zommersteinhof: (Default)
 WOJCIECH LEOPOLITA
Czerenyszcze nad Skolem (1932)
 
Ileż to wspomnień z tą nazwą się wiątej
I widzę Skole!!
Ta stroma dróżka, co wiedzie ku górze,
nad jar głęboki, zległe wiatrołomy,
przez całe lata trzaskane przez burze —
a nad Oporem miasteczko i domy,
co ponad rzeką przysiadły półkolem —
tor kolejowy, co pełza doliną,
odgłos pociągu, co sapie gdzieś w dali,
a to sapanie echem z gór powraca,
i przez Paraszki odbijane stoki
powoli rytm swój i siłę zatraca,
falami niknie gdzieś w świecie szerokim.
 
Idziemy razem tą drogą po zboczy
ku Czerenyszczu. Szum rzeki dopływa
i koi serce swej muzyki czarem.
A wokół cisza! Tak sobą uroczy
i tak cudownym jest dla człeka darem.
 
Spoza zakrętu dwa dostojne woły
wloką ogromną kłodę do tartaku,
wiezie je chłopak bosy, a wesoły,
w parcianych portkach i strzępach kubraku.
 
Dalej, poboczem, przemyka babina,
ledwie widoczna spod suchych gałęzi,
jej chód stromizna przyspieszać zaczyna,
a ciężar chustką na plecach jej więzi.
 
My w las wkraczamy!
W buki, co wiodą nas ku połoninie,
obok źródełka, przy wąskiej ścieżynie,
no! i przed sobą kres wędrówki mamy.
 
Domek myśliwski z widokiem dalekim,
na Synowódzko, gdzie obydwie rzeki,
Opór ze Stryjem zbiegają się razem.
Oczy się sycą cudownym obrazem
łuny znad Stryja, skąd świateł migoty
w gałęziach jodeł jak świetliki płoną,
iskrzą swym pyłem spróchniałe wykroty
i ponad trawą migają zroszoną.
 
Tutaj nam z czasem liczyć się nie trzeba!
On tu się sączy, nierychliwie mija,
tu pod feerią gwiaździstego nieba
nad blaski świateł bijące od Stryja
daleka łuna jaśnieje znad Lwowa!
Tu święta cisza! Chłoniemy ją sobą,
każde z nas w sercu jej cząstkę zachowa,
aby w przyszłości cieszyć się tą dobą.
 
Tam linia lasu, w połowie przecięta
stromą ścieżyną, co wiedzie na szczyty
grzbietu Paraszki!
 
Z niej panorama dokoła zamknięta
poprzez Magórę, Zełemin, Wełyki
i inne szczyty — kto dziś je pamięta —
a nazw ich słuchać mógłbym jak muzyki.
 
Z dołu dochodzi jelenia sapanie,
aksamit lotu sowy lub puchacza,
a tam. przy bagnie dzików żerowanie,
a tu. tuż obok. szczekanie rogacza.
Zimą. donośnie, czasem wilk zawyjc,
strach i nienawiść budząc swą żałością,
z dalekich gąszczów, w których Misio żyje,
swąd nas dochodzi, znamienny ostrością.
 
O brzasku, zanim słoneczne promienie
wybuchną gamą złota i purpury,
nim wyjdą z lasu. kładąc długie cienie,
zrodzą się mgiełki, ciągnące do góry,
w rosie utopią swoje podobieństwo —
ptaki ogarnie poranne szaleństwo,
poprzez srebrzyste zasieki konarów
z łąk dojdzie bezmiar kwiatowych oparów.
zommersteinhof: (Default)

  Budowę tego bardzo ładnego schroniska rozpoczęto późnym latem 1935 r. Jak zwykle w przypadku Oddziału Lwowskiego projekt wykonał inż. arch. Tadeusz Solecki. Docelowo miał on zapewnić 30—35 miejsc noclegowych. Większą część budowy wykonano w 1936 r. Pod koniec roku w prowizorycznie urządzonych pomieszczeniach mogło już nocować na siennikach 20 turystów. W następnym roku podczas odbioru prac okazało się, że firma Glesinger musi na własny koszt dokonać poprawek stolarskich (zwłaszcza wymianę oszalowania niektórych ścian wewnętrznych) niezbędnych z uwagi na zeschnięcie materiału drzewnego. Oprócz tego wykończono roboty stolarskie — przede wszystkim w suterenach, uzupełniono też wewnętrzne wyposażenie schroniska.

Turyści mieli na parterze do dyspozycji duży pokój sypialny z pryczami dla 17 osób oraz 2 pokoje na piętrze. Resztę pomieszczeń, tj. 2 pokoje na górze i 1 na parterze, przeznaczony dla zarządcy obiektu, zajęła Straż Graniczna. W 1937 r. udzielono już 197 noclegów. Rok później obiekt posiadał 25 łóżek i prawie komplet inwentarza. Do wykonania na 1939 r. pozostawało jeszcze: drenowanie fundamentów, wykonanie wodociągu grawitacyjnego,zewnętrznych ustępów, budowa budynku gospodarczego i uzupełnienie inwentarza. W sumie wydatki oceniano na 14 500 zł.

Rychłe nadejście wojny nie pozwoliło jednak turystom na korzystanie z tego pięknego obiektu, który został zniszczony w wojennej zawierusze. Dziś to są ruiny, oznaczone tabliczką i zarośnięte krzakami.



Zródło:
Ryszard Bogdziewicz "Schroniska górskie od Beskidu Sląskiego do Czarnohory w latach 1874-1945", s.226-228

zommersteinhof: (Default)
Кожен, хто ходив на г.Парашку, пам'ятає останню галявину перед виходом на хребет. Але мало хто знає, що до війни тут було схронисько (зараз би ми сказали - турбаза).
Тут дуже зручно перепочивати після довгого лісового переходу, туристи з наметами ставлять тут біваки, позаяк на хребті дуже часто дують сильні вітри, а тут завжди затишно. Крім того, неподалік є джерело.

Як було би добре в наш час мати такий прихисток на маршруті "Сколе - Парашка", який стає дедалі більш популярним серед туристів. На жаль, як і усі інші туристичні об'єкти, схронисько на Черенищу зникло у воєнному лихолітті.

Трошки історії.

У 1932 році Дрогобицький Відділ Польського Татранського Товариства (ПТТ) облаштував в мисливських будинках спілки Братів Ґредель п'ять незагосподарованих туристичних схронів, в тому числі і на галявині Черенище, прямо на маршруті до Парашки (галявина на карті: maps.google).

Поняття "незагосподароване" означало, що в ньому не було постійної обслуги і не проживав власник, але той же власник (приватна людина чи туристична організація) мусив дбати про стан будинку і піклуватись про наявність в ньому усього, що потрібно туристам - ліжка і нари, пічка і дрова, казанки і посуд тощо.


Мапа, на якій буквами "Schr" позначено схронисько (schronisko). На доданому фото - галявина Черенище.

Влітку 1933 року Коло ПТТ в Скольому відкрило в цьому схроні цілорічне загосподароване схронисько.


Схронисько ПТТ на Черенищу під Парашкою (фото з колекції М. Орловича)

На цій світлині не видно, як саме виглядав будинок, але нічого особливого в ньому не було, оскільки це був типовий мисливський будинок Братів Ґредель, подібний до будинку на Тростяні.

  
Схронисько на Тростяні, влаштоване в мисливському будинку Братів Ґредель

Туристи могли розташуватись на 10 ліжках і 20 сінниках. В 1935 році з'явилась інформація, що ПТТ вирішило підвищити категорію схрониська, при оказії зробивши його ремонт. Але рік пізніше  зігноровано з цілорічно загосподарованого об'єкту. З того часу схронисько стояло незагосподароване, а ключі до нього туристи отримували в бюро ПТТ в Скольому, яке в той час знаходилось в будинку Польського Гімнастичного Товариства "Сокіл".

У 1932 р. поет Войцех Ліс-Ольшевський (літературний псевдонім Войцех Леополіта), на той час сколівський міський суддя, написав вірш "Черенище над Сколем", фрагмент якого варто привести (повний вірш -тут):

"Idziemy razem tą drogą po zboczy
ku Czerenyszczu. Szum rzeki dopływa
i koi serce swej muzyki czarem.
A wokół cisza! Tak sobą uroczy
i tak cudownym jest dla człeka darem.
...
My w las wkraczamy!
W buki, co wiodą nas ku połoninie,
obok źródełka, przy wąskiej ścieżynie,
no! i przed sobą kres wędrówki mamy.
Domek myśliwski z widokiem dalekim,
na Synowódzko, gdzie obydwie rzeki,
Opór ze Stryjem zbiegają się razem.
Oczy się sycą cudownym obrazem.
...
Tam linia lasu, w połowie przecięta
stromą ścieżyną, co wiedzie na szczyty
grzbietu Paraszki!"

Джерела:

- R.Bogdziewicz "Schroniska górskie od Beskidu Sląskiego do Czarnohory w latach 1874-1945";
- Wojciech Leopolita "Żar Gasna̦cej watry", Redakya "Kwartalnika Kresowego", Londyn, 1986, t. 1

zommersteinhof: (Default)


Było to jedno z najładniejszych schronisk PTT w okresie międzywojennym.
Wybudował je w latach 1931-32 Lwowski Oddział PTT.
Projekt schroniska wykonał bezinteresownie inż. arch. Tadeusz Solecki.
W budynku  na parterze znajdowały się: hol, jadalnia, kuchnia i duża sypialnia dla noclegów wspólnych.
Na piętrze był również hol, 3 niewielkie sypialnie oraz 4 małe sypialnie w mansardach.
Tuż po otwarciu schronisko dysponowało 17 miejscami noclegowymi na parterze w salce noclegów wspólnych, po kilku latach łóżek już było 20, a dodatkowo 10 miejsc na siennikach.

Niestety, ten piękny objekt turystyczny, jak i wszystkie inne, nie przetrwał wojny.

   

Foto №1 i №3  -  autor prof. Adam_Lenkiewicz, prezes Lwowskiego Oddziału PTT.
Zródło: R.Bogdziewicz "Schroniska górskie od Beskidu Sląskiego do Czarnohory w latach 1874-1945".

  

zommersteinhof: (Default)
Схронисько під Хом'яком

   Колись, блукаючи під горою Хом'як, я наткнувся на підмурівки якоїсь будівлі. Оскільки я вже знав, що під Хом'яком до Другої світової війни було польське схронисько, мене заінтригувало питання – де саме воно було? Якщо на полонині Бараня, то чому бачені мною підмурівки знаходяться зі сторони полонини Хом'яків. Може хтось помилився в назвах полонин?
   У книзі М.Орловича "Мої туристичні спогади" є фото, з якого стає очевидним, що схронисько усеж таки було зі сторони полонини Хом'яків (головним і вбивчим аргументом є вид на гору Синяк). 

    

   І полонинка, і схронисько відіграли важливу роль на початках туристики в Східних Карпатах: саме  тут в 1903 році, в студентські роки Мєчислав Орлович перший раз в житті відважився піти в Ґорґани.
   Ось як він про це згадував:
   “Потяг доїжджав до станції Татарів, звідки чудово утримана стежка провадила через ліси на Хом'як (1544 м), одну з найкрасивіших Ґорґанських вершин. (…)
    Тепер я вже не лякався виду гір, як два роки тому, коли той самий потяг віз нас до Яремче, а з Яремче вже далі не пішов, бо не мав хоробрості піти самотньо в незнані околиці. Тепер, маючи вже певну вправу в піших походах, купив собі перед виїздом мапу в масштабі 1:75 000, котру можна було без проблем дістати у Львові, і вже в потязі звербовав собі серед випадкових товаришів поїздки аматорів до виходу на Хом'як.  З мапи я облічив, що під гору будемо йти п'ять годин, вниз чотири, а що потяг стояв в Татарові десять годин, вважав, що без ризика повернемось до потяга на час. Зрештою заповів, що якщо в дорозі зорієнтуюсь, що часу не вистачить, повернемось з кожного місця, в якому будемо тоді знаходитись. Оскільки однак зі мною пішли тількі молоді люди, витривалі і з міцними серцями, темп маршу був такий, що не тільки не забракло нам часу, але після повернення до Татарова ми змогли щей  підкріпитись в місцевій ресторації.»



   У 2011 році мені вдалось знайти біля цієї полонинки цеглини з чітким промисловим тавром  «Ramlerówka». Очевидно, саме з неї було збудована довоєнне польське схронисько (язик не повертається вжити слово турбаза, тому що це радикально різні поняття, хоча Орлович теж вживав вираз "baza turystyczna", однак радше в сучасному розумінні поняття "інфраструктура").

 

   Цеглу з логотипом «Ramlerówka»  виготовляв у Коломиї Герш Рамлер від 1897 до 1910 р. Помер він трагікомедійно: Цісарсько-королівський уряд міста уклав з успішним підприємцем Г. Рамлером кредитну угоду про використання його продукції для зведення і покриття приміщення суду та в’язниці. Однак минали роки, а влада на місцях виплачувати йому заборгованість не особливо квапилася. Аж якось наш знервований «цегляр» при зустрічі з бургомістром дорікнув йому, що, - я, мовляв, - такий кримінал вибудував власним коштом, що у ньому за честь мав би сидіти сам найясніший Франц Йосиф, дай йому Боже здоров’я. Опісля, як то кажуть «поскребований» Рамлер «вкусився за язика» та вже було пізно. Справу за образу гонору цісаря подали до того ж суду. Так необережно мовлена тирада Рамлера стала для нього фатальною і як наслідок 14 діб арештантської келії, а ще через кілька днів від образи він помер року 1910-го.
    Цегляне виробництво перейшло до Рамлерового зятя Мозеса Лянде. Справи, очевидно, просувалися не зле, бо його вироби були відзначені «Дипломом Міністерства промислу і гандлю» за рік 1929-ий.

    На жаль, ні від фабрики «Ramlerówka» у Коломиї, ні від польського схрониська під Хом’яком не лишилось ані сліду...
Але чому б не помріяти, що колись на полонині Бараня знову стане туристичний притулок, турбаза чи пансіонат... і  на ньому встановлять табличку
«Пам'яті першого туристичного організатора в Галичині доктора Мєчислава Орловича»!!!




Джерела:
http://relicfinder.info/forum/
               http://visty.in.ua/
               http://books.google.com.ua/
               M.Orłowicz "Moje wspomnienia turystyczne"


Profile

zommersteinhof: (Default)
zommersteinhof

July 2017

S M T W T F S
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031     

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Aug. 18th, 2017 04:29 pm
Powered by Dreamwidth Studios