zommersteinhof: (Default)

Погром 1941 року - це не перший погром євреїв у Львові у ХХ столітті. Перший був після перемоги поляків у битві за Львів 1918 році.

Тоді загинуло 73 особи єврейської народності (згідно висновку варшавської комісії загинуло більш як 150 євреїв), поранено 372 особи, пограбовано 3729 єврейських помешкань, спалено понад 50 будинків і дві синагоги на вул. Божничій і Вугольній. В результаті розслідування покарано 44 особи польської національності (отримали 10-18 місяців тюрми), а трьох учасників погрому присуджено до кари смерті.
 

zommersteinhof: (Default)
Перше перемир'я закінчилось 3 листопада. Стратегічне значення для обох сторін мав Головний двірець разом зі складами військової амуніції. 4 листопада січовики розпочали атаку, яка виявилась невдалою не стільки через опір польської сторони, скільки через незвичайну ситуацію, яка панувала на вокзалі.
Увесь двірець був заповнений демобілізованими солдатами, звільненими з таборів військовополоненими, голодними і змученими, які не розуміли, за що і для чого навколо них почався бій. Наступило неймовірне замішання. Крім того, було знайдено вагони з коньяком і горілкою.
Польський підпоручник Тадеуш Ніттман написав у своїх спогадах: "люди почали мені попросту розпливатись в руках" (ludzie zaczęli mi się po prostu rozpływać w rękach).
В цій ситуації Ніттман вирішив оголосити перемир'я. "Привели мене до якогось офіцера, - пише далі Ніттман.  - Прийняв мене гостинно, горілкою і ковбасою". Українець погодився на перемир'я, щоби не вести стрілянину серед беззбройного і здезорієнтованого натовпу.
Після цього, в загальному хаосі, польські і українські офіцери разом спробували навести порядок.
Поки вони цим займались, прийшов іще один польський загін, котрий, не знаючи про укладене перемир'я, зайняв Головний двірець.

Джерела:
M.Kozłowski "Między Sanem a Zbruczem", str. 146, 172
Tadeusz Michał Nittman, WALKI O LWÓW.



Головний Двірець у 1928 році. Помітно відбудову після знищень часів І св. війни і Польсько-української війни 1918-19 р.р.

zommersteinhof: (Default)
Найважчі бої за Львів точилися на околицях Львова.
Третього листопада українці здобули, зайняту напередодні поляками, радіо-телеграфічну станцію в Козільниках. Там оборонялось,  витримавши три потужних атаки січовиків, 15 добровольців під командуванням улана Людвіка Копця.
Позиції були взяті, коли в живих залишилось три оборонці, котрі вистріляли останні набої.
 Українці поховали загиблих з військовими почестями, а героїчного командувача відпустили після того, як він дав слово честі більше не приймати участі в боях.
(M.Kozłowski "Między Sanem a Zbruczem", str. 146)



На жаль, Людвік Копець (псевдонім "Віктор") не дотримав слова. Після звільнення перенісся в район Рясної і продовжив свою військову справу. Пізніше, під час бойового випаду на Кульпарків, знову потрапив до неволі і був розстріляний.
Після закінчення війни, його було ексгумовано і перепоховано в катакомбах на Цвинтарі Орлят.
Про нього більше - в книзі S.Nicieja, Cmentarz Obrońców Lwowa, Wrocław - Warszawa - Kraków 1990, s. 286

zommersteinhof: (Default)
Під час останнього триденного перемир'я польський сержант Лєх з оборони вулиці Бема прийшов до зайнятих українцями казарм Фердинанда з акордеоном і горілкою. Забава тривала цілу ніч. Біля казарм на Городоцькій було розпалено вогнища, при котрих грілися разом поляки і українці, щохвилини піднімаючи тости. Як пише Роза Бейлі (Rosa Bailly, A City Fight for Freedom. The Rising of Lwów in 1918-1919, London, 1956), один з офіцерів заснув і вранці - тут же перед початком бойових дій - поляки занесли сплячого до його бойової позиції.
(M.Kozłowski "Między Sanem a Zbruczem", str.172)



zommersteinhof: (Default)
Agnieszka Biedrzycka "Kalendarium Lwowa 1918-1939"

"W trwajacych od 1.XI.1918 r. do 21.XI.1918 walkach po stronie polskiej uczestniczyly 6022 osoby;
zginelo lub zmarlo z ran 439 zolnierzy i czlonkow wojskowej sluzby sanitarnej (w tym 12 kobiet),
rannych zostalo ok. 760 zolnierzy i 150 cywilow;
po stronie ukrainskiej zginelo ok. 250 wojskowych, rannych bylo ok. 500 osób.
 
22-24.XI zaczal sie pogrom i rabunki w dzielnicy zydowskiej. W wyniku pogromu zginely prawdopodobnie 73 osoby (z ktorych najmlodsza miala 11 lat, najstarsza – 80); przyslana z Warszawy komisja rzadowa (Leon Chrzanowski i Jozef Wasserzug) ocenila liczbe zamordowanych na ponad 150. Ciezko ranne zostaly 372 osoby, spalono ponad 50 budynkow (w tym stara synagoge na ul. Bozniczej i synagoge chasydzka na rogu pl. sw. Teodora i ul. Weglanej), obrabowano co najmniej 3729 mieszkan, sklepow i warsztatow. Aresztowano ok. 1600 osob, podejrzanych o udzial w pogromie, z ktorych wiekszosc w krotkim czasie zwolniono; w polowie lutego 1919 r. oskarzeniem objeto 79 osob, w tym 46 kobiet i 8 wojskowych. Ukarano 44 osoby, skazane na kary od 10 dni do 18 miesiecy wiezienia; trzej uczestnicy pogromu zostali skazani na kare smierci."
 
                                      *   *    *    *    *

Jak zawsze statystyka jest bezwzgledna!

Za 21 dzien wojny zginelo 689 osob, rannych zostalo 1410 osob.
A wiec ginelo srednio 33 osoby dziennie!

Za 2 dni pogromu zginelo 73 (wg komisji rzadowej - 150) osoby, rannych zostalo 372 osoby.
A wiec ginelo srednio 36 (wg komisji rzadowej - 70) osob dziennie!


  
Spalona synagoga Beit Chasidim przy ul.Bożniczej (Zródło - Wikipedia)
oraz
synagoga Chassidim Shul po pogromie (Zródło - facebook)

  
Lwów, w pobliżu grobów ofiar pogromu z 1918 roku (Zródło - Yadvashem)


Więcej czytaj w Wikipedia - Pogrom_lwowski


Profile

zommersteinhof: (Default)
zommersteinhof

July 2017

S M T W T F S
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031     

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Aug. 18th, 2017 04:30 pm
Powered by Dreamwidth Studios