zommersteinhof: (Default)
 Nigdy się nie zastanawiałem, kto sprojektował budynek
obserwatorium na górze
 Pop Iwan w Czarnohorze.



W wielu źródłach można przeczytać, że w roku 1935 Zarząd Główny Ligi Obrony Powietrznej i Przeciwgazowej ogłosił zamknięty konkurs architektoniczny na projekt gmachu Obserwatorium Astronomicznego im. Józefa Piłsudskiego. Jury konkursu najwyżej oceniło pracę inżynierów-architektów Kazimierza Marczewskiego i Jana Pohoskiego z Biura Planu Regionalnego Podhala i Huculszczyzny.

Kim że byli ci dwaj inżynierowie-projektanci na ów czas najwyżej położonego w Europie stale zamieszkałego objektu wysokogórskiego?
 
Kazimierz Marczewski (ur. 1903 r. w Gdańcówce (Ukraina), zm. 1977 r. w Warszawie) – polski architekt i urbanista.
Od roku 1945 był jednym z współtwórców Biura Odbudowy Stolicy. Był współautorem licznych planów zagospodarowania przestrzennego Warszawy (w tym planu generalnego) i Warszawskiego Zespołu Miejskiego, projektował obiekty użyteczności publicznej m.in. kino "Moskwa", Dom Słowa Polskiego i obiekty Bellony w Warszawie.
Z ramienia ONZ pracował jako ekspert przy odbudowie Skopje. W 1955 został odznaczony Krzyżem Kawalerskim Orderu Odrodzenia Polski.

Jan Pohoski (ur. 1889 r. w Dubnie, zm. 1940 r. w Palmirach) – polski działacz niepodległościowy, inżynier architekt, wiceprezydent Warszawy w latach 1934–1939, zamordowany przez Niemców w Palmirach na pn-zach. od Warszawy.

Nie "przeciągając kołdrę", chcę odnotować, że ci polscy architekci urodzili się na terenie obecnej Ukrainy, a więc, biorąc pod uwagę trwający proces odrodzenia obserwatorium, warto było by upamiętnić ich imiona chociażby na tabliczce na murze budynku na Pop Iwanie.

Szkoda, że w ukraińskiej Wikipedii nie ma o nich artykułów, a polska Wikipedia w biografiach obu architektów nie wspomina o ich zasługach w powstaniu tak oryginalnego objektu, jakim było i zostaje obserwatorium na Pop
 Iwanie.

Zródła:
1. І.Меліка: "Гуцульська піраміда на горі Піп Іван".
2. "O Pop Iwanie w "Powrotach w Czarnohorę"Karpaccy.pl
3. R.Gawlikowski "Obserwatorium Astronomiczne na górze Pop Iwan"

zommersteinhof: (Default)
Ніколи не задумувався, хто ж спроектував будинок обсерваторії на горі Піп Іван в Чорногорі.



Отож, на багатьох сайтах (див. Джерела п.1, 2, 3) можна прочитати, що
 у 1935 році Головна Рада Ліги протиповітряної і протигазової оборони (Liga Obrony Powietrznej i Przeciwgazowej) оголосила закритий конкурс на проектування будівлі астрономічної обсерваторії ім. Юзефа Пілсудського на горі Піп Іван в Чорногорі. Журі конкурсу найвище оцінило проект інженерів-архітекторів Казімєжа Марчевского і Яна Погоского з Бюро регіонального плану Подгаля і Гуцульщини.
Будинок був спроектований удуже популярному тоді стилі функціоналізму, який полягав на точному розрахунку фізичних характеристик матеріалів і функцій будівлі. 

Ким же були ці два інженери-проектанти другої (на той час) високогірної обсерваторії у Європі? 
 
Казімєж Марчевскі (нар. 1903 р. в Гданцівка (зараз частина Кривого Рогу, пом. 1977 р. у Варшаві) - польський архітектор і урбаніст. 
У 1945 році став одним із співавторів Бюро відбудови Варшави і генерального плану загосподарювання столиці Польщі. Проектував громадські об'єкти, зокрема, кінотеатр "Москва", Дім польського слова і об'єкти видавництва "Белльона" у Варшаві.
Від імені Організації Об'єднаних Націй Марчевскі працював в якості експерта при відбудові Скоп'є. У 1955 році він був нагороджений Лицарським Хрестом Ордена Відродження Польщі.

Ян Погоскі (нар. 1889 р. у м.Дубно, пом. 1940 р. біля с.Пальміри) - активіст польської незалежності, інженер, архітектор, віцепрезидент Варшави в 1934-1939 роках, вбитий німцями поблизу с.Пальміри на пн-зах. від Варшави.

Не "перетягуючи ковдру", зауважу, що обидва польські архітектори народились на території сучасної України, а тому, беручи під увагу процес відновлення обсерваторії, варто було б якось їх відзначити... хоча би табличкою на будинку обсерваторії.

Шкода, що в українській Вікіпедії немає статей про них, а польська Вікіпедія в біографіях цих архітекторів не згадує про їхню заслугу в збудуванні так оригінального об’єкту, яким була і залишається обсерваторія на Піп Івані.

Джерела:
1. І.Меліка: "Гуцульська піраміда на горі Піп Іван"
2. "O Pop Iwanie w "Powrotach w Czarnohorę", Karpaccy.pl
3. R.Gawlikowski "Obserwatorium Astronomiczne na górze Pop Iwan"

zommersteinhof: (Default)
Джерелa: - bioweb.lnu.edu.ua
                 - historiaiung.pulawy.pl


Велике флористичне та фауністичне різноманіття Чорногори здавна цікавило вчених. Для полегшення перебування наукових дослідників у гірських умовах виникла потреба в облаштуванні стаціонару, де б вони могли жити й опрацьовувати матеріал. Місцем для побудови стаціонару був вибраний північний макросхил Чорногори, зокрема полонина Пожижевська, розташована кілька кілометрів від Говерли і за 24 км від смт Ворохта. З ініціативи керівництва Державної ботанічно-рільничої станції, яка функціонувала в с. Дубляни біля Львова, був побудований і почав діяти в 1899 р. на полонині Пожижевській стаціонар (станція), на якому працювали наукові співробітники. Станція була розташована на висоті 1375 м над рівнем моря. Основними науко­вими завданнями досліджень у той час на стаціонарі стало проведення експеримен­тів з оптимізації використання полонин, підвищення продуктивності лук за допомогою підживлення їх органічними та мінеральними добривами, виявлення оптимальних режимів і навантажень випасу корів та овець.

 




Тут, поряд із ботанічними, агрономічними дослідженнями, протягом теплої пори року проводили спостереження за станом погоди – вимірювали температуру повітря, хмарність, напрямок і швидкість вітру та кількість опадів, фіксували температуру ґрунту, інтенсивність випаровування, інсоляцію, атмосферний тиск та інші показники.

У часи Першої світової війни стаціонар у Чорногорі був зруйнований. Відбудували його у 1923 р. трохи вище на схилі. Тепер стаціонар підпорядковувався Інститутові сільського господарства в Пулавах. До 1939 р. – початку Другої світової війни – він слугував базою для багатьох дослідників, які працювали в Чорногорі, зокрема ботаніків: Т. Вільчинського, Ю. Мондальського, Б. Павловського, М. Соколовського, А. Сьродоня, В. Шафера, ґрунтознавця В. Свідерського, зоолога Ю. Фудаковського.


Загальний вид дослідних ділянок на Пожижевській (1930-ті роки)
Фото з архіву Центральної сільсько-господарської бібліотеки, відділ в Пулавах, Польща


Тут з 1937 року працював і проводив свої палеоботанічні та флористичні дослідження Чорногори Г. Козій, який у 1960–70-х роках завідував кафедрою ботаніки Львівського державного університету імені Івана Франка.

У період війни (1939–1945) стаціонар не функціонував і з часом зазнав повного руйнування. Починаючи з 1956 р., коли російський геоботанік О. Шенніков ініцію­вав створення стаціонарів у Радянському Союзі, розпочалися роботи з їх віднов­лення і в Українських Карпатах. Спочатку відновив роботу стаціонар „Квасівський Менчул” біля с. Кваси Рахівського району на південному макросхилі Чорногори, який нині належить Львівському національному університетові імені Івана Франка, і на території якого ведуть дослідження ботаніки й зоологи та проходять літню практику студенти І курсу біологічного факультету.

У 1956-1957 рр. були розпочаті роботи з підготовки місця, проекту нового будинку стаціонару на полонині Пожижевській. У 1958 р. нова споруда стаціонару була готова. З цього часу стаціонар є базою постійних природничих досліджень. Він розміщений на висоті 1429 м н. р. м., до 1971 р. підпорядковувався Науково-природознавчому музеєві АН УРСР, а з 1971 р. – Львівському відділенню Інституту ботаніки імені М. Г. Холодного АН УРСР, у 1991 р. реорганізованому в Інститут екології Карпат НАН України.

zommersteinhof: (Default)
Мене давно інтригувала табличка на Пожижевській в Чорногорі:



Аж нарешті "надибав" цілком вичерпне пояснення цього напису:

"Трансекта - це вузька прямокутна ділянка на території екосистеми, де вивчається консортивна структура біогеоценозу в разі дигресивних або демутаційних змін його стану, що проявляється у пригніченні процесів фітофагії, конкуренції, сапрофагії тощо при одночасній зміні облігатних консортів.
Адже відомо, що в межах біогеоценозу найскладніша консортивна організація притаманна популяціям едифікаторів. У субедифікаторів компонентів вона дещо спрощена за рахунок об’єднання консортів другого і третього концентрів, які є спільними для всіх детермінантів індивідуальних і популяційних консорцій. Консорції в межах біогеоценозу слабо дискретні. Дискретність їх проявляється тільки в першому концентрі за рахунок облігатних консортів"
zommersteinhof: (Default)

www.facebook.com/chornogora.rescue112/



До уваги туристів, що планують походи, маршрути руху яких пролягають у південній частині Чорногірського хребта Українських Карпат (зокрема через г. Піп Іван Чорногірський). З метою забезпечення безпеки, рекомендуємо Вам перед здійсненням мандрівок зареєструватись у чергового Чорногірського гірського пошуково-рятувального поста. Окрім можливості реєстрації Ви зможете отримати інформацію щодо метеорологічних умов і консультативну допомогу з питань планування та проведення Вашої подорожі. Реєстраційні заявки також можна надіслати на електронну пошту. Заявку заповнювати за ЗРАЗКОМ:

РЕЄСТРАЦІЙНА ЗАЯВКА
1. Старший туристичної групи: Проць Василь
2. Контактний номер телефону: 067 ... ... ...
3. Дата проведення походу: 22.07.2016 – 25.07.2016
4. Кількість учасників: 15
5. Маршрут туристичного походу: с. Шибене – пол. Веснарка – г. Піп Іван Чорногірський – г. Дземброня – г. Менчул – г. Бребенескул – г. Ребра – оз. Несамовите – пол. Пожижевська – НСБ «Заросляк» – смт. Ворохта.

Телефони для реєстрації: 094 92 25 112; 094 92 28 112.
Електронна пошта: chornogora.rescue112@gmail.com

Profile

zommersteinhof: (Default)
zommersteinhof

April 2017

S M T W T F S
      1
234 5 67 8
910111213 1415
161718192021 22
232425 26272829
30      

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jun. 26th, 2017 01:57 pm
Powered by Dreamwidth Studios