з проявів культу св. Станіслава Костки була присвячена йому каплиця у костелі єзуїтів, під хорами наліво від входу (пізніше її разом з іншими бічними каплицями перероблено на південну наву). Фреска плафону цієї каплиці послужила взірцем для гравюри І. Филиповича. Це добре помітно при порівнянні фігур святих, та й панораму Львова показано з одного й того ж боку. Там у нижній частині гравюри, під постатями святих, котрі з'явилися серед хмар, бачимо панораму Львова, показану ще більш схематично, ніж на фресці Орнануса.
Ансамбль розпису костелу єзуїтів у Львові створюють в 1740 - 1741 рр. моравські майстри з міста Брно Франциск та Себастьян Екштайни. Франциск вчився в Римі як пенсіонер чеських велеградських цістерціанців. Смерть припинила його роботу над розписами, яку продовжив його син Себастьян, пензлю якого, імовірно, належить і фреска з видом Львова.
Згадки про зображення Львова у розписах кос-телу єзуїтів можна знайти, зокрема, у Я. Вітвіцького та П. Жолтовського. У 2001 році в „Галицькій брамі" Петро та Іван Радковці публікують фотографію фрески та роблять невеликий аналіз власне панорами міста.


Фото: lviv-format

Проаналізуємо композицію та сюжет фрески. Плафон еліпсоподібної форми у складному архітектурному ілюзіоністичному обрамленні. Верхні дві треті площі композиції займає дійство небесне. Вгорі серед сірих хмар на тлі золотистого неба зображені святі єзуїтського ордену та ангели. У лівій частині композиції св. Ігнатій Лойола - засновник єзуїтського ордену (канонізований 1622 р. папою Григорієм XV). Він сидить у хмарах, тримаючись правою рукою за вогняне дерево, що росте із земної кулі. В кроні дерева розміщена агіограма Христа „IHS" (одночасно -— емблема ордену єзуїтів). Зліва від св. Ігнатія, одягнутого в біле священиче вбрання, зображено ангела, частково задрапірованого блакитною тканиною. Ангел летить у повітрі, тримаючись за хмари. Лівою рукою Лойола вказує в напрямку фігури одягнутого в чорну рясу св. Станіслава Костки (канонізованого папою Бенедиктом XIII у 1726 році), який стоїть в  оточенні двох ангелів у правій частині композиції. Вище нього — ангел з темно-фіолетовими крилами у зеленій драперії вливає до серця святого червоне полум'я з дзбану; це символізує жар віри, яка від засновника ордену передається за небесним посередництвом одному з його членів. Екзальтований погляд св. Станіслава спрямований на Ігнатія Лойолу та посланого ним ангела, руки зігнуті в ліктях та підняті вгору, ноги півзігнуті в колінах. За спиною святого посеред хмар — зображення ангелятка, що підтримує картуш у золоченому обрамленні, на якому змальований львівський гербовий лев на червоноу тлі.
У нижній частині плафона, справа від земної кулі зображено динамічну постать турка. У його лівій руці — палаючий смолоскип та ятаган, які він заносить над містом. Позаду турка — військова арматура (прапор, барабан, гармата з ядрами). Він одягнутий у світлозелений кафтан із золотим позументом, синю єпанчу з червоним підкладом, плащ з хутра горностая. На голові в нього білий тюрбан з пером та золотим галуном і золота корона, на ногах червоні чоботи. Його погляд спрямований в бік св. Станіслава Костки, а динамічний розворот та благальний жест правої руки переконливо промовляють про його занепокоєння та страх.


Фото: lviv-format

Зображення Львова розташоване у правій нижній частині плафона. Місто показано з північно-східного боку. Зліва височить гора Високого замку. На першому плані добре видно вали з наріжними бастеями (очевидно, Краків¬ською, Гродською або Гетьманською) та вхідну частину Краківської брами. Досить впевнено можна ідентифікувати вежі цієї ж брами, комплекс споруд Низького замку з наріжною і Шляхетською (Судовою) вежами та фрагмент східної частини міського муру. Однак в загальному укріплення, як і забудову зображено досить схематично та неповно. Януш Вітвіцький, згадуючи про цю фреску у своїй праці про фортифікації Львова дійшов до висновку, що "ідентифікація окремих оборонних веж та башт була б занадто важкою і навіть непотрібною". Дещо легше визначити зображені на фресці храми та їх вежі, хоча і вони показані та розташовані дещо умовно. Добре видно фронтон катедри та її дзвіницю, вежу Корнякта, ратушну вежу та дзвіницю костелу єзуїтів, костел францисканців. За спорудами Низького замку височить костел тринітаріїв, збудований 1729 р. Наявність його зображення ставить під сумнів зв'язок сюжету фрески з подіями турецької облоги 1672 р. (припущення про це висловили П. та І. Радківці). Швидше всього, це - узагальнююча алегорія облог, які зазнав Львів на протязі XVII ст., щасливе закінчення яких приписували заступництву св. Станіслава Костки"