Фейк

Jan. 3rd, 2017 07:26 am
zommersteinhof: (Default)
Банальний і грубий фотомонтаж, відомий вже з 2015 року.
На лівому фото обведені повтори силуетів, з чого видно, що автор фотожаби навіть не дуже старався. В правому куточку цього фото помітно, що дата затерта, але оригінал скану з вебкамери зберігся і він датований 2015 роком.
Guru.ua - це український вебсайт, на якому можна подивитись усі публічні веб-камери країни.
Маріупольський Драмтеатр на Театральній площі (і наразі ще й ялиночка) на цьому сайті є тут:  
webcam.guru.ua/city/Mariupol/340/
Свастика взята з фільму
Лені Рифеншталь "Олімпіада" (1936 р.)


 Banalny fotomontaż, który jest znany już z 2015 roku.
Na lewym foto pokazano powtórki, gdzie widać że autor tej "fotożaby" nawet nie bardzo się starał! W prawym kącie tego foto widać że data jest zatarta.
Na foto - choinka w Mariupolu, zeskanowana z Guru.ua - to jest nazwa ukraińskiej strony z webkamerami.
Mariupol na tej stronie jest tu: http://webcam.guru.ua/city/Mariupol/340/
Swastyka wzięta z filmu Leni Riefestahl "Olimpiada" (1936 r.)

zommersteinhof: (Default)
Російська пропаганда перейшла межі колишнього СРСР і знайшла своїх "консументів" у Польщі.
На сайті zmianynaziemi.pl/2016-02-22опубліковано статтю "Prawie jak ludzie" (Майже як люди), яка починається текстом:

"Ця фотографія документує страшну сцену - Київ, вересень 1941. Бабин Яр. Мати за секунду до смерті тулить до себе дитину. Чоловік у формі СС, який за хвилину почне вбивати, не говорить по-німецьки. Це українець, родом із Західної України, а конкретно - з Житомира. Він служив в дивізії "Галичина", а в 1943 році брав участь в айнзацгруппі."

Для усіх зрозуміло, що таке SS-Galizien i Einsatzgruppen. Трохи "не грає", що автор включив Житомир до Західної України, але то вже дрібниця...

Далі опубліковано жахливу світлину, про яку власне й написано вище, і яка з успіхом гуляє по всяких ВКонтактах, Однокласниках і Живих Журналах. Потрапила вона і на сторінки польських інтернет-газет, як от zmianynaziemi.pl і wolna-polska.pl.
От тільки знайшовся оригінал цієї світлини. Кожен може побачити його у американському художньому серіалі 1988-го року "Війна і спогади" на filmix.net / War and remembrance /serial-1988 на хвилині 0:33:14.

 

Читати далі... )

zommersteinhof: (Default)
Цікаві речі можна знайти, переглядаючи мапи Google.

В Радянському Союзі створювали гігантські написи шляхом посадки дерев. Деякі з них знаходяться в Західній Україні. 
Приблизно в п'яти кілометрах від села Лисичово Іршавського району на Закарпатті можна з легкістю прочитати напис "СССР 50". Якщо програма декомунізації і знищення комуністичної символіки добереться до нього, то це буде перша вирубка на Закарпатті з політичним підтекстом!



Координати напису: goo.gl/maps/5kJCWWvNUE12

Біля с. Гарасамів Тлумацького району на Франківщині ростуть дерева, висаджені у формі написів «Ленін» та «60 СРСР».
Вони дещо "розмазані" оточуючими їх деревами, тому я обвів їх червоним кольором.
Цікаво, що ці написи знаходяться у межах Ландшафтного заказника «Дністровський каньйон», а відтак, згідно норм Лісового кодексу України, не можуть підлягати вирубці.
Відповідно комуністичною символікою можна буде ще довго "милуватись" з космосу.

 

 

Координати написів:
- "60 СРСР" - goo.gl/maps/CMpiyoaBcW72
- "ЛЕНІН" - goo.gl/maps/p8JbugW316z

zommersteinhof: (Default)



09.10.2014.  
5 рублів серії "70-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років":
Львівсько-Сандомирська операція.


Банк Росії 9 жовтня 2014 року в рамках емісійної програми випустив пам'ятну монету з недорогоцінного металу номіналом 5 рублів серії "70-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років": Львівсько-Сандомирська операція.


На лицьовій стороні монети в центрі розташовано позначення номіналу монет в два рядки "5 РУБЛЕЙ", нижче - напис "БАНК РОССИИ", під нею рік карбування "2014", зліва і праворуч - стилізований гілка рослини, в правій частині монети - товарний знак монетного двору.
 
На зворотному боці монети в центрі розташовано рельєфне зображення фрагмента меморіалу "Монумент Слави" в м Львові, по колу є написи: "ЛЬВОВСКО-САНДОМИРСКАЯ ОПЕРАЦИЯ" и "ВЕЛИКАЯ ОТЕЧЕСТВЕННАЯ ВОЙНА 1941-1945 ГГ.", розділені двома зірочками.


Джерело: Центральний Банк Російської Федерації

zommersteinhof: (Default)


Фото неизвестного офицера из ателье А.Здроздовского (Белосток, 1944 год)

Сергей Пясецкий

ЗАПИСКИ ОФИЦЕРА КРАСНОЙ АРМИИ

 (Отрывок)

 Ну, ничего. Сидим себе и беседует довольно культурно, то о погоде, то об урожае.

Я вижу, что и я их собачий язык немного понимаю. А чего не понимаю, то мне Мария Александровна сразу переводит. И всё бы было хорошо, но одна из них (та старшая, пани Зофия), говорит мне на ломаном русском языке:

- Пан лейтенант, а долго вы пробудете у нас в Вильно?

Очень мне этот вопрос не понравился. Сразу понял, что она хотела хитростью, от красного офицера, узнать о стратегических намерениях высшего командования. Но я её тут же раскусил. Знаем мы фашистские уловки! Так что я сказал очень любезно и спокойно, хотя, собственно говоря, за такое надо с ходу бить по морде:

- Сколько нам захочется, столько и пробудем.

А она снова:

- Пан лейтенант, а вам нравится наш Вильно?

Я заскрипел зубами. Издевается, холера, надо мной, красным офицером и порядочным большевиком. Уже второй раз меня "паном" назвала. Но я стиснул под столом кулаки и стараюсь держаться.

- Во-первых - говорю я - не Вильно, а Вильнюс. Вот что. Во-вторых: не ваш, а наш. В-третьих: мне он совсем не нравится, потому что никакой культуры нет. Даже на вокзале нет вошебоек. Что же это за жизнь! Что же это за гигиена! Что же это за культура!

Тут вмешалась Мария Александровна и говорит так чисто по-русски... это очень подозрительно и надо будет сообщить об этом в НКВД. Так вот, говорит она:

 - Вошебоек у нас в самом деле нет. Но потому, что у нас нет вшей. Так что зачем нам вошебойки!

Сами вы как вши - подумал я и говорю:

- Вошебойки являются санитарным и гигиеническим оборудованием. Мышей у вас тоже может не быть, а вот, котов у вас всюду множество. Вот что.

----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Роман Сергея Пясецкого «Записки офицера Красной Армии» — это альтернативный советскому и современному официальному взгляд на события в Западной Беларуси. В гротескной форме в жанре сатиры автор от имени младшего офицера-красноармейца описывает события с момента пересечения советско-польской границы 17 сентября 1939 года до начала зачисток НКВД на Виленщине в 1945 году.
Роман был написан в 1948 году в Великобритании. Официально был запрещен в Польше практически до начала XXI века.
Весь роман можно прочитать здесь: 4itaem.com/book/387707/reader



zommersteinhof: (Default)
Звичайно, усі розуміють, що ЗМІ завжди грають під чиюсь дудочку,
виконуючи певні соцзамовлення. Телебачення і радіо, газети і інтернет
відробляють чиїсь гроші і, відповідно, подають інформацію
в потрібному для працедавця руслі.
Цим працедавцем може бути звичайний редактор,
може бути олігарх, або партія, а може бути і держава.

Найкраще це демонструє колаж з трьох фрагментів однієї фотографії,
на якому видно різні інтерпретації одної події:



У ФБ і ВКонтакті раз-по-раз теж проскакують подібні спроби маніпулювання свідомістю.
Хоча частіше причина тут у легковірності читачів і швидкості поширення неперевіреної інформації.

Приклади фейків... )
zommersteinhof: (Default)
  Маятник Фуко залишився в моїх спогадах з дитинства, як експонат у львівському Музеї атеїзму. Велика куля була підвішена під купол колишнього Домініканського костелу і своїм рухом мала засвідчувати атеїстичну точку зору на створення Землі. Саме через це маятник було демонтовано, коли наш музей втратив в своїй назві слово «атеїзм» і став Музеєм історії релігії.





Але мало хто знає, що маятник Фуко є в Кракові в костелі св.Петра і Павла. Зрозуміло, що там він працює задля підтвердження божественного замислу створення Землі.
Просто усе залежить від точки зору!
Шкода тільки, що цей маятник демонструють тільки раз на тиждень, тому навіть не усі мешканці Кракова знають про його існування.


 

Маятники Фуко на території України:
- Переяслав-Хмельницький, Музей пізнання світогляду та освоєння космосу;
- Київ, Київський політехнічний інститут;
- Харків, Харківський національний університет;
- Харків, Харківський планетарій;
- Ужгород, Ужгородський національний університет.
zommersteinhof: (Default)
    Виявляється, українські війська визволили Відень!!!
    Може пару поляків і було у цьому війську,
    але суттєвого впливу на перебіг битви вони, звичайно, не мали!
    Це стає зрозумілим, коли читаєш табличку на огорожі церкви Юра.

  •   
     

    Шкода, що на табличці забули згадати одного поляка з села Олесько!
    А він теж був у цьому війську і досить суттєво доклався до перемоги над турками.
    Про нього навіть згадує сучасний історик В.Заславський
    в статті про Йосифа Шумлянського "Лицар в єпископських ризах":
    "Після цієї перемоги (битви під Хотином - Zom-hof) Ян Собєський став національним героєм"!

    До речі, у 1621 році під тим же Хотином українські війська теж перемогли турків.
    У цих військах був теж поляк - батько Яна Собеського,
    котрий залишив спогади про наше козацьке військо під проводом Сагайдачного.
    Щоправда, там був представник ще однієї  нації -  якийсь литовець, здається, Хоткевич,
    але він помер під час битви і не встиг проявити героїзму свого народу...

Дивно, чомусь я все частіше, проставляючи теги під своїм постом, ставлю поряд "Історія" і "Пропаганда"...

Тому раджу -  найкраще почитати істориків, що опираються на автентичні джерела (наприклад тут: www.istpravda.com.ua).

Сам король Ян ІІІ писав про козаків: "то каналії і не треба в жодному разі на них розраховувати" [żadnego fond czynić na nich].

Як відомо, головна битва за Відень відбулася 12 вересня 1683 р.. А козацькі сили і надалі знаходилися в дорозі до польського табору. Ще навіть 20 жовтня Собєський з-під Естергому в листі до Марисєньки скаржився, що й досі не має їх при собі.

Монарх уже не приховував, що прогадав на підмозі козацькій:
"Що ж до козаків, то ці розбійні гультяї негідні того, аби про них навіть думати, не те, щоб навіть турбувати себе, аби так багато про них писати. Скільки їх там буде прибувати, нехай їх його милість пан краківський [Анджей Потоцький] там у себе використає на власний розсуд".

Монархові йшлося про використання тих відділів для відвоювання частини Поділля і заблокування Кам’янця-Подільського.

От така вона - козацька слава...

...
zommersteinhof: (Default)
Zródło: http://pl.wikipedia.org/wiki/Polacy

W publicystyce politycznej i historycznej I Rzeczypospolitej sformułowanie Polak, wolny Polak oznaczało według terminów ówczesnych wyłącznie ogół szlachty, czyli „synów koronnych” albo „synów polskich” – Patris Patriae (Ojcowie Ojczyzny). Pojęcie narodu polskiego było zarezerwowane jako pojęcie dla tych mieszkańców, którzy cieszyli się pełnymi prawami obywatelskimi i politycznymi, czyli wyłącznie dla szlachty jako wspólnoty.

Uprzywilejowaną pozycję szlachty w społeczeństwie zniosła dopiero Konstytucja marcowa z 1921, w art. 96. W okresie krwawych wydarzeń powstania chłopskiego na terenach zachodniej Galicji w 1846 (rzeź galicyjska) chłopi polscy dokonali pogromu ludności ziemiańskiej, urzędników dworskich i rządowych pod hasłami „Polacy [szlachta] idą wyrzynać do szczętu chłopów”.

Rozwojowi nowożytnych idei narodowych w I poł. XIX wieku i dążeniu do kulturalnego i narodowego przebudzenia stać się miała na ziemiach polskich tzw. idea słowiańska. Reprezentowali ją lojalistyczni panslawiści, których program uznany został przez polskie koło na Zjeździe Słowiańskim w Pradze za historyczną utopię. Na Zjeździe tym podniesiono fakt, że Polacy nigdy nie utracili ciągłości tożsamości narodowej, dlatego utożsamianie się z ideą słowiańską przez ten naród stanowi jedynie swojego rodzaju "ozdobę", a nie podstawę myślenia społecznego.

Współcześnie istnieją co najmniej dwa możliwe podejścia do problemu określenia pojęcia narodu polskiego, podobnie zresztą, jak i każdego innego narodu.

  • W pierwszym ujęciu wyróżnikiem narodu jest sprawa istnienia świadomości narodowej. W takim ujęciu pod pojęciem narodu polskiego rozumieć należy grupę społeczną, która – niezależnie od miejsca zamieszkania w obecnej chwili – cechuje się poczuciem "bycia Polakami", co wyrażać się może używaniem języka polskiego i traktowaniem go jako mowy ojczystej, przestrzeganiem zwyczajów właściwych dla kultury polskiej, przekonaniem o posiadaniu wspólnych polskich korzeni lub poczuciem polskiej tożsamości narodowej.

  • W drugim ujęciu wyznacznikiem będzie przedmowa Konstytucji Rzeczypospolitej Polskiej, zgodnie z którą naród polski tworzą wszyscy obywatele Polski, poczuwający się do wspólnego dziedzictwa i dobra Polski, niezależnie od narodowości. Przedmowa konstytucji nie zawęża jednak pojęcia narodu tylko do obywatelstwa polskiego.



   Obraz Philippa Andreasa Kiliana (1714–1759) "Alegoria Polaków"
zommersteinhof: (Default)

       Невеликий штрих до історії КПЗУ

      (На підставі книги Т.Снайдера «Таємна війна»)

tajna-wojna

В 1930-ті роки Компартія Західної України розвинула активну діяльність на території Волині.

Комуністичні агітатори намовляли українських селян, щоб вони прогнали польських панів і забрали собі їх землю, розхвалювали життя в СРСР, а критику радянської політики представляли як польську пропаганду. В той час, коли в СРСР мільйони селян помирали з голоду, агітатори казали, що справжній голод панує по польській стороні границі, коли Сталін нищив українську інтелігенцію, волинські комуністи розповідали про розквіт української культури в УРСР, коли НКВД розстрілювало патріотів, західноукраїнські агітатори переконували волинських селян, що УРСР – незалежна держава.

Комуністичні ідеї попадали в заораний грунт, а у волинських селян створився ідеалістичний взірець щасливого націонал-комунізму.

Поліція заарештовувала комуністів і після суду вони отримували вироки 5-8 років в'язниці. Поступово між КПЗУ і державою розгорілась справжня війна.


На фото - суд над комуністами в Луцьку


1935 рік – члени КПЗУ вбили в селі під Луцьком поліцейського, а також дев’ятьох поліцейських інформаторів.

1936 рік – члени КПЗУ вбили 22 особи за підозру про співпрацю з поліцією.

У цьому ж 1936 році комуністи почали потужну підготовку до першотравневого страйку. Хто відмовлявся від участі, отримував попередження, що йому спалять, збіжжя, отруять колодязь, вб’ють коней і скотину. За даними польської поліції, щонайменше 150 осіб були покарані за неучасть в страйку 1 травня 1936 року. Страйк тривав аж до жовтня і до цього часу комуністи покарали іще 132 родини, повибивавши в їхніх хатах вікна. Для бідних селян це була велика проблема - під час холодної осені це вимагало великих видатків на нові шибки.

Поліція старалась боротись з комуністами і хоча б зменшити розміри страйку. Протягом року під час арештів і стрілянин було вбито 31 члена КПЗУ.

Комуністи суворо слідкували за своїми однодумцями і суворо карали за "зміну поглядів". Коли один з них відмовився від членства в партії і одружився на дівчині з багатої родини, то дістав кулю в серце. Поліція знайшла його тіло в полі, без рук і без ніг. Це було попередженням для колег - партію можна було покинути тільки "ногами вперед".

В 1938 році в Дубно поліція застрілила члена КПЗУ. За словами поліцейських, він почав відстрілюватись, тому отримав 47 куль.
Конфронтація наростала. Держава мусила оборонятись.

Згідно даних поліції можна скласти таку таблицю:

Злочини, здійснені комуністами

__________________________________________________________________________________
Роки               В усій державі                                      На Волині                                  На Волині (в %)

1935                            8774                                                    1026                                            11,6%
1936                            5914                                                    1533                                            25,9%
1937                            2734                                                    1085                                            39,6%
--------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

З таблиці можна зробити висновок, що у 1937 році
2/5 усіх злочинів, здійснених комуністами, сталась на території Волині, де мешкала 1/16 населення Польщі.

Треба теж зауважити, що поки ОУН займалась акціями саботажа і поодинокими атентатами,
КПЗУ проголосило про «остаточне розв’язання» національної проблеми в регіоні, що означало
повне знищення поляків як політичного класу
(з Постанови IV з’їзду КПЗУ в 1934 році).


zommersteinhof: (Default)
Поиздеваемся над памятью погибших!!!

http://gazeta.ua/
http://censor.net.ua/news/

"Весь Луцк должен целовать каждое воспоминание о Сталине.
Сегодня бы весь Луцк выносил горшки за поляками, как некоторые делают.
А Сталин сделал его Украиной, как Львов, Тернополь и Ивано-Франковск", -
считает второй секретарь Запорожского обкома КПУ А.Зубчевский.


Запорожские коммунисты всерьёз подумывают над возможностью поставить памятник Иосифу Сталину в Луцке. Об этом 12.12.2012 в комментарии для "Gazeta.ua" сказал запорожский коммунист. По убеждению Зубчевского, Волынская область должна быть благодарна данному советскому деятелю.


                                                                           П.А.Белов "Песочные часы"

А теперь посмотрим немножко "освободительной" статистики - в названных (и не только) городах Западной Украины:
Read more... )

ТЕРНОПІЛЬ в 1941 році: Управління НКВС закатувало 3250 людей. Останки 1200 мучеників, захоронені на Микулинецькому цвинтарі. Решта, через велику ступінь розкладу в'язнів, були залишені у підвалах тюрми НКВС. Їх останки знаходяться і до нині в районі бульвару Тараса Шевченка та вул.Музейної.

ІВАНО-ФРАНКІВСЬК в 1941 році: Управління НКВС закатувало 4760 людей.
Близько 1000 останків людей енкаведисти таємно заховали поблизу міста в міцевості Дем'янів Лаз у кількох, наперед викопаних, ямах. Ці могили досліджені і вивчені судмед експертами. Решта людей поховані у спільній могилі на цвинтарі та в інших невідомих місцях.

ЧОРТКІВ в 1941 році: Управління НКВС закатувало 2680 людей. Останки 1000 мучеників були захоронені у спільній могилі і в 1942 році поставлений кам'яний хрест. Решту, через велику ступінь розкладу в'язнів, були залишені у підвалах тюрми НКВС, де їхні останки знаходяться і до сьогодні.

БЕРЕЖАНИ в 1941 році: Управління НКВС закатувало 1250 людей. Останки 157 мучеників на сьогодні відомі і захоронені родичами та у декількох спільних могилах. Решта вивезені енкаведистами у невідомі місця.

ЛУЦЬК: "... з 22 по 25 червня почалась масова ліквідація ув'язнених у Луцькій тюрмі. Основна маса була розстріляна в ніч на 25 червня. Із 5950 тисяч врятувалось тільки 45 осіб, котрих енкаведисти не встигли розстріляти, бо на подвір'я тюрми несподівано увірвалися німецькі вояки."



А вот совершенно новая информация про массовые захоронения на Волыни и неизвестно, сколько их ещё найдётся:

www.segodnya.ua/news/
    Под стенами старой тюрьмы, в двухстах метрах от мэрии, в самом центре Владимира-Волынского на Волыни археологи наткнулись на леденящую кровь находку — массовое захоронение времен начала Второй мировой войны, предположительно, это жертвы НКВД.
    В братской могиле длиной 14 м и шириной 4 м нашли скелеты почти 400 человек разного возраста и пола, наваленные штабелями. Большинство погибших, судя по всему, польские военные и гражданские. Самое страшное, что почти каждый пятый расстрелянный — ребенок или подросток! Было несколько младенцев с разбитыми черепами. Жуткое место эксперты уже прозвали второй Катынью.
     «Мы копнули рядом — а там еще кости. У тюрьмы лежит еще минимум тысяча человек», — рассказывает «Сегодня» начальник раскопок, директор ДП «Волинські старожитності» Алексей Златогорский.

  
http://www.segodnya.ua/img/users/6/81/46.jpg
                                                                                                                 Фото: Ю. Конкевич


                                                                                                                П.А.Белов "1941 год"
    
         Вот такими-то методами Сталин "сделал Украиной" такие города, как Луцк, Львов, Тернополь и Ивано-Франковск. В вышеприведённой статистике нет разделения жертв по национальностям, это и понятно, ведь нас убеждали и убеждают, что большевики действовали исходя из классового вопроса. Однако Катынская трагедия (в 1940 году расстреляно 21 857 польских пленных) подтверждает слова второго секретаря Запорожского обкома КПУ Александра Зубчевского - большевики действительно освобождали Западную Украину от поляков. Это уже потом компартия поняла, что присоединённые территории стоит освободить и от украинцев-западенцев.
Вот только не закончили начатого.
 
Теперь, видимо, Компартия Украины мечтает продолжить дело Ленина-Сталина!
zommersteinhof: (Default)

День победы сталинизма над нацизмом



9 Мая, на День победы, во Львове государственный флаг будут вывешивать с траурной лентой, согласно решению Львовского горсовета «Об использовании государственного флага в городе Львове», принятого в июне 2010 года «в память о всех погибших во Второй мировой войне». Это вызвало всплеск радости одних и бурю негодования других.

Чем же вызвано это решение?

Read more... )

 

То есть, во Львове хотят отметить Дни памяти и примирения, а не праздновать

День победы сталинизма над нацизмом.


Profile

zommersteinhof: (Default)
zommersteinhof

April 2017

S M T W T F S
      1
234 5 67 8
910111213 1415
161718192021 22
232425 26272829
30      

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jun. 26th, 2017 01:55 pm
Powered by Dreamwidth Studios