zommersteinhof | Село Фраґа

Фраґа — село Рогатинського району Івано-Франківської області.
З 1948 по 1993 рік село називалось Ягодівка.

Така незвичайна назва села, згідно однієї версії, походить від гальського "фраги", що має означати "багато риби", згідно іншої - від лат. fraga - суниця (може, саме тому за часів СРСР село було перейменовано в Ягодівку).
Я не розумію, навіщо пояснювати походження слова саме з латинської мови, чому не з молдавської? Тоді можна було б приплести ще легенду про фразьке вино з суниць!

Але залишимо це питання мудрагелям від "ненаукової науки" ономастики. До речі, слово "питання" по-німецьки буде "frage", а отже можна придумати легенду про татарів, які задавали селянам frage (питання) про дорогу на Львів. Чому по-німецьки? Ну, наприклад, тому, що Львів тоді називався Лембергом...

Історія села

Перша письмова згадка про Фраґу відноситься до 1460 року.
Згідно архівних даних до 1541 р. вона вважалась містечком.

У XVI ст. Фраґа була в складі маєтків з центром в сусідньому місті Підкамені, що з XVII ст. належали до Яблоновських, а на початку ХІХ ст. перейшли до Баворовських.

Принаймні, з кінця XVI ст. тут була каплиця, побудована на місці об’ялення Богородиці. З XVII ст. у ній знаходилась ікона (копія образу «Salus Populi Romani» («Діва Марія Сніжна») з римської базиліки «Санта-Марія-Маджоре»), яка прославилась чудами і ласками і почала приваблювати до Фраґи безліч паломників. У 1573 р. на місці каплиці було збудовано церкву, котра згоріла під час козацьких воєн, але ікону було врятовано. На місці спаленої церкви було збудовано невеличку капличку, туди поміщено ікону, до якої зверталися з молитвами.
У другій половині XVIІ ст. Фраґа прославилась як відпустове місце.

Поширення слави про чудотворні властивості ікони спонукало власника маєтків руського воєводу Станіслава Яна Яблоновського (1634-1702), згодом великого коронного гетьмана, до фундації у 1682 році монастиря Бернардинів.
До речі, тут у Фразі, народилась Маріанна з Казановських — дружина Станіслава Яна Яблоновського і бабця польського короля Станіслава Ліщинського.

У 1708-1711 р.р. у Фразі на горбі споруджено костел, до якого було перенесено чудотворний образ, а в 1723-1732 роках збудовано монастир. Ікону Матері Божої Фразької прикрасили срібні шати, замовлені в італійському Лорето Іоанною Яблоновською (Joanna z de Bethunów Jabłonowska), дружиною руського воєводи Яна Яблоновського, сина засновника монастиря.

Чудотворній іконі приписували особливу опіку над селом. Коли у 1770 році в околиці панувала епідемія, хвороба оминула Фраґу. На той час (перепис 1786 року) у селі налічувалось 316 мешканців [7].

Бернардинський монастир на мапі Фон Міга (1763-1787)

У 1807 р. бернардини були змушені перенести чудотворну ікону до Бережан, оскільки отримали наказ полишити монастир у Фразі. Львівська Губернаторія видала таке розпорядження за намовою графа Віктора Баворовського, тогочасного власника монастиря. Справа полягала в тому, що монастир після розборів Польщі значно збіднів і граф не хотів витрачати кошти на його утримання, вважаючи це непотрібним "баластом".
Бернардини мусили виконати наказ властей. Провінціат порадив монахам перенестися до Львова і Бережан. Переселення не відбулось без складностей. Греко-католицька громада, очолювана парохом Теодором Сціловським, спробувала чинити спротив, головним чином, вивезенню з села чудотворної ікони. Крім того у справу втрутився граф Баворовський, який оточив монастир своїми людьми, котрі заблокували вивезення монастирського майна. Бернардинам прийшлось викликати військо і за його допомоги вдалось частково вивезти свою власність.

Занедбані монастирські будинки прийшли в занепад і поступово були розібрані місцевими жителями.

За спогадами очевидців, коли монахи забрали ікону з села, люди два місяці бачили образ у сяйві над водою, де потім забило джерело.

Вказівник до джерела. Світлину взято з vicarman

У 1881 р. згідно даних Словника Географічного Королівства Польського в селі проживало мешканців 546 осіб, в тому числі 85 римо-католиків [6].
В кінці ХІХ ст. бернардини повернулися до Фраґи. У 1897-1901 роках був побудований новий монастир, до якого у 1904 році повернулася з Бережан ікона Матері Божої Фразької. Місцевість знову став центром марійного культу, до якого потягнулись католики обох обрядів (бернардини стали відправляти службу божу українською мовою).

Монастир на мапі 1926 року

5 лютого 1944 року бандерівці вбили бернардинця о. Віталіса Борсука.
19.02.1944 року відділ УПА (ймовірно "Сіроманці") напав на Фраґу. Тоді загинули: адміністратор парафії бернардинського монастиря о. Станіслав (Йоахім) Шафранец, а також монахи-бернардини Антоні (Рох) Салек і Еузебіуш Камінскі. Разом з ними загинули 35 парафіян.
Після цього ще деякий час в монастирі діяв командний пункт УПА.
Після проходження фронту через село в липні 1944 року костел і монастир було підірвано, а близько 1952 року остаточно розібрано руїни.

Ікона Матері Божої Фразької була врятована від знищення священиком, котрий переніс образ до греко-католицької церкви, де вона залишається і сьогодні.

На жаль, у післявоєнний період ікона була настільки перемальована, що більш оригінальною видається копія, зроблена у Бережанах перед поверненням бернардинів до Фраґи.
Саме ця копія, звана Фразькою Мадонною, після війни була вивезена з Бережан до Польщі і тепер знаходиться у варшавському Чернякові, у бернардинському монастирі, в костелі св. Антонія.

В наші часи у Фразі встановлено ряд хрестів, які з долини провадять на місце, де колись було об'явлення Божої Матері і де знаходився бернардинський монастир.

Дерев'яна церква Перенесення мощів Святого Миколая (1933 р., УГКЦ)

.
Церква і вид на іконостас. Світлини з map.ugcc i decerkva.org.ua

Вперше місцева церква згадується в документі з 1573 р. За переказами, вона згоріла в часи Хмельниччини у 1648-1650 рр. Наступна деревяна церква була збудована у 1732 р..

У 1933-34 рр. зведено нову дерев'яну церкву. Проект її виконав рогатинський повітовий архітектор Роман Грицай. Майстрами були Еміліан Комар, Сень Коваль і Микола Гринишин з Ціневи. Після отримання дозволу з Ординаріату у Львові у липні 1934 р. розібрано стару церкву.
У 1941-1943 рр. поруч з церквою збудовано нову деревяну дзвіницю.

В інтер'єрі церкви, крім чудотворного образу Фразької Матері Божої знаходяться деякі елементи інтер’єру бернардинського костелу: дві бічні вівтарі, чотири скульптури та Станції Хресної Дороги.

Корисні посилання:
1. Вікіпедія: Фраґа
2. http://www.stowarzyszenieuozun.wroclaw.pl/rohatyn.htm
3. Przewodnik po Ukrainie Zachodniej
4. Warszawa. Bernardyni. Fraska Madonna
5. Bernardyni. Ołtarz MB Fraskiej - 360r.pl/
6. Slownik geograficzny Królewstwa Polskiego Tom_II/400
7. lib.pu.if.ua/files/Visniki/visnyk-istor-2012-21.pdf
8. pilgrimage.in.ua/frazka-chudotvorna-ikona-presvyatoji-bohorodytsi/
9. decerkwa/ Церква Перенесення мощів Святого Миколая
-