zommersteinhof: (Default)
 По дорозі з Піп Івана Чорногірського до Стога, понижче г. Вихід є підмокла галявина, на якій серед трави густо росте досить цікава рослина. На жаль, я ще ні разу не попадав туди в період її цвітіння, хоча ботаніки кажуть, що вона цвіте з червня до вересня... Ну, не попав...
По зробленій під час походу світлині друзі підсказали мені, що це Бобівник трилистий (пол. Bobrek trójlistkowy, b. trójlistny, лат. Menyanthes trifoliata L.).
Рослина росте по усій території України (Польщі теж), хоча любить мочари, вологі поля і галявини, заливні луки тощо.

    
Світлини взято з інтернету: 1 - ziolowyporadnik.pl/, 2 - frezja.pl/, 3 - zielarka.files.wordpress.com/
zommersteinhof: (Default)
 Неподалік від села Осмолода, на території Мшанського лісництва попри стежку, що веде до озера Росохан є таблиця від ПЗФ України, яка свідчить, що тут знаходиться ботанічна пам'ятка природи місцевого значення "Кораловий Корінь".
Туристи, прочитавши таке "оголошення", починають шукати очима який-небудь цікавий корінь або камінь, що нагадував би корінь.
Припущень буває багацько і шкода, що Мшанське лісництво не поставило іще одної таблиці, на якій зобразили б світлину і подали опис цього  "кореня".

Насправді «кораловий корінь» - це народна назва рослини, дана їй завдяки характерному підземному коралоподібному корінню. Наукова ж назва - 
коральковець тричінадрізаний (пол. żłobik koralowy, лат. Corallorhiza trifida).
Ботанічна пам'ятка природи створена для захисту великої популяції цієї сапрофітної орхідеї, що занесена до Червоної книги України.

..

zommersteinhof: (Default)

Цікаво, звідки наші картографи беруть дані про межі
Національного природного парку "Сколівські Бескиди",
що на усіх картах парк виглядає по різному?


.
Читати далі... )
...
zommersteinhof: (Default)
Така назва, бо спочатку хотілось обмежитись тільки порівняннями альпінаріїв у Ботанічних садах Львова і Познаня. Але обмежитись не вийшло...

Мене давно мучає питання, що роблять під час навчання студенти кафедри ландшафтної архітектури, садово-паркового господарства та урбоекології Львівського Національного лісотехнічного університету?
Те, чим вони займаються після закінчення вишу, зрозуміло - тільки одні Брюховичі можуть забезпечити роботою десяток випускників.

Але чому студенти не роблять якихось дипломних робіт, та не так, щоби на папері, а в реальності, прикрашаючи наше місто?
Чому у нас немає ЖОДНОГО газону... боже, яке нелюдське слово... чи не краще звучить - травник?...
Але й травників у нас немає. На моїй вулиці третина газону - це незнищальний хрін, третина - веселі кульбаби, решта - чорт зна що, але трави там дуже мало, тому не буду вживати щодо нього слова "травник".
Натомість наші комунальні служби чомусь впевнені, що уся зелень на газоні - це трава, яку треба раз-два до року покосити і все!

Читати далі... )
...

zommersteinhof: (Default)
Оригінал статті в zak-kor.net

В
останні роки в Карпатах проходить тотальне знищення лісів. Такі висновки можна зробити, подивившись на фотопідбірку українських мандрівників - з кожним роком чарівні гірські схили лисіють до невпізнання.



Це південний схил р Попадя на перетині Закарпатської та Івано-Франківської областей. Примітно, що ця територія в межах Брадульского заказника загальнодержавного значення. На карті goo.gl/maps можна впевнитись в масштабах трагедії!

 

Те, що людина зробила тут з природою, наочно представлено на світлинах за часом (щоб збільшити натисніть на картинку):



Дорога до гори встелена понівеченою природою і лисими пеньками. Фотографіями цих місць мандрівники діляться на форумах в мережі:

 

 
.............................................................................................................................

Ця тема прогриміла вже навіть по телебаченню в темі "Розслідування ICTV" 6 березня 2016 року


Але в цьому фільмі губернатор Г. Москаль визнав безсилість місцевих органів влади, оскільки усі повноваження знаходяться у офіційного Києва. Отже, рубали і будуть рубати, поки все не вирубають.

...

zommersteinhof: (Default)

Українське Товариство мисливців і рибалок

До 2003 року ведмідь бурий належав до категорії мисливських тварин, але загрозливе зменшення чисельності його популяції змусило прийняти рішення про занесення цього виду до Червоної книги України.


*****************************************************************

Національний екологічний центр України

За українським законодавством ведмідь бурий – зникаючий вид, який занесений до  Червоної книги України. За міжнародним законодавством бурий ведмідь занесений до Червоного списку МСОП, CITES, охороняється Бернською конвенцією.

 Таким чином полювання на ведмедя в Україні заборонене або може бути застосоване у виняткових цілях, якщо перебування тварини на певній території загрожує людям.

*****************************************************************

Ведмідь бурий Ursus arctos (Linnaeus, 1758)

Червона Книга України 2010-2016 роки

Режим збереження та заходи з охорони Занесений до ЧКУ (2003), Червоного списку МСОП, CITES, і як вид, що підлягає особливій охороні, до Бернської конвенції. Ефективні заходи охорони: збереження і заповідання первісного середовища існування виду, екопросвітницька робота з населенням та розробка заходів, спрямованих на нівелювання конфлікту людини з хижаком та зменшення чинника непокою, локальні біотехнічні заходи з метою підвищення кормності угідь, боротьба з браконьєрством.

Чисельність: Не перевищує 300 особин. Найбільше ведмедя в Закарпатській та Івано-Франківській обл. (до 200 особин), менше у Львівській (до 50 особин), найнижча чисельність ведмедя в Чернівецькій обл. — близько 20 особин.

Природоохоронний статус виду: Зникаючий.

Господарське та комерційне значення: Мисливський вид. 

***************************************************************** 

З А К О Н   У К Р А Ї Н И

Про мисливське господарство та полювання

{ Остання зміна від 23.12.2015 } 

http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1478-14/page3

Стаття 17. Дозволи на добування мисливських тварин, віднесених до державного мисливського фонду

     Добування мисливських   тварин,   віднесених   до  державного мисливського  фонду    здійснюється  за  дозволом  -  ліцензією  або відстрільною карткою.

     За ліцензією здійснюється полювання на кабана,  лань,  оленів європейського та   плямистого, козулю, лося, муфлона, білку, бабака, бобра, борсука, ондатру, куницю лісову.

     За відстрільною  карткою  здійснюється  полювання  на пернату дичину,  кроля дикого,    зайця-русака,  єнотовидного собаку, вовка, лисицю,   шакала,   куницю   кам'яну,  норку   американську,  тхора лісового.

     За дозволом може здійснюватися відстріл  (відлов)  будь-якого виду    мисливських     тварин   з   метою   селекційного   відбору, ветеринарно-санітарної експертизи,  регулювання чисельності.

     Добування вовка,  лисиці,  єнотовидного  собаки   та   шакала дозволяється   здійснювати   також  за наявності у мисливця ліцензії або відстрільної картки на добування  інших  мисливських тварин.

Стаття 33. Відстріл та відлов хижих та шкідливих тварин, добування мисливських тварин для наукових цілей, переселення в нові місця перебування

     Відстріл та  відлов  вовків,  бродячих  собак і котів,  сірих ворон,  сорок, граків  здійснюються мисливцями під час полювання на інші види мисливських тварин.

Добування вовків, лисиць, єнотовидних собак, бродячих собак і котів,  сірих  ворон,  сорок,  граків і сойок належить до службових обов'язків    працівників,   уповноважених    здійснювати   охорону мисливських  угідь,  і здійснюється без спеціального на це дозволу  протягом року.

Стаття 35. Продукція полювання, мисливські трофеї

     Перната дичина та хутрові звірі, а також субпродукти копитних тварин,  добутих   мисливцем   під час полювання в установленому цим Законом порядку, є власністю мисливця.

     Шкури, м'ясо, роги та ікла копитних тварин, добутих у процесі полювання,  а також   відловлені живі тварини здаються користувачеві мисливських угідь.   Учасники полювання  мають  переважне  право  на придбання цієї продукції.

     При цьому   м'ясо   копитних   тварин   може  реалізовуватися учасникам полювання  із  знижкою до 30 відсотків (частка мисливця).

     Підлягають обов'язковій здачі користувачеві мисливських угідь зібрані скинуті роги лані,    оленя,  козулі,  лося, загиблі тварини або їх частини,  а  також  відловлені  хворі  чи  травмовані   живі

тварини.

 

Стаття 43. Відшкодування збитків, завданих унаслідок порушення законодавства у галузі мисливського господарства та полювання

     Відшкодування    збитків здійснюється  добровільно  або  за  рішенням  суду   відповідно  до законодавства  за затвердженими в установленому порядку таксами,  а за  їх  відсутності -   за  розрахунками  користувачів мисливських угідь. /…/

     У разі неможливості  вилучення  незаконно  добутої  продукції полювання   (якщо вона  використана порушником в особистих цілях або з  його  вини  стала   непридатною   для    використання)   порушник відшкодовує її вартість,   яка обчислюється виходячи з ринкових  цін на м'ясо, шкіряну, хутрову та іншу  сировину вищого сорту, що діють на час відшкодування,  у таких розмірах (не менш як):

 

     зубр:                                                                 м'ясо - 300 кг,            шкура - 50 кілограмів; 
     лось:                                                                 м'ясо - 130 кг,            шкура - 30 кілограмів; 
     олень благородний:                                 м'ясо - 80 кг,               шкура - 20 кг; 
     олень плямистий:                                      м'ясо - 50 кг,               шкура - 15 кг; 
     кабан:                                                              м'ясо - 60 кг,               шкура - 10 кілограмів; 
     лань:                                                                 м'ясо - 40 кг,               шкура - 5 кілограмів; 
     козуля, муфлон:                                           м'ясо - 15 кг,               шкура - 3 кілограми; 
     ведмідь:                                                          м'ясо - 100 кг,            шкура - 250 кв. дм; 
     бобер:                                                              м'ясо - 5 кг; 
     заєць-русак, бабак, нутрія вільна:      м'ясо - 3 кг; 
     лебідь, дрофа:                                             м'ясо - 5 кг; 
     глухар, гуси:                                                  м'ясо - 3 кг; 
     тетерук, фазан, кріль дикий:                м'ясо - 1 кг; 
     качки, лиска:                                                 м'ясо - 0,5 кг; 
     інша дрібна перната дичина:                м'ясо - 0,3 кг. 

*****************************************************************

Стаття 248. Незаконне полювання

[Кримінальний кодекс України (КК України)

1.     Порушення правил полювання, якщо воно заподіяло істотну шкоду, а також незаконне полювання в заповідниках або на інших територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, або полювання на звірів, птахів чи інші види тваринного світу, що занесені до Червоної книги України, - караються штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста шістдесяти до двохсот сорока годин, або обмеженням волі на строк до трьох років, з конфіскацією знарядь і засобів полювання та всього добутого.

Коментар: За відстрільною карткою здійснюється полювання на пернату дичину, кроля дикого, зайця-русака, єнотоподібного собаку, вовка та лисицю. За ліцензією здійснюється полювання на кабана, лань, оленів, козулю, лося, норку американську та ін.
Полювання на ведмедів може здійснюватись з відповідного дозволу лише у випадку нападу на домашню худобу..
*****************************************************************

Мисливські види тварин

 

Копитні

 


Перната дичина

 


Хутрові звірі

 

 

 

zommersteinhof: (Default)
Цікаві речі можна знайти, переглядаючи мапи Google.

В Радянському Союзі створювали гігантські написи шляхом посадки дерев. Деякі з них знаходяться в Західній Україні. 
Приблизно в п'яти кілометрах від села Лисичово Іршавського району на Закарпатті можна з легкістю прочитати напис "СССР 50". Якщо програма декомунізації і знищення комуністичної символіки добереться до нього, то це буде перша вирубка на Закарпатті з політичним підтекстом!



Координати напису: goo.gl/maps/5kJCWWvNUE12

Біля с. Гарасамів Тлумацького району на Франківщині ростуть дерева, висаджені у формі написів «Ленін» та «60 СРСР».
Вони дещо "розмазані" оточуючими їх деревами, тому я обвів їх червоним кольором.
Цікаво, що ці написи знаходяться у межах Ландшафтного заказника «Дністровський каньйон», а відтак, згідно норм Лісового кодексу України, не можуть підлягати вирубці.
Відповідно комуністичною символікою можна буде ще довго "милуватись" з космосу.

 

 

Координати написів:
- "60 СРСР" - goo.gl/maps/CMpiyoaBcW72
- "ЛЕНІН" - goo.gl/maps/p8JbugW316z

zommersteinhof: (Default)
Приведу лише найбільш експансивні рослини, внаслідок інвазії яких в останні десятиліття дуже швидко змінюються наші краєвиди.
Більшість інвазійних рослин мають назви в різних мовах (крім української), мають описи у Вікі (крім української), а в деяких країнах (крім України) за їх розповсюдження, висаджування, або незнищення загрожує дуже великий штраф.

Інвазійні (інвазивні) види — це види із значною здатністю до експансії, який розповсюджуються природним шляхом або за допомогою людини і становить значну загрозу для флори і фауни певних екосистем, конкуруючи з автохтонними видами за екологічні ніші, а також спричиняючи загибель місцевих видів. Процес розселення диких видів рослин і тварин на нові території визначається терміном біологічні інвазії.

Інвазійні види становлять, одразу після нищення місць перебування, найбільшу загрозу для світового біорізноманіття. Інвазійні види рослин є значною проблемою на територіях, що охороняються, витискаючи місцеві види рослин, для охорони яких власне і було створено території, що охороняються. В таких випадках стає питання про запровадження заходів проти прибульців (головним чином механічне знищення).



 Борщівник Сосновського  (Heracleum sosnowskyi Manden.) - uk.wikipedia.org/



Просте торкання борщівника може призвести до опіків І-ІІІ ступеня!
Європейський досвід у боротьбі з борщівником свідчить, що витрати складають приблизно 650 $/га.
Опис Борщівників (Сосновського, Мантегацці і перського) і методи боротьби з ними - www.giant-alien.pdf


Фалопія японська (Reynoutria japonica) - pl.wikipedia.org/

Фалопія японська перемагає навіть борщовик Сосновського!
Вперше я помітив це під місточком через р.Стрий в Н.Стинаві, вчора впевнився, дивлячись через вікно мукачівської електрички.



Але ця рослина здатна руйнувати фундаменти і дрібні будівлі. В Європі вважається, що наявність заростей фалопії на будмайданчику збільшує загальний бюджет підготовки до будівництва на 10%. У Великобританії вартість обробки раундапом заростей фалопії оцінюється у 1,6 $/м


Розрив-трава залозиста, бальзамін (Impatiens glandulifera) - pl.wikipedia.org/




Золотарник канадський (Nawłoć kanadyjska) - pl.wikipedia.org/




Рудбекія (Rudbeckia laciniata L.) - pl.wikipedia.org/wiki/




Люпин багатолистий (Lupinus polyphyllus) - uk.wikipedia.org/




  Амбро́зія полиноли́ста (Ambrosia artemisiifolia L.) - uk.wikipedia.org/




Ехіноцистис шипуватий або колючеплідник (Echinocystis lobata) - 



Рослину зареєстровано у Європі приблизно у 1960-70 роках, але вона так агресивно-живуча, що тепер стала для нас звичайною. Покриває паркани, кущі, дерева і загрожує іншим рослинам, В Польщі її імпорт, висаджування, вирощування і продаж так обмежені законом, що без спеціального дозволу це може загрожувати великим штрафом або позбавленням волі!


Клен ясенол́истий (Acer negundo) — походить з Північної Америки. Також клен американський, клен простий.



Потроху клен ясенол́истий перетворився в засмічувача лісу. Завдяки своїй винятковій живучості він витісняє інші цінні породи дерев наших лісів, причому сам справжніх лісів не утворював. Клен легко розповсюджується в заплавних лісах. Засмічує парки, ботанічні сади, лісосмуги, приміські лісопарки, подекуди городи і поля, часто росте на пустирях і поблизу жител.
У Львові вздовж вул. Липинського цей клен створив велику і густу лісосмугу, в якій немає інших дерев і взагалі відсутня трав'яна рослинність!

Лаконос американський (Phytolacca americana L.)



Батьківщиною рослини є Північна Америка, але це не стало перешкодою для фітолаки американської, оскільки поступово вона з'явилася й на інших континентах. Рослина чудово почуває себе на території України, Північного Кавказу й Закавказзя. Зазвичай лаконос селиться уздовж доріг і в районі житлових кварталів.
Не варто забувати, що лаконос рослина отрутна, вживати її можна лише за рекомендацією лікаря й у відповідних пропорціях.


Дуб червоний (Quercus rubra) , синонім дуб північний (Quercus borealis)

.

Червоний дуб являє собою реальну небезпеку для наших лісів.
Зараз його активно висаджують як декоративну рослину. Враховуючи швидкість росту і невибагливість дуба, ймовірність, що він приживеться, майже стовідсоткова. І якщо не зупинити цей процес, то, цілком можливо, через пару десятків років дуб може повністю заселити територію, призначену для місцевих рослин.
Крім того червоний дуб витісняє корінні європейські види - черешчатий і скельний дуби (скельний, до слова, занесений до Червоної книги). Листя червоного дуба дуже щільні і можуть роками розкладатися в нашому кліматі: мікроорганізмів, які сприяють розкладанню червоного листя, в лісах Європи просто немає. Як підсумок - листя накопичується, а трав'янисті рослини не можуть пробитися з-під такої «дубової ковдри» і гинуть.
...
Треба додати, що дуб може бути й зеленим, оскільки його листки при розпусканні червонуваті, влітку темно-зелені, світліші знизу, восени, перед опаданням, у молодих дерев — червонуваті, у старих — буровато-коричневі.

Вероніка нитковидна (Veronica filiformis). 
Рослина, яка у ХІХ ст. задомовилась у всій Європі і завойовує наші газони, луки і поляни, витісняючи звичайну траву. В Україні ще донедавна росла тільки в Криму.


...

 

zommersteinhof: (Default)
Чудовий приклад того, як природа за відсутності людини швидко повертається до первісного стану. На фото - вид на полонину Ветлінську в Бєщадах (Польща).
До Другої Світової Війни територія була густозаселена, на луках, лісових галявинах і полонинах косилася трава, паслися вівці і корови.
Після війни Бєщади опустіли...



zommersteinhof: (Default)
Якщо ви не не знаєте, що означає напис на цій таблиці,
яка знаходиться на
схилі гори Пожижевська в Чорногорі,
то найкраще почитати про це у зоологів і екологів.
Для них це зрозуміле, як табличка множення.
Впевнитись в цьому можна, почитавши, до прикладу, статтю
"Різноманіття консортів і функціонування екосистем"
на сайті www.zoology.dp.ua



Трансекта - це вузька прямокутна ділянка на території екосистеми, де вивчається консортивна структура біогеоценозу в разі дигресивних або демутаційних змін його стану, що проявляється у пригніченні процесів фітофагії, конкуренції, сапрофагії тощо при одночасній зміні облігатних консортів.
Адже відомо, що в межах біогеоценозу найскладніша консортивна організація притаманна популяціям едифікаторів. У субедифікаторів компонентів вона дещо спрощена за рахунок об’єднання консортів другого і третього концентрів, які є спільними для всіх детермінантів індивідуальних і популяційних консорцій. Консорції в межах біогеоценозу слабо дискретні. Дискретність їх проявляється тільки в першому концентрі за рахунок облігатних консортів.


zommersteinhof: (Default)
Пам'ятаю з дитинства, як ми відпочивали з батьками на т.зв. Молочному озері біля Азовського моря, і раптом неподалік пролетів колгоспний літак, а через пару хвилин на пляж посипались "божі корівки", які стали нещадно кусати відпочивальників. Прийшлось усім спішно перебиратись на інший пляж.
Виявляється, це були не наші всіма любимі сонечка семикрапкові, а інший вид сонечок, званий Гармонія азійська або сонечко-арлекін (Harmonia axyridis), яких спеціально розводили і розсипали з "кукурузників" на колгоспні поля задля боротьби з тлею. Згідно спостережень дослідників гармонія перший раз в Європі з'явилась в Україні (1964 рік), а потім в Білорусі (1968 рік). З того часу почалась її поступова інвазія в усіх європейських країнах.

Ось наше Сонечко семикрапкове:






А ось представники гармонії азійської, які, до речі, являються смертельними ворогами наших "божих корівок", позаяк поїдають не тільки те, чим живляться наші сонечка, а навіть їхні яйця і личинки!



Pleń

Jul. 15th, 2014 10:11 am
zommersteinhof: (Default)
Недавно, спускаючись з гори Лопата, я зустрів колонію хробачків,
яка цілеспрямовано рухалась в одному напрямку.
На перший погляд вона здалась скинутою шкірою змії,
але придивившись, можна було помітити рух, а ще ближче -
розрізнити окремих хробачків.

 

Read more... )

Większość robaków hufcowych w Polsce spotykana jest na drogach w okolicach wilgotnych, i w godzinach przedpołudniowych - choć nie jest to regułą. Plenie w Polsce spotykane były głownie w Karpatach oraz bagnach biebrzańskich i Puszczy Białowieskiej. Nieznany jest w środkowej i zachodniej Polsce poza pojedynczym stwierdzeniem, jakie miało miejsce w Kampinosie.

W Bieszczadach Zachodnich plenia obserwowano kilkanaście razy. Przedostatni udokumentowany opis pochodzi z 27 czerwca 2008 roku znad miejscowości Kiełczawa w masywie Gabrowego Wierchu. We wczesnych godzinach porannych około osiemdziesięcio-centymetrowej długości pleń w kształcie węża, powoli przemieszczał się w poprzek szlaku zrywkowego. Obserwacji dokonał leśnik Marcin Scelina.

Czoło plenia

Na początku czerwca 2012 r. również w masywie Gabrowego Wierchu, lecz tym razem na północnych jego stokach dane mi było zaobserwować to zjawisko na drodze leśnej (dawnej wiejskiej) prowadzącej do nieistniejącej wsi Choceń. W dniu 2 czerwca około godz. 17.00 spostrzegłem plenia pełznącego wzdłuż drogi. Początkowo pomyślałem nawet, że to drobna ściółka naniesiona przez spływającą po deszczu wodę. Dokładniejsza obserwacja upewniła mnie o napotkaniu, nie obcego, lecz nigdy wcześniej nie obserwowanego przeze mnie zjawiska. Spotkany "obiekt" miał około 5 metrów długości i szerokość dochodzącą u czoła do 5-8 centymetrów, w środkowej części kilkukrotnie pełzające larwy rozdzielały się na równoległe pasemka by po kilkunastu-kilkudziesieciu centymetrach ponownie się połączyć. Tempo "marszu" oceniłbym raczej na ślamazarne (prawie niezauważalne).

W dniu 3 czerwca około godz. 7.00 udałem się ponownie w wymienione wyżej miejsce i w odległości kilkunastu metrów od poprzedniej obserwacji spostrzegłem cztery "węże pleniowe". Pierwsze dwa miały długość około 50 centymetrów i szerokość blisko 10 centymetrów przy czole. Poruszały się one stosunkowo szybko w poprzek drogi. Czoło pierwszego z nich po dotarciu do skraju drogi zaczęło rozdzielać się na trzy części a następnie zastygło w bezruchu.

Czoło plenia

Kolejne dwa były bardzo wąskie (szerokość przy czole około dwóch centymetrów) lecz stosunkowo długie. Długość jednego wynosiła około czterech a drugiego dwóch metrów. Te dwa plenie tkwiły prawie w bezruchu. Odległość pomiędzy poszczególnymi pleniami wynosiła od 2 do 5 m.

 

Czoło wąskiego plenia

Ogólnie w roku 2012 zanotowano znacznie więcej obserwacji. Pleń na tle leśnej ściółki często bywa słabo zauważalny, dlatego rodzi się pytanie: czy istotnie jest to "aż" tak bardzo rzadkie zjawisko, czy tylko zjawisko rzadko obserwowane.

Pleń w Bieszczadach
Pleń na szlaku Zatwarnica - Smerek 
foto: K. Dobosz
Pleń w Bieszczadach
Pleń na szlaku Zatwarnica - Smerek 
foto: K. Dobosz


Opracowanie oraz zdjęcia:

Marek Kusiak - przewodnik beskidzki
www.bieszczady-przewodnicy.pl/Kandydaci/Marek.Kusiak
www.wrota-bieszczadow.info/galeria/markus
 

 
zommersteinhof: (Default)
Довго думав, з чого б зробити кормушку для птахів.
Класична - робиться з фанери, якої нема.
Робити з пластикової пляшки не хочеться...
Рішення прийшло випадково!
Дружина сказала почистити оселедець, я відкрив консерву і
одразу зрозумів, на що пригодиться "бляшанка".



Кришку від консерви причепив зверху так, щоб не влізли круки і ворони.
Щодо дроздів, то вони наразі зацікавлені тільки ягодами ялівця


...
zommersteinhof: (Default)
Я досить багато часу перебуваю в Карпатах.
Знаюся трохи на слідах звірів...
Але ніколи не бачив слідів зубра.
Пояснення може бути тільки два:
або я не там ходжу, або зубри в Карпатах
є тільки на папері...

Недавно на очі потрапила цікаве і цілком серьйозне дослідження ситуації з зубрами в Україні.
Я приводжу статтю скорочено, повна версія - тут



Фото звідси
Читати далі... )
zommersteinhof: (Default)

Учень ліцею з м.Вроцлав (Польща) здобув нагороду
в престижному конкурсі фотографій природи,
організованому Національним музеєм історії та BBC.
Фото вухатої сови, що сидить на смерековій гілці,
дало Матеушові Пєшяк перше місце в категорії 15-17 років.



Щоб збільшити - клікніть фото

Джерело: http://www.tvn24.pl/kultura
zommersteinhof: (Default)
Оригинал взят у [livejournal.com profile] sxublenuy в І як з цим боротися?!
Декілька років тому, йдучи на Козмещик, помітили ліворуч від дороги велике сміттєзвалище, думали, що це якась помилка, і скоро це все поприбирають. І ось декілька днів тому, йшов тією ж дорогою - те звалище не зникло, навпаки, збільшилось в декілька разів!!!! Давніше перед шлагбаумом на КПП в Лазещині була табличка - Карпатський біосферний заказник (здається), тепер я не помітив тої таблички. Може хтось знає, чи є там якась природоохоронна територія зараз?! Окрім сміття, ведеться інтенсивна вирубка! Ось як воно виглядає:

 1. Сміттєзвалище за 2 км від Козмещика

+3 )
zommersteinhof: (Default)
Подекуди вирубки лісу в Карпатах починають кидатись у вічі.
Кожен, хто спускається з Говерли до Козьмещика,
довший час милується видом на Ккууль і Хом'як.
Але що ближче, тим більш помітно, що це
             хворий пейзаж!!!

На цьому фото добре помітно, що 50% лісу на Кукулі вже вирублено.
Цікаво, що будуть робити лісники, коли "приватники" вирубають увесь ліс?

Читати далі... )

На фото - дорога, по якій промарковано маршрут "Козьмещик - Говерла":



zommersteinhof: (Default)
В продовження мого попереднього посту про пошуки меж заказника "Бердо" я знову заглянув в Кадастрову карту України. Стало зрозуміло, що "пуста" територія лівіше зеленої лінії і є заказником.
В пошуки я відправився після того, як побачив нову широку лісову дорогу від села Тухолька до полонини. Але особливо мене зацікавила вирубка направо від дороги. Це місце я обвів кружечком.




В Google-Maps добре видно цю вирубку.



Після накладення меж заказника на супутникову карту стало очевидним, що в межах заказника знищено ліс на території, яка нагадує трикутник зі сторонами 220х150х120 метрів.

Не хочу бавитись в геометричні розрахунки для переведення вирубаної площі в гектари, та й не це головне. Головне те, що
кадастрова карта підтвердила злочинну діяльність на території ПЗФ України!!!

Довідка: Бердо — ландшафтний заказник загальнодержавного значення в Україні. Розташований у Сколівському районі Львівської області. Площа 1085 га. Перебуває у віданні ДП «Славський лісгосп».

Оновлення 15.03.2016

Сьогодні знову заглянув в Google-Maps і побачив, що за неповні три роки вирубок на цій території побільшало.
Пропоную поглянути дві карти:
- перша - це старенька карта з межами нових вирубок, де всередині червоних ліній іще є ліс;
- друга - це сьогоднішній скріншот, де всередині червоних ліній лісу немає!

.




zommersteinhof: (Default)
Долина нарцизів явно втрачає свої квіти:

zommersteinhof: (Default)
ВДАРИМО АЗБЕСТОМ ПО ЕКОЛОГІЇ!!!

Усім відомо, що асбест дуже шкідливий.
З 2005 року його використання заборонено в усій Європі. Але це не зашкодило
використати європейські гроші на встановлення стовпчиків для означення меж
Карпатського Біосферного заповідника, який є в списку ЮНЕСКО.

На цьому фото - асбестовий стовпчик КБЗ на Говерлі:

Profile

zommersteinhof: (Default)
zommersteinhof

July 2017

S M T W T F S
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031     

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Aug. 18th, 2017 01:22 am
Powered by Dreamwidth Studios