zommersteinhof: (Default)
 Якось саме з цієї світлини хатки в Дземброні почалась розмова про бляху, яка покриває наші сільські будинки, дерев’яні церкви, ба, навіть могили! Я, хоч і трохи жартома, став на захист цієї хатини, бо і господаря добре знаю, та й бляха не та разючо-блискуча, як на церквах, а старенька заіржавіла. Прямо хоч бери і перенось усю хатину разом з бляхою до скансену.


Фото 1. Хатина в Дземброні. Автор Роберт Ерік

В тій розмові, як аргумент, я привів у приклад нову моду на заіржавіле залізо в оформленні будинків в Данії (бо сам бачив). Не маючи власних фото, понабирав дещо з інтернету.


Фото 2. Використання заліза в архітектурі

Але я не знав, що це не бляха і навіть не заіржавіле залізо. Це новий матеріал, т.зв. кортенова сталь або «Corten steel», яка має напрочуд цікаві властивості. Кортенові сталеві листи здаються бронзовими, хоча на ділі вони дійсно просто іржаві - в цьому і є секрет "вічної" сталі з бархатистою фактурою: її окисна плівка не розмивається водою, тому сталь, один раз заржавівши, назавжди зберігає свій благородно-коричневий колір.

Пошуки в інтернеті привели до висновку, що цей матеріал цілком успішно застосовується не тільки в новітній архітектурі, але і в реставрації старовинних об’єктів.

  
Фото 3. Реставрація церкви св. Параскеви (ХІІІ ст.) в болгарському м.Несебр, яка є в списку ЮНЕСКО.
Фото 4. Реставрація вежі в
Сентеніль де лас Бодегас.

  
Фото 5. Реставрація Конвенту ді Санта Марія ді Джезу
Фото 6. Реставрація собору Баграта в Кутаїсі (Грузія)

Попри все, мушу визнати, що деколи мені здається, що наші церкви, запаковані в блискучу бляху, все ж залишаються традиційними, такими собі зрозумілими... Чого не скажеш, наприклад, про проект костелу Санта Моніки у Рівас-Васиамадрид, передмісті Мадриду. Його планують повністю покрити новомодною кортеновою сталлю. Але чи сподобається він іспанським віруючим так, як нашим рідним парафіянам їхні бляшані церкви?...


...
zommersteinhof: (Default)
 В Польщі, на Краківсько-Ченстоховській височині є два цікавих замки - в місцевостях Мірув і Боболіце (Mirów i Bobolice).

Збудовані в ХІV ст., ці фортеці вже в кінці XVII ст. почали перетворюватись в руїни. Відомо, що, коли король Ян ІІІ Собеський у 1683 році їхав на Віденську битву, то затримався біля одного з замків, але спати мусив у шатрі.
Після ІІ світової війни матеріал з замкових мурів був використаний на збудування дороги, яка поєднує Мірув і Боболіце. 

В кінці ХХ століття брати Даріуш і Ярослав Лясецькі вирішили купити замкові руїни в Боболіцах і відбудувати фортецю. А у 2006 році викупили також замкову гору з руїнами у Мірові, який знаходиться на віддалі всього лиш два кілометри від Боболіц.

.
Замок в Мірові. На другій світлині видно відновлені і законсервовані мури

За допомогою науковців і експертів було проведено археологічні і архівні дослідження, консерваційні і реконструкційні роботи з метою врятування і збереження обох пам'яток. Усі роботи фінансували нові власники замків. В Мірові праці іще тривають, тому його відвідування наразі неможливе. Однак терен навколо нього повністю відкритий, крім тих місць, де можливе випадання каменів зі стін.

Натомість в Боболіцах після дванадцяти років праць по ревіталізації замку, у 2011 році відбулося офіційне відкриття об’єкту. 


Замок в Боболіцах до і після реконструкції

Реконструкція була проведена, незважаючи на відсутність будь-яких планів, ескізів або креслень замку. Його форма була відтворена на основі збережених руїн, та завдяки знанням істориків і археологів. Для реконструкції було використано тільки традиційні матеріали, в основному вапняковий камінь, з якого і був збудований замок. Крім того був розроблений спеціальний будівельний розчин.



Суперечки навколо реконструкції замку досі не вщухають. Деякі фахівці передусім закидають братам Лясецьким відсутність будь-яких уцілілих джерел стосовно колишнього зовнішнього вигляду фортеці.
Але туристи тішаться, оскільки руїн замків в околиці не бракує, а тут раптом цілком відновлений замок, який ще й можна відвідати. Крім того біля замку було збудовано "готельно-ресторанний комплекс "Zamek Bobolice".

.

Види замку в Боболіцах

 
Готель і ресторан у Боболіцах


Дитяча екскурсія в одній з замкових зал
.
zommersteinhof: (Default)
 Nigdy się nie zastanawiałem, kto sprojektował budynek
obserwatorium na górze
 Pop Iwan w Czarnohorze.



W wielu źródłach można przeczytać, że w roku 1935 Zarząd Główny Ligi Obrony Powietrznej i Przeciwgazowej ogłosił zamknięty konkurs architektoniczny na projekt gmachu Obserwatorium Astronomicznego im. Józefa Piłsudskiego. Jury konkursu najwyżej oceniło pracę inżynierów-architektów Kazimierza Marczewskiego i Jana Pohoskiego z Biura Planu Regionalnego Podhala i Huculszczyzny.

Kim że byli ci dwaj inżynierowie-projektanci na ów czas najwyżej położonego w Europie stale zamieszkałego objektu wysokogórskiego?
 
Kazimierz Marczewski (ur. 1903 r. w Gdańcówce (Ukraina), zm. 1977 r. w Warszawie) – polski architekt i urbanista.
Od roku 1945 był jednym z współtwórców Biura Odbudowy Stolicy. Był współautorem licznych planów zagospodarowania przestrzennego Warszawy (w tym planu generalnego) i Warszawskiego Zespołu Miejskiego, projektował obiekty użyteczności publicznej m.in. kino "Moskwa", Dom Słowa Polskiego i obiekty Bellony w Warszawie.
Z ramienia ONZ pracował jako ekspert przy odbudowie Skopje. W 1955 został odznaczony Krzyżem Kawalerskim Orderu Odrodzenia Polski.

Jan Pohoski (ur. 1889 r. w Dubnie, zm. 1940 r. w Palmirach) – polski działacz niepodległościowy, inżynier architekt, wiceprezydent Warszawy w latach 1934–1939, zamordowany przez Niemców w Palmirach na pn-zach. od Warszawy.

Nie "przeciągając kołdrę", chcę odnotować, że ci polscy architekci urodzili się na terenie obecnej Ukrainy, a więc, biorąc pod uwagę trwający proces odrodzenia obserwatorium, warto było by upamiętnić ich imiona chociażby na tabliczce na murze budynku na Pop Iwanie.

Szkoda, że w ukraińskiej Wikipedii nie ma o nich artykułów, a polska Wikipedia w biografiach obu architektów nie wspomina o ich zasługach w powstaniu tak oryginalnego objektu, jakim było i zostaje obserwatorium na Pop
 Iwanie.

Zródła:
1. І.Меліка: "Гуцульська піраміда на горі Піп Іван".
2. "O Pop Iwanie w "Powrotach w Czarnohorę"Karpaccy.pl
3. R.Gawlikowski "Obserwatorium Astronomiczne na górze Pop Iwan"

zommersteinhof: (Default)
Певного разу я придивився до стіни каплиці Трьох Святителів у проході до подвір'я Волоської церкви і помітив, що фактура піщаникових блоків є надто регулярною, щоби пояснити це атмосферним впливом.
На жаль, у мене немає наразі світлини з муром нашої каплиці, але знайшлися два чудових і дуже подібних приклади:
зліва - фактурність кам'яних блоків сучасного будинку у Франції;
справа -
стіна вісімнадцятого століття у французькому Порт-Вандрі (Port-Vendres).


 
Фото взято з pirate-photo.fr


Читати далі... )

zommersteinhof: (Default)
Недавно у Фейсбуці захисники архітектури Львова
вжили аргумент "Уявляєте, якби у Луврі таке зробили!"
Очевидно, вони або не подумали, що кажуть,
або не були в Луврі, тому що французи
у Луврі ТАКЕ ЗРОБИЛИ, що в голові не міститься!
Я маю на увазі знамениту Pyramide du Louvre.

Відтак, я зробив у фотошопі версію "львівського Лувру".
Цікаво, що б сказали львів'яни на таке архітектурне піратство?



Уривок з Вікіпедії:

"У 1985-1989 роках (на території Лувра - Z) за проектом знаменитого архітектора Йо Мінг Пея було побудовано піраміду, що повністю складається з скляних сегментів...
Спочатку проект скляної піраміди був оцінений у пресі доволі критично, проте з часом піраміда стала сприйматися як невід'ємний елемент імператорського палацу, надавши ансамблю нотку сучасності."
zommersteinhof: (Default)

Серпанок таємничості навколо вільних мулярів духу і світу — масонів — уже третє століття поспіль є тим вдячним ґрунтом, на якому густо і пишно ростуть хитромудрі інтриги, скандальні викриття, політичні спекуляції, судові, а часом і смертні вироки, детективні та містичні сюжети… Пересічний пострадянський обиватель переважно плутає масонів з окультистами, спіритистами, фашистами, сіоністами, сатаністами… Це цілком логічно, адже протягом панування радянської влади тема масонів була на цій території «табу», а їхня історія — доступна хіба у формі літературних натяків Жорж Санд і Льва Толстого.

Сьогодні людство традиційно продовжує поділятися на тих, хто прихильно ставиться до морально-етичних спроб масонів удосконалити себе, а через себе — світ (згадаймо класичну тезу одного з прабатьків української масонерії Григорія Сковороди: «Пізнай себе і ти пізнаєш світ!»), і на тих, хто ладен навішати на масонів усі існуючі гріхи, в першу чергу — звинувачення у всесвітній змові з метою узурпації влади над людством. А середньостатистичний обиватель просто боїться того, про що нічого не знає. І водночас йому страшенно кортить при нагоді зазирнути хоча б одним оком за лаштунки легенд та міфів і дізнатися, хто ж вони такі насправді — оті масони.

В історичній мозаїці стародавнього Львова є все, що завгодно, в тому числі й масонська тема.

Читати далі... )

 



zommersteinhof: (Default)
Джерело: photo-lviv.in.ua/




Не тільки у Києві, а й у Львові є “Будинок із химерами”.
 

villa_sova (5)

Читати далі... )

 

zommersteinhof: (Default)
Рейнгольд Фелькель / Reinhold Völkel (1873 - 1938) - австрійський скульптор і художник.

Рейнгольд Фелькель доклався, як скульптор, до оформлення п'яти європейських театрів.   www.theatre-architecture.eu/en/db/

1. Театр Адама Міцкевича в м.Цєшин (Польща).
2. Театр Франтішека Ксаверія Сальди в чеському місті Ліберець.
3. Національний театр Івана Вазова в болгарській столиці Софії.
4. Словацький національний театр в Братиславі.
5. Міський театр в м. Яблонець-над-Нисою в Чехії.

Крім цього, він разом з Теодором Фридлем (Theodor Friedl) виконував за моделями австрійського скульптора Рудольфа Вейра (Rudolf Weyr) скульптурну декорацію фасаду Шляхетського Касино у Львові, збудованого віденським бюро «Фельнер і Гельмер» у 1897–1898 роках.



Шляхетське Касино (тепер Будинок Вчених) у Львові


Збереглось дуже багато картин, малюнків і постерів роботи Р. Фелькеля.
Одна з них - це інтер'єр знаменитого віденського кафе «Грінштайдль» (Griensteidl), в якому збиралась спільнота літераторів «Молодий Відень» (нем. Jung-Wien). Саме тут розвинулись принципи культури віденського модерну, які згодом визначили неповторний дух австро-угорської столиці ХІХ століття.

 
Reinhold Völkel - Cafe-Griensteidl (1896)

На початку ХХ ст.  Рейнгольдом Фелькелем був виданий цікавий комплект 65-ти літографій (надрукований в типографії Verlag von Friedrich Wolfrum у 1903-му році). В ньому представлено 48 кольорових хромолітографій з зображенням міських віл в стилі модерн (з вказаними адресами). Додатково - 16 чорно-білих планів і фасадів деяких віл.
Повну збірку літографій можна переглянути тут.




zommersteinhof: (Default)
12 листопада 2014 року інформагентство  ZIK опублікувало статтю -
тривожний сигнал про черговий наступ на львівську архітектуру:
"У Львові, обійшовши ЛМР і прикрившись Києвом, приліпили до будинка-пам'ятки терасу"
Дійсно, в проїзді Крива Липа з'явився великий балкон-тераса.
І, дійсно, усі документи було проведено через Київ, в обхід ЛМР.

Через два дні львів'яни помітили встановлення риштування зі сторони вул.Січових Стрільців, 3.
ZIK одразу ж зреагував наступною статтею: "Львів'яни занепокоєні: на Січових Стрільців нищать пам'ятку архітектури"

А поки ZIK писав статті, а управління охорони історичного середовища писало в прокуратуру,
власники приміщення не барились і зреалізували свій план - пробили замість вікна вхідний отвір до будинку.

В понижчому "триптиху" використано:
- скріншот з google.com.ua/maps, де ще досі "висить" картинка з часу реставрації скульптури Меркурія;
- фрагмент фото ZIK з вказаної вище статті;
- фото з Фейсбука.



А ось і завершальні акорди:
газета "Ратуша" 20.11.2014 року



zommersteinhof: (Default)
Источник: architecture/structure_church/

Введение

Христианский храм или церковь (от греческого kiriakon – «дом господень») – место для осуществления богослужений, совершения религиозных таинств, молитв и других обрядов, предписываемых христианской религией. В Западной Европе в период Средневековья и в начале Нового Времени христианский храм часто являлась венцом технической и художественной мысли европейского человека, представляя собой сложный архитектурно-декоративный ансамбль, воплощающий в себе христианское мировоззрение эпохи.

Однако, такой культурный статус христианская церковная постройка имела не всегда. Первые христиане Иерусалима вообще не имели храма. Согласно Библии они посещали ветхозаветные храмы иудеев, а для совершения таинства евхаристии собирались отдельно в своих жилищах. Само название «храм» (лат. templum) было воспринято христианами от языческих религий, в которых так назывались места поклонения богам. Первые христианские храмы появились в начале нашей эры в 3 веке и представляли собой подземные помещения, которые, как правило, имели весьма простое внутреннее устроение и были лишены особых прикрас.

C течением времени архитектура христианских храмов видоизменялась. Менялась схема внутреннего устройства, расположения ключевых элементов архитектурного убранства, мебели и утвари. Эти изменения обычно отражали как изменения религиозных представлений и обрядов, так и социальное и экономическое развитие общества.

В настоящий момент известно много типов христианских религиозных архитектурных построек характерных для различных эпох, конфессий и регионов. К ним можно отнести раннехристианский храм, храм Высокого средневековья, византийский храм, православную церковь и другие типы христианских храмов. Несмотря на подчас значительные отличия во внешнем оформлении и внутреннем устройстве этих храмов, для всех христианских церквей неотъемлемым является разбиение внутреннего пространства храма на алтарную и среднюю части и присутствие в этих частях обязательных предметов культа, участвующих в богослужении, таких как алтарь или престол.

С течением времени и развитием религиозных обрядов, насыщением их новыми деталями, появились и другие предметы культа, которые имеют большое значение, но не всегда присутствуют в отдельно взятом храме, например, такие как, капелла, амвон или кафедра. Некоторые из архитектурных элементов, характерных для ранних и средневековых христианских храмов, со временем, наоборот, исчезли, например, нартекс или амвон.



Основные части храма

Read more... )


...

zommersteinhof: (Default)
Каплиця Боїмів - це краса і біль Львова.
Унікальна в Україні з багатьох точок зору,
вона привертає увагу і львів'ян, і туристів...
і при цьому є страшенно занедбана.
Про інтер'єр краще взагалі не казати,
але він принаймні захищений дахом.


Натомість екстер'єр постійно наражений на нищівний вплив атмосфери.

Читати далі... )

А тому я не здивуюсь, якщо Христос Скорботний розділить сумну долю Лева Лоренцовича, а екскурсоводи під каплицею будуть розповідати, що скульптура тииииимчаааасоооово перенесена у дворик Історичного музею...



05.02.2016. Доповнення від користувача ФБ Богдана Марциняка Волошина:
"
Завжди, коли позирав на фіґуру Ісуса, що зажурено сидить на каплиці Боїмів, відчував якесь дитяче зацікавлення. Як Він там сидить? За що тримається? Сидить, опертий об хрест? Який він - той хитрий механізм, що чотири століття тримає на маківці цієї розкішної різьбленої скриньки, втомленого Ісуса при хресті?
Тепер знаю - хрест і фіґура поєднані скобою, терпугом, велетенським болтом, що наскізь прохромлює статую... Навічно з’єднані. Як дитя і мати пуповиною. Фіґура і хрест. Мука і віра. І лункіше звучать слова, що оперізують купол каплиці: «Гляньте й побачте, усі, хто дорогою йде: чи є такий біль, як мій біль?"
Мені чомусь сумно. Дуже.
"

І до цього пан
Богдан Марциняк Волошин додає жахливе фото з цим же "болтом" (навіть римський легіонер Лонгі не пробив своїм списом Ісуса наскрізь):




P.S. Читайте цікаве про каплицю Боїмів тут: www.radiosvoboda.org
zommersteinhof: (Default)
Минулого тижня у Львові продали готель «Жорж»,
який останнім часом так занепав, що перестав бути окрасою
площі Міцкевича (ну, хіба що здалека) і викликав нарікання тих,
хто мав необережність в ньому перебувати.



У радянські часи готель (під назвою "Інтурист") був у списку пам’яток архітектури місцевого значення.
Проте в ухвалі ЛМР від 14.10.2004 року про перелік пам’яток культурної спадщини,
цей об’єкт на диво виявився відсутнім.
Фонд держмайна довший час не давав згоду на приватизацію готелю на підставі того,
що будівля мала б бути включена до переліку пам’яток культурної спадщини, які не підлягають приватизації.
Відтак ТОВ «Жорж» подало позов до суду з вимогою визнати незаконними дії Фонду держмайна.
У 2007 році, виходячи з того факту, що будинок офіційно не є пам'яткою архітектури, суд задовільняє позов.
Прокуратура, як гарний актор при поганій грі, спробувала оскаржити рішення суду, але пропустила строки оскарження.
У тому ж році Фонд держмайна уклав договір купівлі-продажу готельного комплексу "Жорж".
І, нарешті, у 2014 році власником готелю стає пані Ольга Філатова-Кривецька.

Жінки можуть на мене образитись, але якось так вийшло, що саме вони були найгіршими власницями.
З 1811 року на цьому місці стояв готель «De Russie» ("Росія").
Саме в ньому зупинялись О. де Бальзак, Е.Л.Войнич, Ференц Ліст та інші славетні гості,
хоча зазвичай ці заслуги приписуть сучасному "Жоржу".


На фото - готель “De Russie” перед розбиранням старої споруди (1899). Джерело: lvivcenter.org

Роковою жінкою для нього стала нова власниця Марія Гофман, яка вирішила його попросту розібрати.
Новий готель, відкритий у 1900 році - вже з назвою "Жорж" - не викликав захоплення у львів'ян.
Дослідник львівської архітектури Богдан Януш писав:
"Величезна споруда готелю не відрізняється архітектурною вартістю,
а відома лише завдяки сучасному внутрішньому устаткуванню
."

Зміни на краще прийшли, коли власником готелю стає Товариство взаємного страхування приватних посередників.
Концесія на готель та ресторан належала тріумвірату Л.Піра, Станіслава і Міхала Боровських, В.Ожеховського.
На їх замовлення архітектор Іван Левинський надбудовує третій і четвертий поверхи південного крила.
а пізніше за проектом архітектора Володимира Підгородецького реконструйовано покрівлю.
Головна ж слава "Жоржа" припадає на міжвоєнні літа, коли власником був Пенсійний заклад для службовців.

Період життя готелю зі зміненою назвою - "Інтурист" - краще пропустити.
Те, що в ньому перебував Нікіта Хрущов, зовсім не є "Знаком качества"...

Натомість, сучасний занепад готелю за збігом обставин припав знову ж таки на часи "матріархату",
коли власницями готелю були пані Мирослава Машталер, а потім пані Олена Грущак.

В наш час, попри ремонт партеру, готель виглядає досить обшарпано, скульптури - облізлі.
Лишається сподіватись, що нова власниця не вирішить розібрати будівлю (яка НЕ Є ПАМ'ЯТКОЮ!!!),
як це зробила Марія Гофман, а відреставрує її і готель "Жорж" знову стане окрасою міста...







...
zommersteinhof: (Default)

Тиждень подорожував маршрутом, який об’єднує прикордонні території України та Польщі

Джерело: Олександр Сирцовhttp://tyzhden.ua/Travel



16 дерев’яних церков – пам’яток архітектури цього року було вклю­­­чено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Вісім містяться в Україні, стільки само у Польщі. При цьому по чотири – на Львівщині та в Підкарпатському і Люблінському воєводствах, по дві – в Івано-Фран­­ківській та Закарпатській областях. Якщо дозволяють час та гро­­­­ші, можна оглянути всі церк­­ви, не оминаючи дорогою й інші шедеври дерев’яної сакральної архітектури, які з різних причин так і не були внесені до цього списку. Або ж обмежитися кількома довільно обраними храмами.

Перш ніж подати документи в ЮНЕСКО, члени української частини ініціативного комітету вивчили сотні дерев’яних церков у межах українсько-польського прикордоння, з яких вибрали вісім, які відповідають критеріям Організації, а саме: добре збережений автентичний стан, унікальність, підтримка і розуміння з боку релігійної громади, доступність для огляду. Це не означає, що решта храмів не заслуговують на увагу. Важливий момент – саме в західних регіонах України міститься левова частка дерев’яних церков, які в нашій країні визнано пам’ятками архітектури. Зокрема, у згаданих трьох областях налічується 1089 із 2353 українських дерев’яних церков, тобто майже половина.

Читати далі... )

 

zommersteinhof: (Default)
Крім сумного Оброшино, вчора я побував ще й
у Великому Любіні. На відміну від оброшинського
тутешній палац - в чудовому стані!



Виявляється, можна відремонтувати і "аверс" і "реверс" палацу, щоб потім не публікувати на офсайті тільки гарну сторону будівлі:

 

 

 

Для інформації: цією перлинкою серед підльвівських палаців опікується
Великолюбінська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат:

zommersteinhof: (Default)
Вчора побував в підльвівському Оброшино
і на вході до колишнього палацу архиєпископів
був приємно вражений оновленою красою фасаду.
Але, як медаль має дві сторони, так і палац має
не тільки "аверс", але і "реверс"!

На двох перших фото - чудовий приклад того, як можна відновити старовинну будівлю:





Читати далі... )
zommersteinhof: (Default)
Цей гарний але занедбаний будинок,
як і багато інших гарних та занедбаних,
знаходиться в списку ЮНЕСКО.
Схилок його краси припав на часи СРСР.




Ми досить часто виправдовуємось тим, що саме комуністична влада довела Львів до такого стану...
А ми - білі та пухнасті!

Однак часопис "ZIK" впіймав нас "білих та пухнастих" на злочині вже наших "дбайливих про Львів" часів!
Це сталось 18.04.2008 року.
Працівники ЛКП "Старий Львів" обвалили штукатурку і ліпнину з фасаду будинку. За їхніми словами, частина штукатурки фасаду обвисла над тротуаром і становила загрозу для перехожих.

«Щоби не повторилося випадку, який нещодавно стався у Львові на вул. Франка, коли на людину обвалилася частина балкону, ми хочемо випередити ситуацію та знести шматок штукатурки», – сказав представник ЛКП «Старий Львів».

Не знаю, чи хто-небудь був наказаний і чи взагалі історія мала продовження...





Джерело: zik.ua/ua/news/2008/04/18/...
zommersteinhof: (Default)
   Древний английский замок Astley – наглядный пример того, как можно превратить безжизненные каменные руины в прекрасный современный отель. Архитекторы и реставраторы спасли то, что осталось от некогда укреплённого поместья и подарили ему вторую жизнь, заодно продемонстрировав, как можно вести бизнес, не нанося ущерба истории и природе.


Проект реконструкции замка Astley выиграл Национальную Премию RIBA 2013 года в области Уэст-Мидлендса.

В своём нынешнем виде, постройка по-прежнему идеально вписывается в пейзажи Туманного Альбиона, с его поместьями, средневековыми арками, прохладой озёр и влажными тенистыми садами.

Источник: http://www.facepla.net/ eco-hotel-in-castle

Современный отель в английском замке 12 века

Возведено это строение выло в ХІІ веке среди живописных пейзажей Северного Уорвикшира (Warwickshire).
Дошедший до наших времён вид замка - это результат практически полной его реконструкции в XVI веке.
Во время ІІ мировой войны замок был превращён в армейский госпиталь.
В 1955 году его переделали в отель, но спустя 23 года отель был уничтожен пожаром.
С тех пор здание превращалось в руину.

Современный отель в английском замке 12 века

Read more... )

zommersteinhof: (Default)
Якось, насолоджуючись панорамою Львова з готелю «Дністер», я помітив новобудову,
але ніяк не міг прив’язати її до жодної з вулиць міста.
Місто я знаю добре, однак з готелю обсервував його вперше.
Через декілька днів я допетрав, що загадкова новобудова –
це майбутній готельний комплекс на розі вулиць Наливайка і Гнатюка.
Відтак з’явилась зацікавленість, а потім додалась ще й інтрига.

А ще пізніше стало очевидним, що легендарна історія з поверховістю будинка Шпрехера, яка віднайшла свою континуацію в "одоробалі" на площі Соборній, тепер має продовження в цій новобудові.

Читати далі... )

Скажете, що це банальні граблі, на які вже колись наступила львівська мерія?
Ви не будете мати рації!
У Львові це називається традиція!!!
   
zommersteinhof: (Default)
У нас на Львівщині є дуже багато занедбаних магнатських палаців...
Може саме тому занедбаних, що їх багато...
Але Закарпаття не може похвалитись великою кількістю таких об'єктів,
а тому дивно, що влада ніяк не може дати раду
з мисливським палацом Шенборнів в місті Берегове.
А палац дійсно вартий уваги!!!

Йдеться про колишню літню мисливську резиденцію графа Шенборна (нім. Schönborn). Цей палац із вежею збудовано наприкінці ХІХ ст., із розкішним внутрішнім оздобленням та парком біля резиденції. В 1913 р. на її базі було відкрите угорське державне винне господарство, в 1920 р. за чехословацької влади палац став власністю республіканської спілки виноробів, а в радянський час (1954 р.) тут було створено Берегівський винзавод, який випускав вина, вельми популярні на просторах СРСР, відзначені преміями на міжнародних конкурсах.





Та, на превеликий жаль,  вже багато років не працює славетний винзавод, навколо його приватизації час по часу спалахують скандальні публікації, і весь цей час доступ до палацу Шенборна закритий. Режим охорони тут настільки суворий, що мої неодноразові спроби потрапити хоча б у двір закінчувались відмовою.  Абсурдність ситуації посилюється тим, що завод-палац, із величезними винними підвалами, знаходиться поряд із новим термальним басейном  та готельно-ресторанним комплексом «Пачірта» (Жайворонок),  який з року в рік розширюється і став популярним туристичним місцем.

Читати далі... )

Джерело: Олег Супруненко для Мукачево.net
zommersteinhof: (Default)

23 травня 2013 року прокуратура Галицького району
розпочала кримінальне провадження за фактом
пошкодження об’єкту культурної спадщини –
вежі Поворозників міського Арсеналу.



А я додам від себе, що міська влада дуже часто "б'є по горобцях", а потім виявляється, що слона ніхто і не помітив!
Поки ресторан освоював приміщення старовинного Арсеналу, я весь час дивувався, як вони дадуть собі раду з вентиляцією для кухні. Як виявилось, цим дирекція ресторану зовсім не переймалась і заваляла труби прямо поверх фасаду:



Це перебрало міру терпіння усіх і, нарешті, влада і прокуратура заворушились.
Думаю, що справа закінчиться полюбовно і труби в якийсь прийнятний спосіб замаскують.
Штраф може бути 1-1,5 тисячі гривень... Дурниця... Для декого це - кишенькові гроші...

Profile

zommersteinhof: (Default)
zommersteinhof

July 2017

S M T W T F S
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031     

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Aug. 18th, 2017 01:15 am
Powered by Dreamwidth Studios