zommersteinhof: (Default)
 У Львові нараховується вісім римо-католицьких парафій.
П’ять парафій мають власні костели, парафія Марії Магдалени використовує Органний зал (колишній костел), парафія Матері Божої Громничої використовують храм почергово з греко-католиками, парафія св. Йоана Павла ІІ має каплицю в будинку Українського Католицького Університету.


zommersteinhof: (Default)
Підка́мінь — село Рогатинського району Івано-Франківської області.

Вперше у письмових джерелах село Підкамінь згадується 30 травня 1440 року (Akta grodzkie i ziemskie).
Власником села тоді став князь Михайло Іванович Гольшанський, який отримав такий подарунок від своєї дружини Марії.

У кінці XV ст. місцеві маєтки належали до львівського хорунжого Фридерика Гербурта (помер у 1519 р.). Гербурт збудував на на горбі на північно-східному краю села замок і заснував містечко, яке отримало магдебурзьке право від короля Сигізмунда І Старого. Про це є запис у "Географічному словнику Королівства Польського": король "Сигізмунд І привілеєм 1515 року дозволяє: щоби Фридерік Гербурт при замку своєму, Підкаменче званому, котрий свіжо з муру і цегли поставив, заснував місто, яке має подібно називатись. Мешканців король обдарює німецьким правом, відміняючи тим самим права і звичаї польські і руські; встановлює торг у четвер, а ярмарки на Зелені Свята і свято Воздвиження Святого Хреста.
Читати далі... )
zommersteinhof: (Default)

На даний час відомо про існування на території Львівщини одинадцяти дерев'яних костелів першої пол. ХХ ст.
На жаль, жоден з них не має статусу пам'ятки навіть місцевого значення (крім хіба що костелу з Язлівчика, який перевезено до львівського Музею народної архітектури та побуту).
Серед них костел у Розлучі - унікальний приклад неоготичних дерев'яних храмів на теренах України.


Кościół rzymskokatolicki w Rozłuczu (rys. L.Kostulski).

  •  
zommersteinhof: (Default)
Wieś Żabie, Верховина (ukr.), Werchowyna.

Widok Zabiego z kościołem

Terytorialnie wieś Żabie należała do rzymskokatolickiej parafii w Kosowie. Wielokrotnie tutejsi mieszkańcy podejmowali próby utworzenia na miejscu samodzielnej parafii. W 1909 roku we wsi wzniesiono niewielki kościółek, po czym pod przewodnictwem miejscowego aptekarza Jana Gwalberta Tlappy skierowano prośbę o utworzenie parafii. Owe starania zakończyłyby się sukcesem, gdyby nie wybuch I wojny światowej.

Kościł w Zabiem

Do Żabiego został oddelegowany kapłan, któremu Fundacja Stanisława hr. Skarbka oddelegowała mieszkanie i opał, a arcybiskup Józef Bilczewski i cesarz Franciszek Józef obiecali corocznie wypłacać utrzymanie. Po zakończeniu wojny brak dotacji zniweczyły ten plan. Ponowne starania o utworzenie w Żabiem parafii podjęto w 1923 roku, tym razem ze strony urzędu wojewódzkiego w Stanisławowie. Ponowne próby erygowania parafii podjęto w 1934 roku, jednak do zakończenia II wojny światowej parafia w Żabiem tak i nie powstała.

Parcelę pod budowę kościoła we wsi zakupiono w 1905 roku. W tym samym roku powstała wizja świątyni autorstwa Franiszka Mączyńskiego. Przy budowie jednak posłużono się projektem typowym Tadeusza Obmińskiego z 1903 roku. Kościół ukończono i poświęcono w 1909 roku.

W czasie I wojny światowej w murze świątyni „zrobili Moskale małą dziurę, by dostać się do kościółka”. Prace restauracyjne przeprowadzono w 1924 roku.

  



    

  .

Kościół w Żabiem został zniszczony w czasie II wojny światowej, lub bezpośrednio po jej zakończeniu.

Współrzędne kościoła na Google Maps: 48°09'22.0"N 24°50'01.4"E
A oto jest jego lokalizacja na mapie WIG: 

400

W czasy ZSRR kościół został zrujnowany, a na parceli, którą zajmował, zbudowano sklep. W postsowieckie czasy greko-katolicy wykupili sklep i zamienili go w cerkiew pw św. Jurija Pobidonościa (Swiętego Jerzego).


Zdjęcie ze strony: panoramio.com/
 

zommersteinhof: (Default)

Мова йде про невелику святиню у Старій Скваряві біля Жовкви, присвячену святому Людовику.

Костел в Ст.Скваряві  Костел в Ст.Скваряві

   У 1902 році у Старій Скваряві було споруджено сучасну муровану святиню. В часи СРСР в ній був колгоспний склад. 23 липня 1993 року повернено віруючим. Нині храм відновлено.
   У 2003 році в інтер'єрі виконано поліхромії, а у 2012 р. на фасаді намальовано образ св.Людовика.
 

 

zommersteinhof: (Default)
Отака от реставрація... І нема на то ради...

Францисканський костел і монастир у Городку (Львівська область) були збудовані у XVI ст.



В 1782 році отці францішканці переїхали до Горинця на Розточчі. Від того часу костел і монастир служили, як військові казарми для австрійського, польського, а потім радянського війська. Ззовні костелу у нішах були фрески з зображеннями Св.Франциска і Св.Антонія (G.Rąkowski "Ziemia Lwowska").
В наші часи монастир зайняли греко-католицькі студити. Важко сказати, чи їм в чомусь завинили святі Франциск і Антоній, але фрески, які пережили навіть атеїстичні радянські часи, зникли в результаті господарювання греко-католицьких монахів...


Перше фото від castles.com.ua, друге від Ігора Губіліта
zommersteinhof: (Default)
Джерело: lviv-format

Після того,як відкрили до загального огляду та служінь костел Петра і Павла ордену єзуїтів стала доступна одна дуже цікава фреска з зображенням стародавнього Львова. Це як зайти в праве крило, і відразу як йти від чорної труни до каплиці Бенедикта вгорі відкривається ця фреска, яка ж того дуже гарно збереглась та можна її собі вдоволь порозглядати. Звичайно, все як і пасує духу єзуїтського костелу - затягнуте сажею та щонайменше півторастолітньою витримкою часових нашарувань фреска чарує своїм шармом та виглядом Краківської брами.


Фото: lviv-format
 
Читати далі... )
Номер за квітень - червень 2005 року, автор статті Дарія Фесенко.
І її фрагментом і продовжу.


Фігура св. Станіслава Костки у супроводі святих Ігнатія Лойоли та Франциска Ксаверія. Перший з них своїм плащем відганявє полум'я від мурів міста. Це чудо було підтверджено кількома свідками і дало підставу для проголошення цього святого патроном і рятівником Львова.
Одним з проявів культу св. Станіслава Костки була присвячена йому каплиця у костелі єзуїтів, під хорами наліво від входу (пізніше її разом з іншими бічними каплицями перероблено на південну наву). Фреска плафону цієї каплиці послужила взірцем для гравюри І. Филиповича. Це добре помітно при порівнянні фігур святих, та й панораму Львова показано з одного й того ж боку. Там у нижній частині гравюри, під постатями святих, котрі з'явилися серед хмар, бачимо панораму Львова, показану ще більш схематично, ніж на фресці Орнануса.
Ансамбль розпису костелу єзуїтів у Львові створюють в 1740 - 1741 рр. моравські майстри з міста Брно Франциск та Себастьян Екштайни. Франциск вчився в Римі як пенсіонер чеських велеградських цістерціанців. Смерть припинила його роботу над розписами, яку продовжив його син Себастьян, пензлю якого, імовірно, належить і фреска з видом Львова.
Згадки про зображення Львова у розписах кос-телу єзуїтів можна знайти, зокрема, у Я. Вітвіцького та П. Жолтовського. У 2001 році в „Галицькій брамі" Петро та Іван Радковці публікують фотографію фрески та роблять невеликий аналіз власне панорами міста.


Фото: lviv-format

Проаналізуємо композицію та сюжет фрески. Плафон еліпсоподібної форми у складному архітектурному ілюзіоністичному обрамленні. Верхні дві треті площі композиції займає дійство небесне. Вгорі серед сірих хмар на тлі золотистого неба зображені святі єзуїтського ордену та ангели. У лівій частині композиції св. Ігнатій Лойола - засновник єзуїтського ордену (канонізований 1622 р. папою Григорієм XV). Він сидить у хмарах, тримаючись правою рукою за вогняне дерево, що росте із земної кулі. В кроні дерева розміщена агіограма Христа „IHS" (одночасно -— емблема ордену єзуїтів). Зліва від св. Ігнатія, одягнутого в біле священиче вбрання, зображено ангела, частково задрапірованого блакитною тканиною. Ангел летить у повітрі, тримаючись за хмари. Лівою рукою Лойола вказує в напрямку фігури одягнутого в чорну рясу св. Станіслава Костки (канонізованого папою Бенедиктом XIII у 1726 році), який стоїть в  оточенні двох ангелів у правій частині композиції. Вище нього — ангел з темно-фіолетовими крилами у зеленій драперії вливає до серця святого червоне полум'я з дзбану; це символізує жар віри, яка від засновника ордену передається за небесним посередництвом одному з його членів. Екзальтований погляд св. Станіслава спрямований на Ігнатія Лойолу та посланого ним ангела, руки зігнуті в ліктях та підняті вгору, ноги півзігнуті в колінах. За спиною святого посеред хмар — зображення ангелятка, що підтримує картуш у золоченому обрамленні, на якому змальований львівський гербовий лев на червоноу тлі.
У нижній частині плафона, справа від земної кулі зображено динамічну постать турка. У його лівій руці — палаючий смолоскип та ятаган, які він заносить над містом. Позаду турка — військова арматура (прапор, барабан, гармата з ядрами). Він одягнутий у світлозелений кафтан із золотим позументом, синю єпанчу з червоним підкладом, плащ з хутра горностая. На голові в нього білий тюрбан з пером та золотим галуном і золота корона, на ногах червоні чоботи. Його погляд спрямований в бік св. Станіслава Костки, а динамічний розворот та благальний жест правої руки переконливо промовляють про його занепокоєння та страх.

Фото: lviv-format

Зображення Львова розташоване у правій нижній частині плафона. Місто показано з північно-східного боку. Зліва височить гора Високого замку. На першому плані добре видно вали з наріжними бастеями (очевидно, Краків¬ською, Гродською або Гетьманською) та вхідну частину Краківської брами. Досить впевнено можна ідентифікувати вежі цієї ж брами, комплекс споруд Низького замку з наріжною і Шляхетською (Судовою) вежами та фрагмент східної частини міського муру. Однак в загальному укріплення, як і забудову зображено досить схематично та неповно. Януш Вітвіцький, згадуючи про цю фреску у своїй праці про фортифікації Львова дійшов до висновку, що "ідентифікація окремих оборонних веж та башт була б занадто важкою і навіть непотрібною". Дещо легше визначити зображені на фресці храми та їх вежі, хоча і вони показані та розташовані дещо умовно. Добре видно фронтон катедри та її дзвіницю, вежу Корнякта, ратушну вежу та дзвіницю костелу єзуїтів, костел францисканців. За спорудами Низького замку височить костел тринітаріїв, збудований 1729 р. Наявність його зображення ставить під сумнів зв'язок сюжету фрески з подіями турецької облоги 1672 р. (припущення про це висловили П. та І. Радківці). Швидше всього, це - узагальнююча алегорія облог, які зазнав Львів на протязі XVII ст., щасливе закінчення яких приписували заступництву св. Станіслава Костки"
zommersteinhof: (Default)
Три фото, які показують три етапи в житті
невеликого костела (в принципі, каплички)
з с.Язлівчик Бродівського району.
Збудований у 1930-ті роки, в часи СРСР
він поступово перетворювався в руїну.
І нарешті на третьому фото - костел у
львівському Музеї народної архітектури і побуту.



zommersteinhof: (Default)

Сьогодні, 28 вересня, у Музеї народної архітектури та побуту у Львові відбулося урочисте відкриття перенесеного із села Язлівчик Бродівського району дерев’яного костелу. Розмістили його у секторі «Львівщина». Священики благословили та освятили костел. Усі наголошували на важливості збереження та музеєфікації такого цікавого архітектурного об’єкту, який досі в Язлівчику занепадав. У майбутньому ж в костелі можуть розпочатися богослужіння.

Про це повідомляє кореспондент IA ZIK.

Участь у відкритті костелу взяли дирекція музею, представники міської та обласної влади, посол Республіки Польща в Україні з 1997 по 2001 рік Єжи Бар, директор департаменту культурної спадщини Міністерства культури і національної спадщини Республіки Польща Яцек Мілер, генконсул Республіки Польща у Львові Ярослав Дрозд, священики та інші.

Під час урочистостей наголосили, що костел із Язлівчика є унікальним зразком сакральної дерев’яної архітектури, збудований у стилі модерн у 1936 році на замовлення римо-католицької громади. Його перевезли та відреставрували за сприяння Міністерства культури і національної спадщини Польщі.

Як розповів Яцек Мілер, перенесення костелу відбулося у рамках проекту професора Гданської політехніки Романи Цельонтковської. Для цього польська сторона виділила півмільйона злотих (1 млн 300 тис. грн). Зі слів директора департаменту культурної спадщини Міністерства культури Польщі, після Другої світової війни у цей храм не вкладали гроші, відтак, він став дуже занедбаним. Мілер наголосив, що унікальність споруди у тому, що таких саме дерев’яних костелів на території Польщі та України є дуже мало. Відтак, було прийняте рішення про його перенесення, відновлення і збереження. Громада Язлівчика не мала можливості й коштів зробити це, додав він.

Так костел виглядав у селі:

zommersteinhof: (Default)
Дата фундації малехівської римо-католицької парафії невідома, але є історичні дані, що вона існувала вже в 1487 році. Парфіальний костел св. Архистратига Михаїла був збудований в кінці 1770-х років за планами львівського архітектора Петра Полейовського, а освячений в 1896 році. На початку ХХ століття Малехів належав до львівського Закладу Калік імені св. Лазаря. В 1925 році святиню грунтовно відремонтували.



Читати далі... )



Не впевнений, чи можна вирізьблену на фігурі дату прочитати, як "1704", але скульптура явно дуже стара.

На закінчення треба додати, що в Малехові при костелі допомагали сестри-служебниці, які прибули сюди в 1935 році з Дублян.
Працювало тут всього дві монашки, але вони утримували сиротинець для 44 дітей і опікувалися 342 хворими в їх приватних домах. Осередок сестер-служебниць офіціально зліквідовано вже 15 жовтня 1939 року. Після війни сиротинець перебудовано до нових потреб і зараз він виглядає ось так:

zommersteinhof: (Default)
Оригинал взят у[livejournal.com profile] neo7777vitahaв

Маємо те, що маємо...Та що ж ми маємо?

Стимулом до написання даного фотозвіту стала вчорашня пожежа Сокальського монастиря оо.Бернардинів (1619р), в будівлі якого з 1959(60?) рр розміщувалась колонія суворого режиму...



сумно... )

А це дві фотографії минулої краси:



zommersteinhof: (Default)
Обрамлення вікон костела Єзуїтів завжди були для мене чимсь абсолютно-винятково-незрозумілим, а виявляється, це
"декор у стилі маньєризму, традиційного для Львова".
От, блін, перепрошую за слівце, хтось бачив у Львові деінде цей "традиційний декор"???

Далі по тексту:
  "Обрамування вікон нижнього ярусу. Оригінальний декор у стилі маньєризму, традиційного для Львова у другій половині XVII ст. Включає окуттєвий та рослинний орнамент, зоо- та антропоморфні мотиви. Особливим різномаїттям вирізняється оздоблення південного вікна: серед заокруглень волют та пелюстків квітів простежуються профіль блазня, агнець, папуга тощо".

Цікаво, пелюсти яких квітів курив автор тексту: "...серед заокруглень волют та пелюстків квітів простежуються профіль блазня, агнець, папуга тощо."

Цитати взято з petrapavla.org.ua/church
zommersteinhof: (Default)
Сьогодні в Єзуїцькому костелі ніхто не наважився
спитати у п.Юрія Смірнова, що це таке, а я - промовчав!..
 


zommersteinhof: (Default)
Монастир Кармелітів Босих і Костел Матері Божої Шкаплерної
(Klasztor O.O. Karmelitów Bosych na Persenkówce i kościół pw. Matki Boskiej Szkaplerznej)
— колишній культовий комплекс у Львові, розташований за адресою вул. Персенківка, 10,
у історичній місцевості під назвою Персенківка.

Внаслідок йосифінських реформ 1784 року кармеліти босі втратили монастир у Львові при нинішній вулиці Винниченка (нині це Храм Архистратига Михаїла і монастир студитів). У часи Другої Речі Посполитої кармеліти робили спроби повернення втраченого майна. Однак львівський монастир повернути не вдалось, відтак прийнято рішення про будівництво нового.


Read more... )

Друга світова війна і подальша доля монастиря

В часи Другої світової монастир зайняла радянська армія. Потім — німецька військово-будівельна команда (т. зв. Організація Тодта нім. Organisation Todt). В цей час відбувались активні перебудови і перепланування. Збудована нова сходова клітка, деякі келії переобладнано на ванні кімнати. Площа перед костелом була зайнята польовою кухнею, частина площі заставлена тяжкою військовою технікою. 6 травня 1946 кармеліти остаточно покинули Львів у рамках програми репатріації поляків. Костел і монастир перетворено на магазин і станцію техобслуговування. Нині комплекс поділений між Львівським автобусним заводом і ВАТ «Укравтобуспром».



Опис храму

Монастир розміщений на розі вулиць Персенківки і неіснуючої нині Освічої. Має центральний вхід із вулиці Освічої і фасад розміщений паралельно до неї. Донині є номером 10 на вулиці Персенківці.
Храм має форму прямокутної тринефної базиліки. Вівтарна частина відділена від основного приміщення за рахунок невеликого підвищення підлоги. Зі східного боку до храму був прибудований ґанок. Із західного, за планом, мала б бути зведена квадратна за перетином вежа. Замість неї були прибудовані приміщення келій. Храм цегляний, тинькований, перекриття та колони — залізобетонні. Дах храму і монастиря вкритий черепицею, над східною навою черепиця втрачена і замінена бляхою.
Фасад костелу прикрашала різьблена фігура Богородиці, висотою 2,6 м, поставлена в нішу, а також вікно-розетка. Перед храмом була встановлена фігура Св. Йосипа висотою 1,5 м. Обидві скульптури виконав Марʼян Шпіндлер. Загальний стиль костелу поєднував в собі поміркований модерн та окремі деталі стилю традиційних костелів кармелітів XVII—XVIII століть. Тимчасовий вівтар прикрашала точна копія розпʼяття, роботи видатного скульптора Віта Ствоша, виконана львівським майстром Анджеєм Альбрехтом.
Алебастрові вівтарі для храму планувалось виготовити на Фабриці алебастрових виробів князів Чарторийських у Журавно. Однак через високу ціну і занедбання Шестакевичем справи, керівництво звернулось до Францішка Мончинського, котрий 12 травня приїхав до монастиря, виготовив проект мармурового вівтаря і замовив фірмі Трембецького у Кракові.

Джерело: uk.wikipedia



Більше інформації і фото тут: www.facebook.com/media/set/

Profile

zommersteinhof: (Default)
zommersteinhof

April 2017

S M T W T F S
      1
234 5 67 8
910111213 1415
161718192021 22
232425 26272829
30      

Syndicate

RSS Atom

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jun. 23rd, 2017 12:11 pm
Powered by Dreamwidth Studios